Передмова

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВОЗ) за останні 10 років у світі паразитарними захворюваннями заразилося більше 4,5 млрд. людей. І ця статистика охоплює не тільки бідні й неблагополучні країни "третього світу але й благополучну і далеко не бідну Європу, де паразити присутні в кожного третього жителя.

Паразити вражають практично всі органи й тканини людини. Наприклад, у кишечнику паразитують аскариди, гостриці, бичачий ціп'як, широкий стьожак, лямблії, амеби, трихомонади; у жовчних шляхах – печінковий і сибірський сисуни, лямблії; у підшкірно-жировій клітковині – збудник ришти, у м'язах – личинки трихінел, у кровоносних судинах - шистосом; у ЦНС – токсоплазми; у легенях – аскариди, токсокари, пневмоцисти й т.д.

Паразити викликають сенсибілізацію організму з наступним розвитком алергічних реакцій, механічне ушкодження органів і тканин хазяїна й порушення їхніх функцій, різні запальні процеси, анемію. Вони погіршують усмоктування харчових речовин і вітамінів, виснажують імунну систему знижують резистентність (опірність) організму. Отруюють його продуктами своєї життєдіяльності, обтяжують плин інших захворювань, підготовляють ґрунт для важких інфекцій і пухлинних процесів.

Личинкові стадії більшості гельмінтів здатні мігрувати в різні тканини, вражаючи легені, серце, головний мозок, очі, м'язи й кістки, що часом приводить до необоротних наслідків, включаючи сліпоту, епілептичні приступи, слабоумство, ураження внутрішніх органів, а іноді, летальний результат.

Особливо пагубний вплив паразитів на організм дитини. В інвазованих ними дітей розвиваються неврологічні розлади: вони стають примхливими, збудливими, легко виснажуються, погано засипають. Характерне виникнення або посилення проявів алергійного діатезу, кишкового дисбактеріозу, що сприяє розвитку кишкових інфекцій.

Зважаючи на ситуацію що склалася з паразитарними хворобами у всьому світі в цілому і в Українв зокрема, виникає гостра потреба якомога більше знати про цих збудників хвороб, їх життєві цикли, способи зараження, протікання самої хвороби і наслідки захворювань усім верствам населення і в першу чергу дітям, які найчастіше піддаються впливу паразитів.

В профілактичній роботі боротьби з паразитарними захворюваннями повинні відігравати не лише лікарі але й вчителі, зокрема вчителі з предметів біологічного циклу. Саме для них і складено цей посібник.

За основу лекційного курсу взято матеріали з багатьох існуючих монографій, підручників і посібників. Найбільше матеріалу з навчального посібника О.П. Коржа, Н.І.Лебедєвої, Н.В. Воронової і В.В. Горбань (2009) [5] покладено в основу загальної частини нашого посібника. Для укладання спеціальної частини посібника використано науковий матеріал таких вітчизняних і зарубіжних авторів як: Е.Н. Павловский (1946) [7], О. П. Маркевич (1950) [3], О.Н. Давидов (1984) [1], Г.Й. Щербак, Д.Б. Царичкова, Ю.Г. Вервес (1995, 1996) [15, 16].

При укладанні лабораторного практикуму використано методичні рекомендації В.І. Стахіва (2003, 2006) [13, 14].

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.