Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Загальна характеристика діяльності щодо конструювання й аналізу навчальних матеріалів

ТЕМА 5. МЕТОДИКА КОНСТРУЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

План

5.1. Загальна характеристика діяльності щодо конструювання й аналізу навчальних матеріалів.

Методика аналізу навчальної літератури.

Методика конструювання навчально-змістових матеріалів.

Загальна характеристика діяльності щодо конструювання й аналізу навчальних матеріалів

Проблема переробки інформації в освіті сьогодні відіграє величезну роль, оскільки сучасне століття справедливо назване століттям інформаційних технологій. Йому властиве збільшення обсягу й швидкості поширення інформації, через що один ЇЇ вид швидко витісняє інший. Особливо швидко зростає обсяг науково-технічної, економічної, політичної інформації. За даними соціологів, якщо фахівець, який закінчив вищій навчальний заклад, володіє вміннями обробки науково-технічної інформації у своїй галузі, то через 10 років він буде володіти лише тридцятьма відсотками отриманих ним раніше знань, а через 15 років може взагалі дискваліфікуватися.

Як уже відзначалося раніше, однією з найістотніших розбіжностей у навчанні є суперечність між великим обсягом інформації і часом, відведеним на її засвоєння. Для усунення цієї суперечності потрібно провести ретельне й науково обґрунтоване структуру- вання всієї необхідної для вивчення інформації. Слід нагадати, що первинне сприйняття інформації впливає на наступне формування необхідних умінь в учнів і від нього багато в чому залежить результат навчання. У зв’язку з цим важливою проблемою є правильна побудова навчального матеріалу не тільки з погляду його кількості, але і з погляду якості наданої інформації.

У другому розділі вже описувалася методика формування змісту освіти на рівні навчального плану та програми підготовки спеціалістів різного освітньо-кваліфікаційного рівня. Але на наступному етапі проектування процесу навчання викладач повинен конкретизувати дібраний зміст, створити навчальні матеріали. Назва «навчальні матеріали» характеризує обсяг інформації, який необхідно засвоїти учням для успішного здійснення подальшої професійної діяльності. Форма представлення такої інформації залежно від її призначення може бути різною. Вона включає навчальну й навчально-методичну літературу, а також безпосередньо змістові навчальні матеріали з теми або дисципліни в цілому, як-от: план теми, текст викладання теми, опорний конспект, контурний конспект, логічну структуру навчального матеріалу тощо.

Головною особливістю навчальних матеріалів є наявність чіткої логіки побудови, яка залежить від багатьох чинників, передусім від діяльності фахівця, цілей і завдань підготовки, відповідної програми навчання фахівця.

Відомо, що логіка сприйняття навчального матеріалу зале_: жить насамперед від того, як цей матеріал представлений. Чітко, лаконічно та послідовно надана інформація добре сприймається учнями, формує в них необхідні професійні дії. Тому ретельний добір необхідної інформації, її обґрунтування і правильна трансформація в навчальні матеріали є однією з гарантій позитивного результату навчання.

Діяльність щодо створення навчальних матеріалів, як видно зі схеми управління процесом навчання, є одним з етапів проектування. Вона грунтується на меті освіти і навчання, а також на програмі підготовки. Розглянутий вид діяльності включає дві відносно самостійні й разом із тим взаємозалежні операції, а саме:

- аналіз навчальної літератури та створення навчально- методичного забезпечення теми або навчального курсу в цілому;

- конструювання навчально-змістових матеріалів з окремих тем програми (логічної структури матеріалу, плану і тексту теми, опорних конспектів із теми).

Розглянемо ці види діяльності викладача. їхньою загальною мстою є добір і структурування необхідної для навчання інформації, а також створення банку навчальної літератури, яку слід використовувати у навчальному процесі.

Предметом такої діяльності є інформація в будь-яких її виявах. Цю інформацію викладач, як правило, одержує з різних джерел (підручників, журналів, монографій і т. ін.). При цьому може бути використаний і його безпосередній досвід практичної діяльності в якій-небудь галузі, економічна й політична ерудиція.

Вся інформація, закладена в літературу, поділяється на два функціонально самостійних, але тісно пов’язаних компоненти - предметний і педагогічний матеріал.

Кожен із цих компонентів, у свою чергу, містить ряд аспектів, представлених на рис. 5.1.

Рис 5.1 Структура навчальної інформації

Фактичний матеріал містить необхідні технічні відомості стосовно технологічного устаткування, технічних процесів на виробництві, вимог стандартів і норм, довідкові й інші відомості. Він повинен забезпечувати повноту і довговічність та відповідати цілям навчання.

Теоретичний матеріал містить опис основних законів і закономірностей, а також опис фізичної сутності протікання виробничих процесів. Джерелами теоретичного матеріалу є наукова й науково-технічна література, навчальна література за фахом, професійний досвід і теоретичні знання викладача.

Методологічний матеріал розкриває виробничий досвід, накопичений у цьому напрямі, ступінь вивченості тих чи інших питань, проблеми й перспективи їхнього подальшого розвитку. Його джерелом також є наукова і науково-технічна література, основна документація галузі, досвід та економічні, політичні й технічні знання викладача.

Педагогічна інформація закладається в навчальну літературу й містить виховний і дидактичний компоненти. Виховний компонент, як правило, не має чітких структурних одиниць і відбивається через зміст предметної інформації. Так, навчальна інформація з необхідними теоретичними знаннями, фізичним змістом виробничих процесів, необхідним виробничим досвідом мусить сприяти формуванню в учнів потреби глибокого осмислення виконуваних ними обов’язків на підставі повних знань, здорового глузду й відповідальності, прихильності основним принципам культури безпеки. У цьому й полягає виховна роль правильно складеної та відображеної навчальної інформації.

Дидактична інформація також є компонентом навчальної літератури.

Незважаючи на те, що книгодрукування розвивається вже понад чотириста років, історія широкого вжитку навчальної книги та систематичного її використання в ролі спеціального засобу навчання - підручника - нараховує всього 150-200 років.

Над секретом конструювання навчальної літератури замислювалися ще педагоги на світанку зародження педагогічної науки. Відомо, що вже Ян Каменський зумів побачити те велике значення, яке може відіграти книга, спеціально призначена для навчання. Він створив теорію використання книги в навчанні (дидакхографію). Для її розроблення вчений тимчасово залишає роботу над «Великою дидактикою» і цілком віддасться створенню першого підручника в історії школи й педагогіки. Цією першою навчальною книгою була «Абетка» для дітей. У своїх роботах Я. А. Каменський підкреслював роль підручника як автономного способу, «інструменту в руках учителя».

Через багато років К. Д. Ушинський розглядає підручник як спосіб самостійної роботи учнів, вкладаючи в нього всі розроблені ним принципи теорії навчання.

У 20-30-х роках XX століття формується думка про те, що підручник повинен будуватися таким чином, щоби будь-хто міг його взяти і самостійно за ним навчатися. Це положення на сьогодні має особливе значення, використання підручника в навчанні є обов’язковим.

Стрімкий науково-технічний прогрес, збільшення обсягу необхідної інформації й обмеження строків її сприйняття і переробки для навчання вимагають удосконалення процесу створення різних видів навчальної літератури.

У наш час навчальна література є не тільки джерелом знання, але і способом навчання в умовах певної системи освіти. За своїми цілями та структурою вона повинна відрізнятися від усіх інших видів літератури.

За визначенням В. П. Беспалька, книга є «інформаційною моделлю людського досвіду» [9]. Під поняттям «інформаційна модель» розуміється те, що у книзі зберігається не сам досвід і об’єкти його вивчення, а їхній графічний, символічний, словесний опис, який допомагає створити у свідомості людини картину навколишньої дійсності. Так, у підручнику біології змальовується не сама природа, а подається опис певних її моделей. Аналогічно в підручнику «Електротехніка з основами промислової електроніки» міститься не сама електрична техніка, а моделі, створені людиною для її опису і розуміння.

Головною відмінністю навчальної літератури від наукових монографій, художньої та науково-публіцистичної літератури є її призначення і структура. Підручник не тільки передає інформацію та досвід людського знання, але й дає методику навчання.

На сьогодні до навчальних видань належать наступні (ДЕСТ 7.60-90).

Підручники, шо містять систематичний виклад навчальних дисциплін або їхніх розділів, а також частин, що відповідають навчальній програмі, і які офіційно затверджуються як цей вид видання Міністерством освіти з присвоєнням їм державного реєстраційного номера.

Навчальні посібники, які с навчальними виданнями, що доповнюють або частково заміняють підручник і пропонують детальний розгляд окремих проблем. Вони, як правило, містять лише кілька елементів навчального процесу:

-практикуми - навчальні видання, які містять практичні знання і вправи, що сприяють засвоєнню інформації;

- навчально-методичні посібники, які містять матеріали з методики вивчення дисципліни;

- навчально-наочні посібники — видання певного навчального матеріалу на допомогу вивченню або викладанню.

Навчальна література виконує в навчальному процесі такі функції:

- інформаційну (повідомлення учневі необхідної інформації; при цьому структура змісту предмета має забезпечити самостійне сприйняття і засвоєння знань, а виклад матеріалу мусить збуджувати інтерес до предмета);

-трансформаційну (трансформація науково-технічної інформації в навчальну та забезпечення розуміння й використання знань у нових ситуаціях, а також розвиток професійних здібностей учнів);

- систематизаційну (забезпечення суворої послідовності під час вивчення матеріалу);

- інтегруючу (забезпечення цілісного уявлення про предмет і його вивчення);

- координуючу (створення єдиної системи навчання);

- самоосвітню (сприяння розвиткові та здійсненню самоконтролю, самооцінки, самокоректування й стимулювання навчально-пізнавальної діяльності в учнів).

На жаль, наявна на сьогодні навчальна література в системі професійної освіти не завжди відповідає вимогам, які до неї висуваються. і не виконує всі перераховані вище функції. Крім того, мінлива номенклатура спеціальностей не дозволяє вчасно створювати необхідні підручники. Тому викладачам, з одного боку, доводиться аналізувати наявну навчальну літературу на предмет вибору оптимальної для організації навчального процесу за конкретною спеціальністю, а з іншого боку, трансформувати наявну в навчальній літературі інформацію в конкретний навчальний процес, створюючи при цьому навчальні матеріали.

Продуктом діяльності з аналізу й проектування навчальних матеріалів є:

- дібрана навчальна література і розроблена методика її використання на уроці;

- навчально-змістові матеріали (план теми, логічна структура навчального матеріалу, текстовий опис, опорний конспект теми).

Логічну структуру навчального матеріалу розуміємо як його схематичну побудову, що містить усі поняття, розташовані в порядку зменшення обсягу.

План теми в сучасному розумінні - це послідовне коротке найменування розділів, підрозділів або завершених частин, які відбивають логічну послідовність вивчення навчального матеріалу. На підставі плану складається текст навчального матеріалу теми, що містить основну і додаткову інформацію, побудовану шляхом конструювання суджень та умовиводів, що перебувають у певній залежності.

Текст може бути представлений у вигляді опорного конспекту - короткого опису логічної структури навчального матеріалу, який охоплює тільки основну інформацію.

Усі перераховані найменування і є навчально-змістовими матеріалами. Вони відбивають конкретний зміст тієї інформації з теми, що необхідна учням для успішного виконання ними подальшої професійної діяльності.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.