Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Міжнародний ринок і міжнародний рух товарів.

Міжнародний поділ праці і його міжнародне кооперування заклали основу для виникнення світового ринку. Його виникнення і становлення є наслідком дуже довгого історичного розвитку. Сутність світового ринку та його структуру можна прослідкувати за схемою, рис.2.1.

Рис. 2.1. Схема світового ринку.

Зовнішні контури фігури (рис.2.1.) дають уявну картину світового ринку, який утворюється в результаті встановлення товарно-грошових відносин між країнами. У цій фігурі:

а) внутрішній ринок б) національний ринок в) мжнародний ринок

г) світовий ринок

Рис. 2.2. Еволюція форм ринку

На рисунку 2.2. представлена еволюція форм ринку: внутрішнїй ринок - національний ринок - міжнародний ринок - світовий ринок.

Найпростіша форма внутрішнього ринку виникла на ранній стадії товарного господарства, базованого на суспільному поділі праці. Поділ праці неминуче вимагає обміну. Власне з примітивних форм обміну і розпочалося формування внутрішнього ринку. На внутрішньому ринку виробник товару одночасно був і його продавцем, а покупець, - одночасно і кінцевим споживачем товару, одразу забирав та оплачував за товар продавцю. Розвиток обміну привів до появи грошей, що розширило стимули до виробництва тих чи інших товарів спеціально для обміну. Тільки тоді і змогло з’явитися товарне виробництво в прямому розумінні слова, тобто виробництво таких виробів, які потрібні їх виробнику не для власного споживання, а в якості носія вартості, який дає змогу отримати взамін десятки інщих потрібних для нього предметів. Іншими словами, з’явилося виробництво на ринок, для задоволення потреб інших людей. З появою грошей між продавцем і покупцем стає посередник-купець, який надає послуги в реалізації товару, а також міняйло, який позичає для нього гроші.

Невдовзі після виникнення внутрішніх ринків почали формуватися національні ринки. Цьому сприяла спеціалізація внутрішніх ринків (ринки праці, капіталу, оптові тощо), частина з яких з самого початку була орієнтована на іноземних покупців (наприклад на ринку праці-работоргівля). Таким чином національний ринок - це внутрішній ринок, частина якого орієнтується на іноземних покупців.

Мануфактура, базована на поділі праці з XVI до середини XVIII століття сприяла розвитку виробництва товарів, спричинила розширення національних ринків і створення регіональних, міждержавних і міжнародних ринків. Міжнародний ринок - це частина національних ринків, яка безпосередньо зв’язана з закордонними ринками.

Великі географічні відкриття спричинили грандіозні зміни в торгівлі, вивезення у нові землі готових продуктів промисловості. Це надало значний поштовх розвитку продуктивних сил у Європі, де під тиском попиту у першій половині XIX століття виникла велика фабрично-заводська індустрія, продукція якої вже не могла збуватися на внутрішньому ринку. Їй був потрібний всесвітній збут. Таким чином, в епоху первісного нагромадження капіталу локальні центри міждержавної торгівлі переросли у єдиний світовий ринок. Його кінцеве формування завершилось наприкінці XIX-початку XX століття, коли товарне виробництво у провідних країнах досягло високого рівня розвитку, стало машинним. Сучасний світовий ринок - це сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, що базується на міжнародному поділі праці та інших факторів виробництва.

Світовий ринок став закономірним результатом розвитку внутрішніх і національних ринків товарів, які вийшли за межі державних кордонів. Для нього характерні такі риси:

· він є категорією товарного виробництва, яке у пошуках збуту своєї продукції вийшло за національні межі;

· він виявляється у міждержавному переміщенні товарів, які знаходяться під впливом не тільки внутрішнього, але й зовнішнього попиту і пропозиції;

· він оптимізує використання факторів виробництва, підказуючи виробнику, у яких галузях та регіонах вони можуть бути використані найефективніше;

· він виконує сануючу роль, вибраковуючи з міжнародного обміну товари та часто їх виробників, які не можуть забезпечити міжнародний стандарт якості при конкурентних цінах;

· на ньому існує особлива система цін - світові ціни;

· на ньому рух товарів обумовлюється не лише економічними факторами (виробничими зв’язками між підприємствами та регіонами країни), а і зовнішньоекономічною політикою окремих держав;

Товар, який знаходиться на світовому ринку у фазі обміну, виконує інформаційну функцію, повідомляючи усереднені параметри сукупного попиту та сукупної пропозиції. Завдяки цьому кожний учасник може оцінити та адаптувати параметри свого виробництва до світових.

Світовий ринок є сферою міжнародного обміну і тому має зворотній вплив на виробництво, показує йому, що, скільки та для кого треба продукувати. У цьому сенсі світовий ринок є первісним відносно виробника і є центральною категорією міжнародної економіки.

Головною зовнішньою ознакою існування світового ринку є пересування товарів та послуг між країнами.

Міжнародна торгівля - це сфера міжнародних товарно-грошових відносин, яка являє з себе сукупність зовнішньої торгівлі усіх країн світу.

Стосовно однієї країни зазвичай використовується термін “зовнішня торгівля держави”, стосовно торгівлі двох країн між собою - “міждержавна, взаємна, двостороння торгівля”, а стосовно торгівлі усіх країн одна з одною - “ міжнародна або світова торгівля”.

Часто під міжнародною торгівлею розуміють торгівлю як товарами у матеріально-речовому вигляді (“видимі товари”), так і послугами (“невидимі блага”), які відрізняються від видимих товарів деякими параметрами.

Міжнародна торгівля складається із двох зустрічних потоків товарів - експорту та імпорту і характеризується торговим сальдо та торговим оборотом.

Експорт - це продаж та вивезення товару за кордон.

Імпорт - це купівля та ввезення товару з-за кордону.

Зовнішньоторгове сальдо - різниця вартісних обсягів експорту та імпорту.

Зовнішньоторговий оборот - сума вартісних обсягів експорту та імпорту.

За прийнятими у світі стандартами статистики міжнародної торгівлі головною ознакою для визнання торгівлі міжнародною, продажу товару - експортом, а купівлі - імпортом є перетин товаром митного кордону держави та фіксації цього факту у відповідній митній звітності. Наприклад, якщо обладнання продано (а за суттю, передано) американським підрозділом “Соса-Соla” українському підрозділу, то це вважається експортом США та імпортом України, навіть незважаючи на те, що власником товару залишилась американська компанія “Соса-Соla”.

Експорт та імпорт є двома ключовими поняттями, які характеризують міжнародний рух товарів і використовуються для усебічного аналізу міжнародної торгівлі та з практичною метою. Торгове сальдо та оборот, як їх похідні, мають більш вузьке аналітичне та практичне значення.

Якщо виходити із передумови балансу попиту та пропозиції, то графічно поняття експорту та імпорту можна представити так, як показано на рис.2.3.

Рис. 2.3. Графічне зображення експорту та імпорту

Припустимо, що країни І та ІІ відокремлено одна від одної виробляють та споживають один і той самий товар. Попит та пропозиція товару у країні І становлять D_I та S_I, а у країні ІІ - відповідно D_II та S_II. По горизонтальній осі показано обсяги виробництва товару Q_I, Q_II, по вертикальній - його внутрішня ціна Р_І, Р_ІІ відповідно у країнах І та ІІ. Ринкова рівновага попиту та пропозиції на товар досягається у точці Е₁ у країні І, де ціна товару становить Р₁, та точці Е₂ у країні ІІ, де ціна товару - Р₂. Оскільки Р₁<Р₂, даний товар дешевший у країні І, ніж у країні ІІ, і отже, країні І вигідно його експортувати у країну ІІ та одержати від цього який небудь прибуток, а країні ІІ вигідно його імпортувати з країни І і тим самим зекономити та знизити його закупки на внутрішньому ринку. Через відмінності у внутрішніх цінах між країнами І та ІІ у країні І за будь-якої ціни на товар більше, ніж Р₁, виникає його надлишкова пропозиція. У країні ІІ за будь-якої ціни на товар менше, ніж Р₂, виникає надлишковий попит на нього.

Країни починають торгувати. Рівновагова ціна Р₁ у країні І показує, що у точці Е₁ попит на товар точно дорівнює пропозиції і у країни І немає товару для експорту. Тим самим визначається точка на кривій пропозиції на світовому ринку, яка показує мінімальну ціну , після досягнення якої експорту з країни І не буде. Для країни ІІ рівновагова ціна Р₂ показує, що у точці Е₂, в якій попит дорівнює пропозиції, країні не потрібно ніякого імпортного товару, оскільки їй достатньо своїх власних ресурсів. Тим самим визначається точка на кривій попиту на світовому ринку, яка показує максимальну ціну, після досягнення якої імпорт товару країною ІІ припиниться.

Оскільки існують тільки дві країни, кількість товару, який експортується країною І, має відповідати кількості товару, який імпортується країною ІІ, або, що теж саме, надлишкова внутрішня пропозиція у країні І повинна дорівнювати надлишковому внутрішньому попиту у країни ІІ, тобто графічно А₁В₁ = А₂В₂, де А₁В₁ - це експорт країни І, а А₂В₂ - імпорт країни ІІ. Величина експорту А₁В₁ покаже другу точку, яка визначає криву пропозиції товару на світовому ринку, а величина імпорту А₂В₂ - другу точку, яка визначає криву попиту на товар на світовому ринку. Але оскільки кількісно експорт дорівнює імпорту, то на графіку світового ринку вони співпадуть на відрізку РЕ, визначивши нову ринкову рівновагу, яка досягається у точці Е при новому рівні світової ціни Р- рівноваговій ціні товару на світовому ринку. Світовий попит та пропозиція товару при цій ціні визначається відповідно кривими D_w та S_w.

Якщо виникає ситуація, коли ціна світового ринку з яких-небудь причин підніметься вище рівня Р, розширивши тим самим об’єкт експорту понад А₁В₁,то обмеженість попиту кількісними рамками А₂В₂ понизить ціну до рівня Р. Якщо ж ціна світового ринку чомусь впаде нижче рівня Р, то кількісно попит на імпорт товару перебільшить його кількість, яка є для експорту А₁В₁ і ціна повернеться до світового рівня Р.

Базуючись на викладеному вище, можна зробити такі висновки:

· світовий ринок - це сфера міжнародного балансу попиту та пропозиції на товари, які експортуються та імпортуються країнами;

· обсяги експорту визначаються обсягами надлишкової пропозиції товару, обсяги імпорту - обсягами надлишкового попиту на товари;

· факт наявності надлишкової пропозиції та надлишкового попиту встановлюється у процесі порівняння внутрішніх рівновагових цін на однакові товари у різних країнах, який має місце на міжнародному ринку;

· ціна, за якою здійснюється міжнародна торгівля, знаходиться між мінімальною та максимальною внутрішніми цінами рівноваги, які існують у країнах до початку торгівлі;

· з одного боку, зміна світової ціни веде до зміни кількості товарів, які екпортуються та імпортуються на світовому ринку, з іншого - зміна кількості експортованих та імпортованих товарів призводить до зміни світової ціни.

Таким чином світовий ринок - це сфера сталих товарно-грошових відносин між країнами, які базуються на міжнародному поділі праці та інших факторів виробництва. Світовий ринок виявляється через міжнародну торгівлю, яка є сукупністю зовнішньої торгівлі усіх країн світу та складається із двох зустрічних потоків товарів - експорту та імпорту. Найпростіша модель світового ринку, яка називається моделлю часткової рівноваги, показує основні функціональні взаємозв’язки між внутрішнім попитом і пропозицією та попитом і пропозицією товарів на світовому ринку, визначає кількісні обсяги експорту та імпорту, а також рівновагову ціну, за якою здійснюється торгівля.

5.Світове господарство і міжнародний рух факторів виробництва.

Для сучасного періоду міжнародного економічного розвитку характерне широке залучення країн у міжнародні взаємозв’язки. Це пов’язане з тим, що масштаби сучасного виробництва переросли національні рамки. У міжнародних масштабах здійснюється переміщення не лише товару, а й факторів виробництва, насамперед капіталу та робочої сили. Охопленою сферою стала не лише сфера обігу, а й сфера виробництва. Для нормального підтримання і розвитку національного виробництва стає необхідною взаємодія з іншими країнами, участь у міжнародному поділі праці та обміні. Посилюється процес інтернаціоналізації виробництва і усього господарського життя, який став основою формування світового господарства.

Наведені вище міркування відображені у формуванні поняття “світове господарство”:

← світове (всесвітнє) господарство являє собою сукупність національних господарств, взаємозв’язаних процесом міжнародного поділу праці, міжнародними економічними відношеннями;

← світове господарство - сукупність національних економік країн світу, поєднаних між собою мобільними факторами виробництва ;

← сучасне світове господарство - це глобальний економічний організм, сукупність національних економік, що перебувають у тісній взаємодії і взаємозалежності, підпорядкований об’єктивним законам ринкової економіки ;

← світове господарство - це сукупність міжнародних економічних відносин у взаємозв’язку з продуктивними силами та відповідним механізмом регулювання й управління .

Наведені вище означення дещо відрізняються за змістом, що відображує різні підходи до визначення структурних елементів світового господарства. У перших трьох визначеннях головними елементами визначені національні економіки (господарства). Згідно з четвертим означенням, міжнародна економічна система розглядається як результат взаємодії усієї сукупності світогосподарських зв’язків та продуктивних сил з включенням механізму регулювання управління. Тобто мається на увазі система якісно вищого рівня, ніж проста сукупність національних економік рiзних держав. Кожне з наведених означень більшою чи меншою мірою відображає суть світового господарства. Найбільш повним за суттю можна вважати наступне означення: світове господарство - це сукупність національних господарств, взаємопов’язаних міжнародними економічними відносинами з відповідним механізмом регулювання та управління.

Світове господарство є складною комплексною системою з досить чіткими межами, якісними і кількісними параметрами. Його не слід ототожнювати з світовою економікою, яка стосується здебільшого продуктивних сил, їхніх національних та регіональних особливостей. Не слід його ототожнювати і з світовим ринком. Відмінність його від світового ринку полягає в тому, що воно проявляється, перш за все, через міжнародний рух факторів виробництва та через міжнародний рух товарів (меншою мірою). Для світового ринку переважно характерне міжнародне переміщення товару, міжнародна торгівля. Світове господарство містить усі основні параметри світового ринку і доповнює його новими суттєвими рисами, пов’язаними з міжнародною мобільністю факторів виробництва.

Характерними рисами сучасного світового господарства є:

← розвиток міжнародного переміщення факторів виробництва, перш за все у формах ввезення - вивезення капіталу, робочої сили і технології;

← ріст на цій основі міжнародних форм виробництва на підприємствах, розташованих у декількох країнах, перш за все у рамках ТНК;

← економічна політика держав у підтримці міжнародного руху товарів і факторів виробництва на двосторонній і багатосторонній основі;

← виникнення економіки відкритого типу у рамках багатьох держав і міждержавних об’єднань.

Регулювання світового господарства здійснюється заходами національної та міждержавної економічної політики. У рамках світового господарства економіка окремих країн стає все більш відкритою і орієнтованою на міжнародне економічне співробітництво.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Міжнародний поділ факторів виробництва.	\|	Міжнародна економіка та її структура.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.