Залучені джерела утворення господарських засобів.

Довласних джерел утворення господарських засобівналежать: капітал, резерви, прибуток, бюджетне фінансування.

Капітал- це власне джерело утворення господарських засобів, втілюється в активах, які були внесені його засновниками як стартовий капітал в період створення підприємства і являє собою вартість майна суб'єкта господарювання. Майно підприємства складається із різного роду як матеріальних, нематеріальних, а також фінансових ресурсів.

До складу капіталу входять: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал.

Статутний капітал— це частина капіталу, яка утворюється за рахунок сукупності вкладів у вигляді матеріальних, нематеріальних або фінансових ресурсів засновників у майно підприємства для забезпечення діяльності господарюючого суб'єкта згідно меж, які визначені установчими документами. Розмір статутного капіталу підлягає обов'язковій реєстрації у Державному реєстрі суб'єктів господарювання.

Пайовий капітал— це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності. Пайовий капітал узагальнює інформацію про суми пайових внесків членів споживчого товариства, сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, що передбачені установчими документами.

Додатковий капіталузагальнює інформацію про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про суми дооцінки активів на вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб та інші види додаткового капіталу.

Резервиє джерелом коштів, які використовуються підприємством для покриття у майбутньому можливих видатків: резервний капітал (створюється відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку), забезпечення майбутніх витрат і платежів (резерв на оплату відпусток працівників, додаткове пенсійне забезпечення, проведення гарантійних ремонтів реалізованої продукції та ін.), страхові резерви (створюють підприємства, які відповідно до чинного законодавства є страховими і у встановленому порядку формують страхові резерви).

В результаті ефективної роботи підприємство отримує прибуток, який визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції, робіт і послуг і затратами підприємства, а також нарахуванням податку на прибуток. Прибуток є джерелом господарських засобів, який зокрема представлено готівкою у касі і на розрахунковому рахунку підприємства. Прибуток в свою чергу поділяється на: прибуток від реалізації продукції, робіт і послуг, та прибуток від позареалізаційної діяльності.

До власних джерел утворення господарських засобів відноситься також бюджетне фінансування, яке виражається у перерахуванні на розрахунковий рахунок підприємства коштів із бюджету, призначених для утримання дитячих установ, підготовки і перепідготовки кадрів, а також капітальних вкладень за напрямками, які визначено державою як пріоритетні. Капітальні вкладення можуть також здійснюватися із сторони держави шляхом передачі підприємству будівель, споруд, машин, обладнання або транспортних засобів і т.п.

До залучених джерел утворення господарських засобів належать: кредити банків, кредиторська заборгованість, зобов'язання по розподілу суспільного продукту.

Кредити банківє джерелом грошей на розрахунковому рахунку підприємства або розрахунків із постачальниками за поставлені ними засоби та предмети праці. В залежності від строків, на які видається кредит, кредити поділяються на: довгострокові (надаються підприємству на строк більше одного року), та короткострокові (надаються підприємству на строк до одного року). Після закінчення строку, на який видається кредит, — кредит підлягає поверненню його власникові.

Суб'єкти підприємницької діяльності, перед якими певне підприємство має зобов'язання по розрахунках (перед постачальниками і підрядниками — за поставлені від них засоби і предмети праці або виконані роботи, перед покупцями — за отриману від них передоплату за продукцію), називаються кредиторами,а саме заборгованість — кредиторською.Така заборгованість має широке розповсюдження, оскільки завжди існує розбіжність у датах купівлі або поставок і датах проведення оплати між суб'єктами господарювання.

Зобов'язання по розподілу суспільного продуктуподіляються на заборгованість: по оплаті праці працівникам підприємства, перед фондами соціального спрямування (Пенсійним фондом, Фондом соціального страхування та ін.), перед бюджетом по податках та інших платежах. Такі зобов'язання виступають джерелом утворення господарських засобів протягом часу, коли належні до оплати суми платежів вже нараховані, але ще залишаються не сплачені підприємством. Прикладом такого є заборгованість перед працівниками по оплаті праці, яка виникає кожного дня, а саму заробітну плату працівники (із урахуванням авансу) одержують лише два рази на місяць. В цьому випадку має місце кредиторська заборгованість підприємства перед своїми працівниками.

Класифікацію джерел утворення господарських засобів підприємства узагальнено на рис. 2.

Третю групу об’єктів бухгалтерського обліку складають господарські процеси.

Господарський процес являє собою частину кругообігу господарських засобів, який складається із певних господарських операцій.

В свою чергу господарська операція — це дія, яка призводить до змін в структурі господарських засобів і джерел їх утворення. Господарські операції можуть бути позитивними (оприбутковано готову продукцію із цеху на склад) і негативними (зіпсовано об'єкт основних засобів або сировину, з якої повинна була вироблятися продукція).

Господарські процеси на підприємстві поділяються на:

1) постачальницько-заготівельшй;

2) виробничий;

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.