• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Податковий менеджмент громадян (особистий).

На рівні макроекономіки податковий менеджмент структурно включає податкове право, оподаткування, податкову політику, податкову систему та податковий механізм.

На макрорівні в податковий менеджмент входять лише окремі елементи податкового процесу, що є прерогативою органів управління підприємствами, а саме: податкова політика, податкове планування, податкове регулювання і податковий контроль безпосередньо підприємства.

Мета податкового менеджменту, незважаючи на його рівень, полягає у формуванні та зміцненні фінансів, підвищенні економічної ефективності, забезпеченні економічного зростання держави.

Мета державного податкового менеджменту та корпоративного відрізняються. Держава зацікавлена у зростанні податкових надходжень, а підприємства – у зменшенні податкових платежів.

Мета державного податкового менеджменту – це формування і

забезпечення створення та функціонування оптимальної податкової системи за допомогою ефективної податкової політики держави. Він займає провідне місце в системі управління економікою. В межах державного податкового менеджментувирішу­ються завдання управління податковими потоками на рівні краї­ни та її регіонів. Мета такого управління полягає в максимально можливому забезпеченні органів влади доходними джерелами. Менеджерський підхід передбачає досягнення цієї мети не будь-якими засобами, а на основі ефективної податкової політики, яка забезпечує зростання податкових доходів на базі зростання ви­робництва, продажу та доходів платників податків.

Мета податкового менеджменту підприємства – це забезпечення збільшення прибутковості бізнесу та оптимальних податкових платежів підприємства з урахуванням діючого законодавства. Корпоративний податковий менеджмент охоплює рівень управління податковими потоками на підприємствах. Його осно­вним завданням є мінімізація податків, які сплачуються конкрет­ним підприємством на підставі ухвалення управлінських рішень. Кінцева мета корпоративного податкового менеджменту – збі­льшити доходи (грошові потоки) підприємства за рахунок міні­мізації і оптимізації податків. Корпоративний податковий мене­джмент повинен вирішувати проблеми управління податковими взаєминами підприємств з державою, що виникають із приводу виконання обов'язків щодо сплати податкових платежів.

Єдність державного і корпоративного податкового менедж­менту в загальній системі управління податковими потоками обумовлює одноманітність підходів до процесу ухвалення управлінських рішень. Як складова фінансового менеджменту податковий менеджмент базується на ухваленні ефективних управлінських рішень у сфері вхідних і вихідних податкових по­токів суб'єкта управління.

Податковий менеджмент повинен відповідати особливим вимо­гам, які є обов’язковими при його організації та проведенні. На практиці вони мають форму організаційних принципів,від яких залежить ефективність податкового менеджменту та серед яких можна виокремити такі:

1) єдність і взаємодія з іншими системами в загальному управлінні економікою і фінансами;

2) комплексний і стратегічний характер прийняття управлінських рішень з питань оподаткуван­ня;

3) динамізм податкового менеджменту;

4) багатоваріантність підходів при прийнятті управлінських рішень;

5) врахування фактора ризику при ухваленні рішень;

6) вигоди та адміністративної зручності;

7) платоспроможності.

Виходячи із зазначених принципів та мети державний податковий менеджмент виконує такі завдання:

1) створення законодавчої бази, яка відповідала б вимогам як державної політики, так і прагненням платників податків. Головним при цьому повинна бути її стабільність;

2) створення, відповідно до законодавчої бази, нормативної бази, яка регулювала б форми та види податкових платежів з урахуванням умов, які складаються на цей момент. Насамперед це стосується розробки методики розрахунку податко­вих платежів, порядку їх сплати. При цьому повинна бути відносна постійність цієї бази;

3) забезпечення мобілізації грошових надходжень для виконання дохідної частини бюджетів;

4) ефективне використання податкових доходів і податкового прибутку;

5) оптимізація вхідних і вихідних податкових потоків;

6) мінімізація податкових ризиків при очікуваному обсягу податкового прибутку;

7) прогнозування обсягів податкових надходжень на основі прогнозних розрахунків зростання доходів підприємств, галузей, всієї економіки з використанням зарубіжного досвіду;

8) досягнення фінансової стійкості і платоспроможності суб`єкта управління;

9) підвищення ефективності заходів податкового регулювання і податкового контролю;

10) створення системи штрафних санкцій, з одного боку, щодо тих платників, які порушують правила та порядок сплати податків, а з другого – до керівників фінансових органів, які перевищують свої повноваження. При цьому повинні бути порядок і визначена методика відшкодування платникам податків тих втрат, які були завдані при прийнятті рішень керівництвом податкових органів;

11) створення та забезпечення функціонування ефективної системи

органів податкового адміністрування та контролю за податковою систе­мою держави;

12) розробка нових концепцій оподаткування, які сприяють розвитку

бізнесу без шкоди для державних соціальних програм з використанням зарубіжного досвіду.

У межах виконання завдань державного податкового менеджменту розробляються заходи щодо впровадження податкової політики.

Як складова системи державного управління, державний податковий менеджмент виконує такі функції:

1) планування податкової системи полягає, насамперед, у розробці законодавчих нормативних актів, які регламентують порядок організації й функціонування податкової системи держави на основі обраної податкової політики держави. На основі обраної податкової політики і аналізу прогнозних бюджетних надходжень і витрат уповноваженими органами розробляються проекти нормативно-правових актів у сфері оподаткування, які забезпечують її реалізацію. У процесі планування податкової системи реалізується регулювальна функція податків, що полягає у визначенні напряму розвитку пріоритетних галузей економіки за допомогою чинної системи оподаткування;

2) організації податкової системи передбачає практичне втілення розроблених у процесі реалізації функції планування заходів щодо організації й функціонування податкової системи держави. У процесі реалізації цієї функції приймаються і запроваджуються розроблені законодавчі акти, які регламентують процес оподаткування, адміністрування і податкового контролю, реалізуються на практиці заплановані заходи модернізації чинної системи адміністрування і податкового контролю;

3) контролю податкової системи передбачає комплекс заходів, спрямованих на перевірку ефективності функціонування чинної податкової системи держави з метою внесення до неї необхідних коригувань. У процесі реалізації цієї функції аналізуються результати діяльності податкової системи, зокрема, причини відхилень фактичних податкових надходжень до бюджету від запланованих, результати стимулювання за допомогою пільгової системи оподаткування пріори темних галузей розвитку економіки держави, зіставляються суми податкових надходжень з витратами на функціонування органів податкового контролю і адміністрування тощо.

Для оцінки якості податкової системи застосовуються такі показники:

а) сукупне податкове навантаження (ПН) – характеризує долю сукупних податкових платежів у валовому національному продукті;

б) коефіцієнт еластичності податкової системи (КЕПС) – показує, на скільки відсотків зміняться податкові надходження при зміні валового внутрішнього продукту;

в) коефіцієнт стабільності податкової системи (КСПС) – відображає тенденцію змін доходу або матеріального становища платника податків після внесення змін до податкового законодавства;

г) коефіцієнт обираності податків (КЗП) – характеризує тенденцію виконання плану зі збирання податкових надходжень;

д) коефіцієнт співвідношення податкових платежів та фінансованих державою сум суспільних благ та трансфертних платежів (Кс).

4) регулювання податкової системи полягає в коригуванні елементів чинної податкової системи з метою підвищення її ефективності та стимулювання економічного зростання. Реалізується ця функція на основі аналізу результатів функції контролю податкової системи, за підсумками якого може прийматися рішення щодо внесення змін до чинної податкової системи держави.

Таким чином, податковий менеджмент є елементом державного менеджменту і виступає не тільки як інструмент вилучення доходів у державний бюджет, але як інструмент, регулюючий соціально-економічні процеси, що відбуваються у ринковій економіці країни. Він спрямований не лише на організацію оподаткування, а і на вдосконалення всієї діючої податкової системи.

Ефективність податкового менеджменту залежить від ступеня його відповідності можливостям економіки, потребам соціально-економічного розвитку країни та інтересам громадянського суспільства.

2. Суб`єкти та об`єкти податкового менеджменту

Кожна система управління, в тому числі і державний податковий менеджмент, включає дві взаємопов`язані складові – об`єкт і суб`єкт управління.

Взаємодія суб`єкта і об`єкта податкового менеджменту здійснюється шляхом постановки стратегічних і тактичних цілей. Це центральна ланка системи управління, яка обумовлює вибір податкових форм, методів та інструментів менеджменту. Функції об`єкта податкового менеджменту передбачають потенційну можливість реалізації суті податків, а функції суб`єкта пов`язані з діяльністю щодо реалізації функцій об`єкта на практиці.

Об'єктом державного податкового менеджменту є вхідні і вихідні податкові потоки, які рухаються в результаті виконання податками своїх функцій в межах встановленого податкового процесу від платників податків до бюджетної сис­теми при виконанні податкових зобов'язань та спрямовані на приріст суспільних благ, стимулювання економічного зростання в країні і податкового адміністрування.

Предметом державного податкового менеджменту є правове та організаційне забезпечення створення та функціонування податкової системи держави.

Правове забезпечення полягає в розробці та прийнятті нормативних актів, що регулюють суспільні відносини у сфері оподаткування, сукупність яких становить податкове право. У податковому праві виділяють загальну, спеціальну та міжнародну частини.

Загальна частина містить у собі норми, які встановлюють: принципи податкового права, систему та види податків і зборів, права та обов`язки учасників відносин, регульованих податковим правом, порядок добровільного і примусового виконання обов`язку зі сплати податків і зборів, порядок здачі податкової звітності і податкового контролю, способи і порядок прав платників податків.

Спеціальна частина в податковому праві містить норми, які регулюють порядок стягнення окремих податків і зборів.

Міжнародна частина містить норми, що регулюють специфіку дії міжнародних актів у національному законодавстві.

В Україні ці норми закріплені в Податковому кодексі України, Митному кодексі України та Закону України «Про міжнародні договори України».

Організаційне забезпечення податкової системи полягає у створенні системи органів податкового адміністрування і контролю (органів ДПС, митного контролю, ПФУ) та забезпеченні їх необхідними кадровими, інформаційними та матеріальними ресурсами.

Суб'єктами державного податкового менеджменту виступа­ють держава в особі її уповноважених органів державної законодавчої та виконавчої влади, які без­посередньо здійснюють управління потенційними і фактичними податковими потоками. До таких суб'єктів належать:

1) органи, уповноважені ухвалювати нормативно-правові акти у сфері оподаткування: Верховна Рада України (закони, постанови), Президент України (укази і розпорядження), Кабінет Міністрів України (постанови, порядок, розпорядження), органи місцевого самоврядування (положення та рішення), Національний банк України (постанови), міністерства і відомства, місцеві державні адміністрації (положення, накази, порядок тощо);

2) органі, які беруть участь у розробці нормативно-правових актів у

сфері оподаткування: президент, депутати Верховної Ради, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, міністерства і відомства та ін.;

3) органи оперативного управління в податковій сфері, які надають

роз`яснення у сфері податкового законодавства: Державна податкова служба України, митні органи, органи Пенсійного фонду України;

4) інші органи, які виконують лише окремі функції, пов`язані з податковою роботою: установи банків, незалежні експерти, суди тощо.

Законодавчі органи влади розглядають та приймають зако­нодавчі акти у сфері оподаткування, бюджети на черговий рік та звіти про їх виконання, а

також ведуть іншу діяльність щодо правового забезпечення податкового процесу в країні. Уряд України здійснює загальне керівництво та контроль за розроб­ленням і реалізацією державної податкової політики, надає вка­зівки міністерствам щодо розроблення конкретних проблем у сфері оподаткування, здійснює нормативне забезпечення подат­кового процесу і податкової політики.

Міністерство фінансів України (Мінфін України) разом із Міністерством економіки розробляє податкову політику, а також самостійно готує проекти законів з питань оподаткування і роз­витку податкової системи.

Переглядів: 259

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.