Принципова схема матеріального балансу

Еко-баланс
Вхід	Вихід
· Сировина, матеріали, напівфабрикати · Енергія · Вода · Повітря	· Продукція · Відходи · Виділення енергії · Емісія у воду · Емісія в повітря · Емісія в грунти

На наступній фазі – при аналізі впливів, врахованих у матеріальному балансі, кількісні навантаження на довкілля виражаються через систему екологічних показників.

Виробничі екологічні показники дають змогу в концентрованій формі отримати інформацію про еколого релевантний виробничо-господарський фактичний стан. Екологічні показники дають змогу зробити часові порівняння (тим самим можна завчасно виявити тенденції та зміни), порівняння фактичного стану із запланованим (тим самим можна виявити відхилення цілей) та порівняння виробництва (що уможливлює екологічний бенч-маркетинг, тобто еталон для вимірювання). Виробничі екологічні показники дають підприємству цілий ряд можливостей для застосування:

• представлення екологічних наслідків при часовому порівнянні;

• виявлення можливостей оптимізації;

• підпорядкування екологічним цілям;

• ідентифікація ринкових шансів і потенціалів зниження витрат;

• оцінка результативності природоохоронної діяльності (екологічний бенч-маркетинг);

• принципи комунікації при складанні екологічної звітності та декларацій про довкілля;

• простір для мотивації персоналу.

Впровадження системи екологічного менеджменту, побудова та застосування системи еколого-економічних показників дасть змогу підприємству сформувати політику з врахуванням екологічних вимог і обрати оптимальну стратегію розвитку.

З метою полегшення розрахунків за допомогою даних показників у системі рахунків бухгалтерського обліку доцільно провести додаткову класифікацію екологічних впливів. Через те, що відповідно до першого закону термодинаміки втрат енергії та матеріалів не існує (а лише трансформування їх), використана сировина повинна бути відображена у вигляді напівфабрикатів, кінцевої продукції, бажаної чи небажаної побічної продукції (відходи, стічні води тощо). Щодо основних матеріалів, таких, наприклад, як високоякісна енергія, то частина її переходить у робочу енергію, а інша виділяється як відпрацьоване тепло чи стічні води. Виходячи з цього поділу та «протиставлення» у першому сировинному балансі обліку входу-виходу можна визначити вузькі місця та основні екологічні впливи.

Найважливішими видами негативного впливу промислових підприємств на довкілля є відходи і відпрацьоване повітря (емісії летких сполук), а також споживання енергії. Той факт, що оптимізаційні заходи будь-якого виду необхідно швидко впроваджувати у виробництво, має переваги і з екологічної точки зору. Мета таких заходів повинна завжди полягати у тому, щоби мінімізувати споживання сировини і матеріалів при одночасному задоволенні потреб споживачів. При цьому досягається також позитивний економічний ефект, оскільки, як правило, призводить до зниження витрат. До заходів щодо зниження використання сировини і матеріалів, наприклад, на меблевих підприємствах можна віднести такі: оптимізація розкрою, застосування засобів (ковпаків) для захисту від пилу та впровадження ящиків багаторазового використання для економії пакувальних матеріалів. Сюди ж належать заходи, що дають змогу зменшити кількість помилок у сфері постачання і виготовлення. Усе це призводить до зменшення кількості відходів і знижує рівень використання сировини і матеріалів. Наступними пунктами для покращання використання сировини і матеріалів є застосування методу обмеження елементів (FEM – Finite Element Method) для зменшення використання сировини і матеріалів при однаковій стабільності продукції; зменшення (уникнення) використання клею при проектуванні нових зразків продукції; посилення впровадження нових комунікаційних систем для уникнення використання паперу; застосування охолоджуючих систем змащення для зменшення кількості емульсійних масел тощо.

Що стосується споживання енергії, то значна її кількість витрачається на обігрів (до 50 %) приміщень. Споживання електроенергії пов'язане здебільшого з виробничим процесом та освітленням. Основними напрямами покращання використання енергії на промислових підприємствах є удосконалення установок для обігріву та освітлення; налагодження зворотного тепла у відсмоктувачах; побілка виробничих та адміністративних приміщень у світлі тони з метою зниження потреби в освітленні; зниження втрат тепла (через вікна, двері внаслідок протягів тощо); уникнення перегріву приміщень; оптимізація транспортних потоків.

Завдяки обліку та наглядному поданню усіх без винятку видів сировини і матеріалів ці баланси дають змогу здійснити екологічний аналіз вузьких місць і виявити потенціали оптимізації на підприємстві.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.