Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Творчі роботи учнів

Заключний етап роботи з художнім текстом — творчі усні та письмові роботи учнів. Мета цього етапу: навчити учнів узагальнювати й використовувати здобуті на попередніх етапах знання: самостійно давати оцінку окремим частинам і всьому твору в цілому; мати своє судження про вчинки дійових осіб; спираючись на зміст і форму художнього твору, розвивати навички усного та писемного мовлення.

Види творчих робіт зумовлені віковими можливостями учнів.

Так, учнів 5—8 класів, де викладається пропедевтичний курс зарубіжної літератури, необхідно вчити:

1) складати простий і складний план твору, що розглядається; простий план характеристики образу літературного героя (усно й письмово); стисло і докладно переказувати текст (усно);

2) складати складний план характеристики образу літературного героя; готувати вибірковий переказ із елементами опису, твір-роздум про героя (усно та письмово);

3) стисло переказувати великий епічний твір, складати план порівняльної характеристики образів.

Учні вчительки Ю.Дишлюк (м. Київ) одним з найулюбленіших шкільних предметів називають зарубіжну літературу. Чому саме ці уроки? Бо діти будь-якого віку люблять спілкуватися, дізнаватися про щось нове й цікаве, грати, фантазувати, творити, висловлювати свої думки, а тому вчителька намагається так проводити уроки літератури, щоб задовольнити потреби школярів, вчити й виховувати їх засобами мистецтва слова. Готуючись до уроку, вона не тільки замислюється над темами, прийомами й видами робіт, але й визначає потенційні можливості для творчого розвитку своїх учнів стосовно твору, який вивчається. "Скринька самоцвітів", "Таємниці з глибини віків", "Подорож до чарівного світу"— вже самі теми уроків приваблюють і зацікавлюють (це перші теми за програмою 5 класу) — "Усна народів творчість", "Міс})", "Казки народів світу". Кожен урок має свій секрет загадку: разом із різними видами читання й обговорення творів використовуються кросворди, ребуси, малюнки. Обов'язковими є також творчі письмові завдання. Насамперед, відповіді на запитання (як домашні заготовки. так і експромти): "Що в людині виховує казка?", "Які герої стали улюбленими і чому вони тобі сподобалися?", "Чим схвилювала казка (міф) ?". "Згадайте, які кінофільми або мультфільми знято за народними казками, які саме вам сподобалися й чому?", "Яку красу треба цінувати в людях?", "Про яких людей говорять, що в них гаряче серце (наведіть приклади з казок і з життя)?" "Чи може в сучасному житті відбуватися щось чарівне, незвичайне?" тощо. Вчителька використовує словесний опис, пропонує скласти відгуки, оповідання, в яких зашифровуються приказки або прислів'я, власні загадки, казки, міфи (з урахуванням усіх жанрових особливостей). Учні пропонують на розсуд однокласників власні твори.

Налшлка Г. (5 клас). Міф "Чому йде град?":

"Над Північним полюсом на високих хмарах живуть крижані кури. Вони зроблені зі справжнісінького льоду. Яйця вони несуть також льодяні. Після того, як знесуть яйця, вони їх висиджують. Проходить час - і вилуплюються пташенята: яйця тріскаються і з'являються маленькі курчата, що підростають і стають півнями або курками. А шкаралупу від яєць вони викидають у прірву, тобто нам на землю. Ось так і випадає град."

На уроках за темою "Байка" після прочитання, інсценування й визначення основних ознак цього жанру, дітям пропонується знайти будь-які прислів'я, що виступатимуть як мораль, придумати історію, яка б підтверджувала прислів'я. Кожен учень намагається створити щось особливе.

ІринаК. (6 клас). Байка "Неслухняне курча":

Якось в хазяйському подвір'ї

Гуляли кури та курчата білі.

Траву клювали і шукали черв'яка,

Ось прибіга до них мале курча:

"Дурні,

Копаєтесь в багні,

А там в хазяїна в коморі

Пшона і проса є доволі.

Ходім мерщій клювати те зерно,

Задарма нам дістанеться воно."

На що відповіла розумна курка:

"Ви подивіться на цього неумка,

Що на хазяйське зазіха зерно,

Хоча ним не зароблене воно.

Схотів поїсти задарма,

Бач, мабуть, розуму нема."

Та не послухалось розумну курочку воно,

Пішло в комору, де було зерно.

Хазяїн те курча зловив

І в той же день з нахаби суп зварив.

Мораль виховує й повча —

Розумних слухай курочок, курча!

 

У процесі творчості формується особистість. Роман Дж. Грінвуда "Маленький обідранець" і повість М. Твена "Пригоди Тома Сойера" викликають багато роздумів особистісного характер}. Тому теми творів були такими: "Роздуми над книжкою", "Як боротися з поганими звичками?", "Як стати доброю людиною?" Можливо, вони вирішили не одну дитячу проблему.

МпріяШ. (6клас). Твір-роздум "Як стати доброю людиною7"'. "Переважно людину виховують її батьки. Якщо в сім'ї гарні, добрі стосунки, уважне ставлення один до одного, доброзичлива атмосфера, то діти змалку звикають бути добрими. Також людину виховує література, мистецтво, школа, гарні вчителі. Література і музика вчать розуміти прекрасне, самому виховувати у собі гарні риси. Дуже добре, коли в дитини є маленький братик або сестричка чи маленька тваринка, за яких вона несе відповідальність, яких вчиться любити Наприклад, у Джима була маленька сестричка Поллі, яку він дуже любив, і не міг дозволити собі втекти, залишивши її саму. Така турботливість викликає у мене захоплення прекрасною душею героя Грінвуда.

А у Тома Сойера є тітка Поллі, яка, і він це знає. його любить. І це дуже важливо. Людина може стати злою, коли її ніхто не любить, коли в неї немає друзів. Щоб бути доброю людиною, треба любити й інших людей, розуміти їх. Згадайте, як Том Сойер уперше зустрівся з Беккі й пожалів її, Завдяки любові до Беккі Течер, Том дуже змінюється, із розбишаки і непослуха перетворюється на чуйну, добру і душевну людину

Я так вдячна моїй сім'ї за те, що вона виховала мене, вдячна школі, моїй першій вчительці, всім тим вчителям, які вчать нас бути чесними, добрими, бачити навколо себе прекрасне, вдячна книжкам, які розповідають мені про цей дивовижний світ життя, вдячна моїм друзям, які люблять і підтримують мене."

Учням 5-6 класів можна запропонувати уявну зустріч з літературними героями. Наприклад, написати листа до героїв твору або від імені будь-якого героя.

Валерія П. (6 клас). Лист Аліси з Країни чудес: "Блукаючи лісом, Аліса вирішила написати листа своїй кішці Діні й розповісти їй про одну зі своїх пригод. "Дорогенька моя Діно! Зі мною все гаразд. У країні, до якої я потрапила, все якесь дивне й незрозуміле. Цікаво, що тварини і рослини тут можуть розмовляти, як люди. Тому, коли я повернусь, буду й тебе вчити говорити, читати та писати. А поки що мене це прости дивує.

Якось я зайшла до прекрасного саду, який заріс бур'яном. Мені стало шкода декоративних квіток, які спокійно уживалися зі шкідливими рослинами. Тоді я вирішили прийти їм на допомогу й виполоти бур'ян. Проте вони не дозволили мені цього зробити, кажучи, що то їхні вірні друзі. Ти можеш у це повірити, Діно? Тут усе так таємниче, загадкове й дуже цікаве. Не сумуй за мною, Діно. Скоро побачимось!"

Підтримуючи бажання учнів творити самостійно, учитель на уроках влаштовує конкурси тем творів та найцікавіших ідей щодо проведення того чи іншого уроку. Разом з учнями вибирає найбільш вдалі й захоплюючі. Інколи тема визріває сама собою, у процесі читання або вивчення літературного твору. Незрідка виникають непередбачені ситуації, коли учні вислов- люють суперечливі думки, засуджують погляди або поведінку якогось позитивного літературного героя. Таким, наприклад, був один з уроків за повістю Астрід Ліндгрен "Пеппі Довгапанчоха". Читаючи в класі розділ "Пеппі запрошують на підвечірок", учителька помітила стурбованість і незадоволення на дитячих обличчях. З'ясувавши, чим це було викликано, запропонувала письмово висловити власні роздуми про поведінку Пеппі в гостях і дати героїні твору цінні поради.

Тетяна М. (5 клас): "Я люблю, коли до мене приходять гості. Хочеться, щоб вони почувалися якнайкраще. Ми граємось, читаємо, іноді тихенько бешкетуємо. В мене гарні друзі, вони знають, як треба поводитися у гостях, тому ми не завдаємо один одному клопоту. Але якщо б до мене прийшла Пеппі, то я згоріла б від сорому за неї."

Олександр К. (5 клас): "Звичайно, Пеппі поводилася в гостях погано, була невихованою та неввічливою. Астрід Ліндгрен розказала нам, як не можна поводитися у гостях: голосно, кричати і командувати, першою бігти до столу й напихати рот їжею так, щоб не можна було сказати й слова, втручатися в розмови дорослих і заважати їм, а також шкодити та бешкетувати".

Царина У. (5 клас): "Не можна тільки звинувачувати Пеппі. Дитина може не знати, як треба поводитися. Пеппі ніколи не бачила своєї мами, її тато працює капітаном, він весь час знаходиться в плаванні й рідко бачить свою дитину. До школи вона теж не ходила. Я бажаю, щоб Пеппі прислухалася до своїх друзів і пішла до школи, де її навчать гарно поводитися".

Катерина М. (5 клас): "Я думаю, що, дивлячись на Пеппі Довгапанчоху, деякі діти впізнали в ній себе. Вони зрозуміли, як важко дружити з такою людиною. Томмі й Аніка вибачили своїй подрузі, хоча й були здивовані".

Бажано, щоб твори звучали в класі з вуст самих авторів. Кожен має право на особисту думку. Іноді після прочитання твору виникають запитання у слухачів-однокласників, зав'язується дискусія, висловлюються побажання. Вигадці, фантазії дітей немає меж, тільки до них треба доторкнутися чарівною паличкою з вогником власного бажання.

Учням 9—11 класів, під час опанування системного курсу зарубіжної літератури, необхідно дати навички

— складання конспекту та його різновидів;

— усного й письмового твору-роздуму над проблемою;

— написання реферату за двома і більше джерелами;

— усного та письмового твору-аналіз (компаративного) художніх текстів;

— написання доповіді та її усного викладу.

На заключному етапі вивчення художнього твору вчитель сам визначає форму проведення творчих робіт (навчальна ситуація уроку, цілий урок: заключний, виразного читання, позакласного читання, розвитку мовлення тощо, робота вдома, позаурочні заходи: літературний вечір або літературна гра, екскурсія тощо); час проведення; готує план-конспект.

Вивчаючи та узагальнюючи досвід проведення творчих робіт київськими вчителями С.Рудаківською, О.Соколовою, Л.Недашківською, В.Росляковою, Т.Внуковською, О.Пасічником, Т.Левченко, Л.Галкою, Л.Куліиковою та іншими, переконуємось у важливості цієї праці. Вона навчає учнів самостійно досліджувати проблему, зіставляти, порівнювати, узагальнювати, власне — аналізувати художній твір.

Наприклад, під час експериментальної роботи після вивчення теми "О.Бальзак. "Гобсек" розглядається тема "Ф.Достоєвський. "Злочин і кара". Даючи загальну характеристику творів Ф Досгоєвського, учні підкреслювали — через близькість письменників однієї епохи, хоч і різних народів, виявляється спільне зацікавлення в розробці моральних аспектів життя. У романах Ф.Достоєвського, як і його західного попередника, висвітлюються соціальні контрасти великого міста, влада грошей над людиною, картини божевільної гонитви за щастям, в якій гине більшість, а торжествують одиниці.

Розглядаючи програмові питання за творчістю Ф.Достоєвського, учні виконували завдання пошукового, дослідницького характеру. Зокрема, до оглядової теми підбирався матеріал для характеристики епохи, в яку жив і творив Ф.М.Достоєвський; готувалися усні повідомлення "Бальзак і Достоєвський — великі письменники XIX століття", а до нарису життя і творчості — тема "Суперечності світоглядів у творчості Бальзака і Достоєвського". Після вивчення розділу "Ф.М.Достоєвський. "Злочин і кара", однією з тем письмових робіт пропонувалася —"Петербург Достоєвського і Париж Бальзака". Деякі спостереження й висновки учнів виявилися досить вдалими.

Учениця К.: "...Кожен великий майстер художнього слова по-своєму неповторний, схожий лише на себе. Але коли я читала романи Достоєвськог "Принижені й ображені", "Злочин і кара", а перед цим — твори Бальзак "Гобсек" та "Батько Горіо", то побачила багато аналогій.

Бальзак показує сучасне йому французьке суспільство з 1816 по 1848 рік. Достоєвський також малює сучасну йому Росію, що переживає епоху глибоких соціальних зрушень і моральних потрясінь. З найбільшою силою вони дають про себе знати в центрі країни, найперше — у столицях. До такого опису і зверталися великі письменники. Бальзак змальовує Париж, Достоєвський — Петербург.

На фоні Петербурга розгортається дія романів "Злочин і кара" та "Принижені й ображені". Який сумний цей фон! У Достоєвського столиця — місто нещасть страждань, місто пияцтва й розпусти. Воно вже заражене всіма болячками великого центру, з хижками для бідняків і барлогами процентниць, поліцейськими конторами і "будинками для розваги". Достоєвський порівнює його понурою, нетерплячою несправедливою людиною... Петербург Достоєвського, як і Париж Бальзака, реальний і фантастичний. Краса архітектурних громад міста контрастує з життям "маленької людини" в ньому. Прекрасне місто не тільки байдуже — воно вороже людині, яка живе не в палацах, а на злиденних околицях.

Бальзак обирає Париж місцем дії для багатьох своїх романів. Контрастні картини життя цього міста: блискуча розкіш і понурі злидні, чесність і безчестя. високі ідеали і мрії та крижані гори егоїзму. Зовсім в іншому районі міста живе Поліна — у безлюдному, глухому, де вулиці, завулки і вся місцевість — занедбані. Знедолений люд протиставлений світові розкошів, пишності. заможності...

Учень Б.: "...На мій погляд, близькість великих письменників — Бальзака й Достоєвського виявилася в розробці проблеми долі молодої людини XIX століття. Їхні герої живуть у столицях або з'являються там за примхами долі. Великі промислові центри, немов бурхливі моря, то піднімають героїв на гребені тимчасових перемог, то кидають їх на саме дно суспільства.

Коли я читав описи зовнішності Розкольникова ("Він був так зле одягнений, що інша, навіть і звикла людина не радо відважилася б удень виходити в таких лахах на вулицю... Капелюх його був високий, круглий, шовковий, але цілком уже зношений, зовсім рудий, витертий і брудний, з обірваними крисами і в найгірший спосіб збитий набакир.. ."А мені згадався Ежен Растин'як з роману Бальзака "Батько Горіо", його з'ява на початку твору:

"Повсякдень на ньому був старий сюртук; поганий жилет, дешева чорна краватка, абияк зав'язана й зім'ята, панталони в тому ж дусі. черевики, на яких уже були замінені підошви..." Майже однакові й умови життя обох — це нетрі Парижа й Петербурга.

Як приклад, можна порівняти описи пансіону Воке в романі Бальзака й кімнату Розкольникова:

Пансіон Воке Кімнати Розкольникова

Тут є меблі "вигнані звідусіль, примі- Меблі відповідали помешканню: було

щувані сюди. як приміщують у лікарні три старих стільці, не зовсім справних,

для безнадійно хворих відходи цивілізії- фарбований стіл у кутку і нарешті не-

ції, меблі "ветхі", "сточені зграбна велика софа..., колись оббита

черв'яками", "ледве живі"... ситцем, але тепер у лахах...

Те, що пише про столицю Франції Бальзак("У Парижі багато чого приголомшує: безліч людних крамниць, висота будинків, потік карет і, найбільше, постійне зіткнення надзвичайних розкошів і надзвичайних злиднів"), можна прочитати і про Петербург у Достоєвського. Це конкретні міста, але й водночас — символи. Символи багатства й убозтва, доброчесності й пороку...

Отже, застосування дослідницького методу на заключному етапі вивчення художнього твору доводить доцільність саме такої послідовності роботи з текстом. Зазначимо, що успішна розробка цієї проблеми можлива лише у разі досконалого опанування теоретичним підґрунтям. Творчо осмисливши його, вчитель продовжить пошуки власних ефективних прийомів і форм роботи з художнім текстом.




Переглядів: 2082

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.