Паразитичні Трематоди (Trematoda)

Усі трематоди (клас нараховує близько 4 тис. видів) - ендопаразити, які мешкають переважно в різних відділах травного тракту хребетних. Значна кількість видів пристосувалася й до паразитизму в інших органах і тканинах хазяїна: печінці, легенях, нирках, порожнині тіла, крові тощо. Унаслідок з ендопаразитичного способу існування органи прикріплення трематоди представлені мускулистими, добре розвиненими присосками (у переважної більшості - ротова та черевна) та хітиноїдними шипиками.

Морфологічно трематоди відповідають загальній характеристиці типу Plathelminthes, але мають певні відмінності в життєвих циклах. Останні є досить складними й пов'язані як зі зміною тварин-хазяїв, так і з чергуванням поколінь.

У життєвому циклі трематод відбувається зміна трьох різних поколінь. Першим поколінням є материнська спороциста, яка розвивається з метаморфозом (личинка - мірацидій) і розмножується партеногенетичним шляхом. Друге покоління також партеногенетичне, розвивається без метаморфозу. У життєвих циклах деяких трематод спостерігаються додаткові покоління дочірніх спороцист чи дочірніх редій. Третьому поколінню, яке є гермафродитним, властивий метаморфоз. У їх розвитку спостерігаються личинкові фази - церкарій, метацеркарій або адолескарій. Цьому поколінню притаманне амфігенне розмноження. Таким чином, у життєвому циклі трематод відбувається гетерогонія.

Виникнення другого проміжного хазяїна можна вважати кінцевим етапом еволюції життєвого циклу трематод. Дефінітивний хазяїн з другим проміжним завжди пов'язаний відносинами "хижак - жертва", що забезпечує його зараження. Хижі хребетні залучилися до кола дефінітивних хазяїв трематод саме після завершення цього етапу їх еволюції.

Таким чином, у найбільш складному типі розвитку в життєвому циклі трематод спостерігається чергування поколінь із дворазовою зміною хазяїв. Так, у Paragonimus westermannl марита паразитує в легенях кішки, собаки, свині або людини. Яйця виводяться в навколишнє середовище або при відхаркуванні з мокротинням, або, потрапивши через гортань і глотку, - травним каналом з екскрементами. У яйцях міститься мірацидій, який у воді вивільняється з яйцевих оболонок і всвердлюється в першого проміжного хазяїна (равлик род. Меіапіа).

У печінці молюска останній зазнає метаморфозу (втрата личинкових органів), спрощується й перетворюється на спороцисту, її тіло є мішком із зародковими клітинами, з яких розвиваються ембріони (зародкові кулі), а в подальшому - особини наступного покоління.

Отже, унаслідок партеногенезу з зародкових клітин розвиваються редії, які залишаються паразитувати так само в печінці молюска (відрізняються від попереднього покоління наявністю кишечника та спеціального статевого отвору). У них утворюються знову редії (дочірні) або безпосередньо церкарїі - зародки нового покоління, які виходять з молюска й заражають другого проміжного хазяїна - раків або прісноводних крабів. Церкарії просвердлюють панцир нового хазяїна, інцистуються в його м'язах та внутрішніх органах (перетворюється на метацеркарії). Дефінітивний хазяїн заражається при з'їданні другого проміжного хазяїна.

Таким чином, у цього виду спостерігається чергування трьох різних поколінь: типового гермафродитного (дорослі черви) та двох партеногенетичних (спороцисти й редії). У циклі відбуваються дві агломерації (у тілі молюска за рахунок розмноження спороцист і редій) та дворазова дисперсія - мірацидіїв і церкаріїв.

Мірацидії багатьох видів трематод (род. Opistorchiidae, Plagiorchiidae тощо) у водному середовищі не вилуплюються - Інвазійними є яйця зі сформованим мірацидієм, як у Dicrocoelium lanceatum. Також замість членистоногих другим проміжним хазяїном можуть виступати іншібезхребетні й навіть хребетні тварини, як у котячої двоустки (Opisthorchis felineus).

Але в трематод спостерігаються численні зміни цього типового циклу розвитку. Це може стосуватися другого проміжного хазяїна, як у печінкової та кров'яної двоусток. Причому, якщо у Fasciola hepatica церкарії ще зберегли здатність інцистуватися (перетворюються на адолескарій), то в представників Schistosoma заражує дефінітивного хазяїна безпосередньо церкарій, який активно проникає крізь шкіру.

Можуть змінюватися також окремі стадії циклу, що відбуваються в першому проміжному хазяїні.

Ще більшого спрощення набуває цикл розвитку таких паразитів, як род. Cyclocoelum та Tracheophilus sisowi, марити яких паразитують у дихальній системі качок. Мірацидій цих трематод проникає до тіла равликів (род. Limnaea або Planorbis), де в редіях формуються церкарії, які інцистуються. Качка заражається, коли з'їдає равлика.

Відома велика кількість трематод, які викликають певні захворювання людини, свійських та диких тварин. Вони можуть чинити на організм хазяїна різноманітний негативний вплив через міграції його тканинами, унаслідок живлення, прикріплення тощо. Велике значення має закупорення протоків і кровоносних судин, а також інтоксикація продуктами метаболізму паразита. При значних інвазіях може відбуватися виснаження хазяїна через "відбирання їжі". Також трематоди можуть сприяти появі й росту в організмі хазяїна новоутворень, зокрема злоякісних.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.