Задачі і принципи економічного аналізу

Основною метою економічного аналізу є пошук резервів підвищення ефективності суспільного господарства і розробка заходів щодо їх реалізації. Досягнення цієї мети потребує попереднього розв'язання конкретних завдань. Основними завданнями економічного аналізу є такі:

– оцінка фактичного стану господарювання;

– виявлення факторів, які спричинили відхилення фактичних показників від планових;

– визначення кількісного та якісного впливів різних факторів на результати господарювання;

– визначення резервів поліпшення наявного стану;

– розробка, обґрунтування шляхів і заходів подальшого використання виявлених резервів та контроль за їх виконанням.

Зупинимося на цих завданнях детальніше.

1. Оцінка фактичного стану господарювання передбачає встановлення рівня та об'єктивну характеристику економічних результатів, досягнутих підприємством, його структурними підрозділами чи окремими працівниками. Основним методом при цьому виступає порівняння, а базою порівняння – планові, нормативні показники, показники минулих років, конкурентів тощо. Саме порівняння фактичних (звітних) відповідних економічних показників з плановими (нормативними) допомагає виявити відхилення між ними у бік збільшення або зменшення та рівень виконання плану (дотримання нормативів). На практиці найчастіше звітні дані зіставляються з плановими.

2. Виявлення факторів, які спричинили відхилення фактичних показників від планових полягає у визначенні чинників, які позитивно чи негативно вплинули на результати господарської діяльності. Наприклад, на фінансові результати підприємства (розмір прибутку, рентабельність) впливає сукупність економічних, організаційних, виробничих, технологічних та інших факторів. Вони можуть або стимулювати, або перешкоджати досягненню поставлених завдань. Зокрема, серед основних із них можна назвати зміну обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг), ціни, собівартості продукції тощо.

3. Визначення кількісного та якісного впливів факторів на результати господарювання досягається шляхом проведення факторного аналізу. Для цього використовуються різні статистико-економічні методи, зокрема індексний, дисперсійний, кореляційно-регресійний, елімінування та інші, що дає змогу розрахувати силу і величину впливу чинників на результативні показники. Така операція вкрай необхідна для виявлення резервів.

4. Визначення резервів підвищення рівня господарювання, поліпшення наявного стану є наступним етапом після факторного аналізу і базується на його даних. Він полягає у встановленні невикористаних господарських можливостей, зокрема втрат робочого часу, матеріальних, фінансових, трудових ресурсів. Основним завданням цього етапу є розрахунок суми понесених втрат підприємства (явних та прихованих) порівняно з плановими даними внаслідок дії несприятливих чинників чи прорахунків.

5. Розробка, обґрунтування найраціональніших шляхів і заходів щодо подальшого використання виявлених резервів з підвищення ефективності господарювання та контроль за їх виконанням. Це завдання логічно випливає з попередніх чотирьох і є завершальним етапом дослідження. Аналітики повинні запропонувати більш досконалу стратегію і тактику подальшого економічного розвитку господарської діяльності, а також комплекс заходів, рекомендацій щодо усунення допущених недоліків, втрат, упущених можливостей тощо. Ці заходи мають ґрунтуватися на сучасних прогресивних технологіях, інноваційних підходах, узагальненому передовому вітчизняному і зарубіжному досвіді. Вони сприятимуть кращому використанню ресурсів, підвищенню ефективності виробництва й реалізації продукції.

Принципи економічного аналізу регулюють процедурну сторону його методології та методики. Розглянемо основні принципи, яких повинен дотримуватись аналітик.

1. Принцип науковості –передбачає глибоке пізнання об’єктивної реальності функціонування економічної системи, впливу об’єктивних факторів її зміни та розвитку, чітке визначення мети і завдань аналізу, застосування наукової методики й організації аналітичних досліджень.

2. Принцип системності–передбачає дослідження економічних явищ і процесів як складних систем із функціонально-структурною будовою елементів взаємозв’язку й взаємообумовленості їх складових.

Під системним економічним аналізом розуміють сукупність наукових методів і практичних прийомів розв’язання складних економічних проблем. Він базується на використанні категорій системи як єдності взаємопов’язаних елементів, що спільно діють для досягнення єдиної мети.

3. Принцип комплексності–передбачає всебічне дослідження причинових взаємозалежностей, комплексну оцінку вхідних параметрів функціонально-структурної будови, їх зміну та розвиток на досліджуваному об’єкті у просторі й часі, за кількісними і якісними ознаками та вихідні (результативні) параметри цього процесу.

Системність – поняття більш широке, ніж комплексність, а тому останнє можна розглядати як важливу складову системного підходу.

Комплексний аналіз– це всебічний аналіз діяльності підприємства та його підрозділів, який упорядковує аналітичну роботу, підвищує її ефективність, допомагає приймати обґрунтовані управлінські рішення. Таким чином, комплексний економічний аналіз передбачає:

· дослідження економіки підприємства як відносно відособленої системи в межах економічної системи;

· установлення цілей функціонування підприємства та його підрозділів як критеріїв ефективності їх роботи;

· використання конкретної системи економічних показників, що характеризують виробничо-господарську діяльність у цілому й окремі її сторони;

· дослідження причинових залежностей і побудова кількісних залежностей (рівнянь взаємозв’язку) між економічними показниками;

· вивчення змін економічних показників у динаміці, встановлення суперечностей господарської діяльності та обґрунтування шляхів їх подолання.

4. Принцип періодичності (або регулярності) – передбачає необхідність систематичного проведення аналітичних досліджень на базі високої їх організації та планування аналітичної роботи.

5. Принцип достовірності (об’єктивності, точності) – аналіз повинен базуватися на достовірній, перевіреній інформації, що реально відображає об’єктивну дійсність, а його висновки мають обґрунтовуватися точними аналітичними розрахунками.

Достовірність та об’єктивність аналітичних досліджень передбачають відсутність арифметичних помилок у розрахунках, правильне застосування методики розрахунку показників, впливу окремих факторів тощо.

6. Принцип зрозумілості та адекватності тлумачення–досягається через обов’язкове пояснення отриманих результатів дослідження (розрахунків) у вигляді відповідних висновків, коментарів, складання пояснювальних записок.

Наявність аналітичних висновків є обов’язковим елементом методики економічного аналізу.

7. Принцип оперативності– полягає у тому, що економічний аналіз повинен здійснюватися лише тоді, коли виникає потреба виявити причини недоліків у роботі підприємства та розробити шляхи підвищення ефективності господарської діяльності.

8. Принцип дієвості– полягає в тому, що аналіз повинен активно впливати на хід виробництва і його результати, вчасно виявляти недоліки й упущення в роботі, інформувати про це керівництво підприємства. Тобто необхідним є практичне використання результатів економічного аналізу для управління.

Вчасна та доречна аналітична інформація дає можливість оперативно оцінити минулі, теперішні чи майбутні події, вжити необхідних заходів для виправлення ситуації або її поліпшення. Разом із тим, принцип дієвості передбачає також обмеження зайвої інформації, яка непотрібна для прийняття управлінських рішень.

9. Принцип ефективності–означає, що витрати на проведення аналітичного дослідження повинні бути найменшими при оптимальній глибині аналізу і його комплексності.

Дотримання наведених принципів є необхідною умовою проведення аналітичних досліджень для досягнення поставлених цілей.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.