Неспецифічна і специфічна профілактика

Профілактика туберкульозу охоплює імунну хіміопрофілактику, а також соціальну і санітарну профілактику.

У дитячому віці найдієвішою є імунна профілактика, щеплення. Первинну вакцинацію роблять новонародженим на 3—7-й день життя в пологовому будинку чи відділенні. Щепленню підлягають усі новонароджені, що не мають до цього протипоказань, вакциною для профілактики туберкульозу (далі — БЦЖ). Для вакцинації недоношених дітей із масою тіла менше 2000 г застосовують вакцину зі зменшеним вмістом антигену (БЦЖ-М).

Дітей, які не були щеплені в пологовому стаціонарі з будь-яких причин, обов'язково вакцинують у дитячій поліклініці або ФАПі. У дітей, не щеплених у потрібний термін через наявність медичних протипоказань, необхідно застосувати вакцину БЦЖ-М. Дітям, яким не виповнилося 2 міс., щеплення проти туберкульозу роблять без попередньої проби Манту. Після досягнення двомісячного віку перед щепленням БЦЖ дитині слід зробити пробу Манту. Щеплення проти туберкульозу здійснюють при негативному результаті проби Манту. Ревакцинацію проти туберкульозу проводять дітям у віці 7 та 14 років, якщо проба Манту негативна.

Сучасна суха вакцина БЦЖ — це живі мікобактерії вакцинного штаму, висушені в 1,5 % розчині натрію глютамінату. Названа вона на честь учених Кальмета і Герена. Випускають в ампулах по 1 мг, що становить 20 доз. До вакцини додають розчинник — 2мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Розводять вакцину безпосередньо перед щепленням. Доза сухої вакцини в 0,1 мл розчину становить 0,05 мг для вакцини БЦЖ і 0,025 мг для вакцини БЦЖ-М. Вакцинацію виконують туберкуліновими шприцами з тонкими голками. Вакцину вводять суворо внутрішньошкірно на межі між верхньою і середньою третиною лівого плеча, попередньо обробивши шкіру 70° етиловим спиртом. Місцеві реакції після щеплення в новонароджених дітей проявляються через 4—6 тиж.: папула, інфільтрат, пустула, кірочка. На місці щеплення через 3—4 міс. утворюється рубчик.

Протягом 2 міс. дитину, яку вакцинували, слід ізолювати від хворих на туберкульоз.

Другим методом специфічної профілактики туберкульозу в дітей є хіміопрофілактика — призначення туберкулостатичних препаратів. Хіміопрофілактику проводять дітям із групи ризику:

· які були в контакті з хворими, котрі виділяють МБТ, — 2 рази на рік по

2 міс. (навесні та восени);

· з віражем туберкулінових проб без явищ інтоксикації — протягом 3 міс.;

· з позитивною пробою Манту, які перенесли кір, кашлюк, — протягом 2 міс.;

· з гіперергічними реакціями на туберкулін — двома препаратами протягом

3 міс. Для хіміопрофілактики використовують ізоніазид та етіонамід.

Санітарну профілактику застосовують, щоб запобігти зараженню МБТ здорових дітей. У вогнищах туберкульозної інфекції здійснюють дезінфекцію, обстежують осіб, які були в контакті з хворим на туберкульоз, ізолюють дітей від бактеріовиділювача, проводять санітарно-гігієнічне виховання хворих і членів їхніх сімей, намагаються поліпшити житлово-побутові умови.

Соціальна профілактика включає державні заходи. Вона спрямована на оздоровлення довкілля, зміцнення здоров'я населення шляхом поліпшення харчування, житлово-побутових умов, підвищення добробуту, розвитку фізичної культури і спорту, боротьби з алкоголізмом, наркоманією, курінням тютюну та іншого, шкідливими звичками.

Своєчасне виявлення і лікування хворих на туберкульоз має велике профілактичне значення. Хворі, інфіковані і контактні особи мають обов'язково перебувати під диспансерним спостереженням.

ВИСНОВОК:

Отже, туберкульоз належить до хронічних інфекційних хвороб, відомий з давніх часів. На сьогодні ця хвороба залишається гострою соціальною і медичною проблемою. На туберкульоз хворіє третина населення всього світу. Щороку на цю недугу захворює до 10 млн осіб, помирає до 3 млн. Загальна кількість хворих на туберкульоз сягає 60 млн. Протягом найближчих 30 років на туберкульоз можуть занедужати не менше 90 млн осіб і понад 30 млн можуть померти від цієї хвороби. Ось чому у квітні 1993 р. ВООЗ проголосила туберкульоз глобальною небезпекою.

Стрімко зростає захворюваність на туберкульоз і смертність від нього в Україні, що спостерігають в усіх вікових групах, але найбільше тривожить те, що й серед дітей також. В Україні інфікованість дітей мікобактеріями туберкульозу (МБТ), за офіційними даними, в середньому становить 18 %, та насправді — значно більше. Цей показник перевищує рівень відносного благополуччя, встановлений ВООЗ, у 25—40 разів для різних за віком груп дитячого населення. Така висока поширеність інфікованості МБТ дітей також свідчить про епідемію туберкульозу в Україні.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.