Туберкульоз. Етіологія. Епідеміологія. Основні клінічні форми. Діагностика

Туберкульоз належить до хронічних інфекційних хвороб, відомий з давніх часів. На сьогодні ця хвороба залишається гострою соціальною і медичною проблемою. На туберкульоз хворіє третина населення всього світу.

Стрімко зростає захворюваність на туберкульоз і смертність від нього в Україні, що спостерігають в усіх вікових групах, але найбільше тривожить те, що й серед дітей також. В Україні інфікованість дітей мікобактеріями туберкульозу (МБТ), за офіційними даними, в середньому становить 18 %, та насправді — значно більше.

Етіологія. Збудником мікобактерія туберкульозу є МБТ, яка відкрита у 1882 р. Робертом Кохом (тому інша назва — паличка, або бацила Коха (ВК)). Є такі види мікобактерій: людський, бичачий, пташиний, мишиний. Вони відрізняються за ступенем вірулентності, патогенності, стійкості і впливом на характер перебігу хвороби. Найбільш патогенним для людини, таким, що призводить до хвороби на туберкульоз, є людський тип, менш патогенним — бичачий. Мікобактерії стійкі в навколишньому середовищі, у воді можуть зберігатися понад 1 рік, на сторінках книг — 3—4 міс., у молоці — до 10 днів. Під прямими сонячними променями гинуть за 1 — 1,5 год, під час кип'ятіння — за 5—10 хв, стійкі до впливу основ, кислот, спиртів. Основною видовою ознакою мікобактерії є патогенність, тобто спроможність жити і розмножуватись у тканинах живого організму.

Епідеміологія. Головним джерелом зараження є хвора на туберкульоз людина. Іноді джерелом стають хворі тварини (велика рогата худоба).

Найпоширеніший шлях зараження — аерогенний, спостерігають у 90—95 % випадків. Під час дихання мікобактерії потрапляють у дихальні шляхи з краплинами слизу, мокротинням (краплинна інфекція) або з пилом (пилова інфекція). Можливі й інші шляхи передачі інфекції: а) аліментарний (унаслідок вживання продуктів від тварин, хворих на туберкульоз, через молоко хворої матері); б) контактно-побутовий; в) контактний (через ушкоджену шкіру); г) внутрішньоутробний (через ушкоджену плаценту, внаслідок аспірації навколоплідних вод під час пологів).

Чинниками, що спричинюють виникнення хвороби, є: зниження імунітету дитини, часті хвороби верхніх дихальних шляхів, несприятливі умови життя, вологий клімат, переохолодження.

Патогенез. Потрапляючи в дихальні шляхи, збудник туберкульозу натикається на природні бар'єри. Це миготливий епітелій, слиз, в якому містяться такі поверхнево-активні речовини, як лізоцим, комплемент, β-лізини тощо, під дією яких відбувається виведення збудника. Якщо проникнення вірулентних мікобактерій у дихальні шляхи більш масивне, починається взаємодія збудника та імунної системи людини. Перша захисна реакція — це реакція фагоцитозу (поглинання мікобактерій легеневими макрофагами). Ефективність цієї захисної реакції залежить від багатьох чинників: віку (що молодша дитина, то чутливіша вона до туберкульозу), статі (частіше хворіють чоловіки), спадкової нечутливості до МБТ або, навпаки, схильності до туберкульозу. Процес фагоцитозу регулюють Т-лім- фоцити і медіатори. У первинному вогнищі мікобактерії розмножуються, частина їх унаслідок фагоцитозу руйнується, інша переноситься лімфою в регіонарні лімфовузли. Внаслідок руйнації мікобактерій утворюються активні речовини, які отримали назву чинників вірулентності і які провокують гострий запальний процес (наявність специфічних гранульом різної будови). Через 4—8 тиж. в організмі розвивається сенсибілізація до мікроорганізму, формується імунітет, стимулюються захисні сили. Якщо захисних механізмів удосталь, то казеозне вогнище обмежується, з'являється капсула, починається відкладання солей кальцію (петрифікація) і процес ніби замуровується. Проте в таких "замурованих" вогнищах збудник зберігає свою життєдіяльність протягом багатьох років. У разі зниження імунітету внаслідок інфекційних хвороб (кір, кашлюк, вірусний гепатит, СНІД) збудник може знову активізуватися і спричинити загострення хвороби. Якщо захисних сил недостатньо, то мікобактерії з течією лімфи і крові з первинного вогнища поширюються в різні органи, зокрема легені, кістки, шкіру тощо.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.