Клінічна картина.

l Гіпертонічна (гіперкінетична) дискінезія жовчних шляхів характеризується спазмом сфінктерів або гіпертонією жовчного міхура. Головним клінічним синдромом є больовий: періодично, зазвичай після порушення дієти, фізичного навантаження, емоційного напруження, виникає інтенсивний переймоподібний біль у ділянці правого підребер'я, який іррадіює в праве плече, праву лопатку або ліву половину грудної клітки. Біль частіше раптовий, больовий напад зазвичай нетривалий і легко усувається спазмолітичними засобами, не супроводжується змінами в крові, підвищенням температури тіла. Під час нападу болю можлива нудота, рідше — блювання. Пальпація живота під час нападу і після нього болюча, максимальна болючість — у точці проекції жовчного міхура і позапечінкових жовчних протоках праворуч, дещо вище від пупка. Може зберігатися відчуттятяжкості в правому підребер'ї. Збільшення печінки і явища хронічної інтоксикації, властиві хронічному холецистохолангіту, зазвичай відсутні.

l Гіпотонічна (гіпокінетична) дискінезія жовчних шляхів характеризується постійним, неінтенсивним, ниючим болем у ділянці правого підребер'я, іноді — відчуттям тяжкості, розпирання в цій ділянці. Під впливом несприятливих чинників больовий синдром щоразу може бути потужнішим, однак напади, що за інтенсивністю нагадують жовчну кольку, настають рідко. На тлі постійного неінтенсивного болю в животі зазвичай відзначають диспептичні явища: нудоту, гіркоту в роті, погіршення апетиту, закрепи. Під час пальпації живота виявляють болючість у ділянці розташування жовчного міхура, вираженість якої залежить від періоду хвороби. У частини хворих пальпують збільшену, рухливу, м'яку еластичну консистенцію печінки, розміри якої зменшуються або нормалізуються після дуоденального зондування чи застосування холекінетиків (застійна печінка).

Лікування. Важливого значення надають дієтотерапії. Споживати їжу потрібно 4—5 разів на день у фіксовані години. Обмежити росоли, маринади, сало, смажені, гострі страви, жирні сорти м'яса і риби, продукти, які містять екстрактивні речовини (перець, гірчицю, хрін, цибулю, часник, гострі соуси), копченості, консерви, горох, боби, здобу, шоколад. Хворим із гіпокінетичною дискінезією призначають продукти з жовчозбуджувальною дією: олію, молочні продукти, сир, яйця, свіжі овочі та фрукти — капусту, салат, буряк, моркву, помідори, огірки, яблука, груші, сливи. Щадну дієту призначають на термін до 1 міс., після чого її розширюють до загальноприйнятої. Хворим із дискінезією жовчних шляхів призначають тюбажі (беззондовий дренаж).

l При гіперкінетичній дискінезії жовчних шляхів призначають мало- та середньомінералізовані води температури 40—44 °С по 200 мл з використанням грілка на ділянку печінки.

l При гіпокінетичній дискінезії жовчних шляхів для беззондового дренажу краще спочатку застосувати жовчогінні засоби (оливкова олія, 20 % розчин ксиліту або сорбіту 50—100 мл, магнію сульфат), без використання грілки. Через 30—40 хв після першого приймання холекінетика необхідно випити склянку мінеральної води і ще полежати протягом 30 хв.

Добрі регуляційні та лікувальні властивості мають комплексні рослинні препарати, які можна призначати хворим з усіма формами дискінезії.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.