• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Поняття та об’єкти патентного права

В науці існують різні підходи до розуміння патентного права: як до інституту права чи як до окремої галузі права України. Більшість вчених є прихильниками позиції, за якою патентне право - це інститут цивільного права, дещо специфічний в силу вивчення відповідних об’єктів, або ж права промислової власності.

Проте, ряд вчених вважає, що патентне право - це галузь права, яка має свій предмет і метод правового регулювання.

Особливістю цієї групи об’єктів є те, що вони мають справу не з матеріальними об'єктами, а з відносинами, що виникають у зв'язку з нематеріальними об'єктами і є результатом інтелектуальної діяльності. Лише в ході їхнього подальшого використання вони втілюються в матеріальні конкретні пристрої, механізми, технології, предмети побуту та ін.

Якщо виходити з позиції, що патентне право це галузь права, то у предмет патентного права входять ті відносини, що виникають у результаті створення винаходу, корисних моделей, промислових зразків і сортів рослин і їхнього використання. Ці відносини утворюють основу предмета патентного права. Таким чином, предмет патентного права складають відносини по економічному і духовному визнанню винаходів, корисних моделей, промислових зразків, а також відносини, що виникають у результаті їхнього використання.

Із специфіки предмета патентного права випливає його метод - сукупність прийомів юридичного впливу, їхнє сполучення, характерне для регулювання даної групи суспільних відносин. Специфічні риси методу виражені в правовому положенні суб'єктів, основах формування правовідносин і способах визначення їхнього змісту, у юридичному інструментарії, використовуваному при регулюванні.

Однозначного підходу немає, проте ми виходимо із розуміння, що патентне право - це інститут права промислової власності, який в свою чергу є частиною права інтелектуальної власнсті як окремої комплексної галузі права.

Отже, основними об’єктами патентного права є винаходи, корисні моделі, промислові зразки.

Під поняттям винаходу розуміють творче розв’язання утилітарної проблеми, тобто це є певне оригінальне рішення для задоволення тієї або іншої практичної потреби за допомогою конкретних засобів. Винахід — це результат інтелектуальної діяльності, який робить можли­вим практичне вирішення конкретного завдання (проблеми) в будь-якій сфері діяльності людини.

Поняття винаходу закріплене у ст.1 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”: винахід – технологічне (технічне) вирішення, що відповідає умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню і промисловій придатності). Проте винахід не перестає бути винаходом, коли він не відповідає патентним нормам, наслідком є лише вісутність його правової охорони. Тобто, ті винаходи, які відповідають вимогам предбаченим законом, стають офіційно визнаними, а інші які не є оформленими у відповідності до законодавства престають ними бути. Особливістю чинного законодавства є той факт, що воно не дає формального визначення винаходу, а лише передбачає ряд умов щодо його патентоспроможності.

Винахід розкривається через свій об’єкт, що володіє рядом чітко встановлених характеристик. Винахідницька ідея реалізується або в матеріальному предметі, що з’явився завдяки творчій фантазії винахідника, або в способові впливу на матеріальні об’єкти, як штучно створені, так і ті, що існують незалежно від волі людини.

Згідно із ст. 6 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, об’єктом винаходу може бути:

продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо);

процес (спосіб),

а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

До пристроїв як об’єктів винаходу належать конструкції і вироби (наприклад машини, прилади, механізми, інструменти, транспортні засоби, обладнання). В порівнянні з іншими об’єктами винаходу пристрої забезпечують найбільш повний контроль за їх використанням.

Для характеристики пристроїв використовуються такі ознаки, як наявність конструктивних елементів або пристрою загалом, параметри чи інші характеристики елементів, матеріал, з якого виготовлені елементи або пристрій загалом. Елементи в пристрої можуть бути також описані за допомогою математичних формул, при цьому має значення, щоб патентна притензія поширювалася лише на конструкцію або виріб загалом, а не на математичну формулу.

Речовина представляє собою штучно створене матеріальне утворення, яке є сукупністю взаємопов’язаних елементів. До речовин як об’єктів винаходу належать: індивідуальні хімічні сполуки (включаючи високомолеку-лярні сполуки, об’єкти генної інженерії), які описуються за допомогою їх фізико-хімічних характеристик, що дає змогу їх ідентифікувати.

Для характеристики композицій використовуються такі ознаки, як якісний і кількісний склад інгридієнтів, структура композиції та інгридієнтів. Композиції невстановленого складу можуть бути охарактеризовані їх фізико-хімічними, фізичними показниками, а також ознаками, що розкривають спосіб їх отримання, продукти ядерного перетворення, як правило, характеризуються якісними (ізотопом) і кількісними (кількість протонів і нейтронів) складом, а також основними ядерними характеристиками

До штамів мікроорганізмів, культур рослин і тварин належать індивідуальні штами (наприклад бактерії, мікроскопічні гриби, дріжджі, напростіші водорості, лишайники), а також консорціуми мікроорганізмів, культур клітин, рослин, тварин (наприклад змішані штами мікроорганізмів, асоціації мікроорганізмів).

Для характеристики індивідуальних штамів мікроорганізмів використовують культурно-морфологічні характеритики із зазначенням температури вирощування і віку. Індивідуальні штами культур рослин і тварин, як правило, характеризуються родослівною культур, стандартними умовами вирощування, даними про видову приналежність.

Спосіб – це сукупність прийомів, виконуваних в конкретній послідовності, або з дотриманням певних правил. Як об’єкт винаходу спосіб характеризується технологічними засобами – наявністю конкретної дї, або сукупності дій, порядком виконання таких дій, умовами здійснення таких дій, режимом використання речовини, устройствами.

Способи як процеси виконання дій над матеріальними об’єктами підрозділяються на:

способи, направлені на виготовлення продукту (вони мають побічну охорону);

способи, направлені на зміну стану предметів матеріального світу без отримання конкретних продуктів (транспортування, обробка);

способи, в результаті котрих визначається стан предметів матеріального світу (контроль, діагностика).

До об’єктів, які не визнаються винаходом відносяться:

- відкриття, наукові теорії, математичні методи,

- методи організації і управління господарством,

- плани, умовні позначення, розпорядок, правила,

- методи здійснення розумових операцій,

- програми для обчислюваної техніки,

- результати художнього констроювання,

- топографії інтегральних мікросхем.

Не можуть отримати правової охорони в якості винаходу рішення, які суперечать суспільним інтересам, принципам моральності і гуманності. Це не означає, що вони не можуть отримати охорону взагалі. Так, наприклад, зовнішній вигляд виробу виходячи з естетичних міркувань може отримати охорону у вигляді промислового взірця. Секретні винаходи охороняються у відповідності до спеціального законодавства.

Загальновизнано, що винаходи визначають розвиток науково-технічного прогресу та є основою інновацій, впро­вадження яких забезпечує економічне зростання та покра­щання добробуту суспільства. Пристрої, речовини та спо­соби виробництва, які втілюють принципово нові наукові знання, часто стають основою формування нових галузей і нових ринків, ініціюють похідні, вторинні відкриття, сприя­ючи таким чином зростанню кількості інновацій та ство­ренню передумов для впровадження провідних науково-технічних нововведень наступного циклу.

Для того, щоб отримати правоохоронний документ винахід повинен відповідати умовам патентоздатності. Згідно із ст. 7 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.

Винахід визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо.

Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Таким чином, не може бути визнана винаходом пропозиція, на яку вже видано патент або було видано авторське свідоцтво, а також пропозиція, на яку раніше подано заявку.

Новизна буде втрачена також у разі розголошення сутності пропозиції іншим способом, коли це зробило відомості загальнодоступними, тобто такими що можуть бути сприйняті і використані третіми особами. Рівень техніки визначається не в межах України, а в цілому світі. Таким чином, не має значення, чи розголошена суть пропозиції в Україні, чи на території іншої держави. Новизна буде втрачена незалежно від того, ким розголошені відомості – автором пропозиції чи іншою особою.

Згідно із ст.7 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, на визнання винаходу патентоздатним не впливає розкриття інформації про нього винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом 12 місяців до дати подання заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, заінтересовану у застосуванні цієї норми.

Другою умовою патентоздатності винаходу є його винахідницький рівень. Це, зокрема, відрізняє винахід від корисної моделі, для якої винахідницький рівень не є умовою патентоздатності. Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто це рівень, який не випливає явно із рівня техніки. У законодавствах деяких інших держав як еквівалент винахідницькому рівню вживається поняття “неочевидності”. Таким чином, вирішення може бути визнане винаходом за умови, якщо воно істотно відрізняється від аналогів, внаслідок чого є неочевидним для фахівця.

Винахід визнається промислово придатним, якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сфері діяльності. Тобто, поняття “промислово придатний” у даному випадку тлумачиться широко, як можливість використання винаходу не тільки у промисловості, а й у сільському господарстві, капітальному будівництві, транспорті та в будь-яких інших сферах діяльності. Таким чином, винахід – це вирішення, яке має прикладний характер, тобто передбачається його практичне застосування у конкретній сфері діяльності. Не виключена можливість створення таких пропозицій, реалізація яких вимагає наявності певного обладнання, матеріалів, яких на даний час ще не існує, а тому практичне застосування такої пропозиції може мати місце в майбутньому, коли будуть забезпечені відповідні технічні можливості для цього.

Корисна модель використовується в основному для таких результатів ін­телектуальної діяльності, як пристрої і обладнання, тобто це певні рішення в сфері ме­ханіки. Корисна модель – це технiчне рiшення певного пристрою в стадiï його конструктивного виконання, тобто у виглядi конструкцiï. Вона повинна бути принципово новою i промислово застосованою.

Під поняттям “корисна модель” мається на увазі такі технічні рішення, нововведення, які за своїми зовнішніми ознаками нагадують патентоспроможні винаходи, але менш значні за своїм внеском у рівень техніки.

Об’єктом корисноï моделi може бути конструктивне виконання пристрою, яке відповідає усім нормам патентоспроможності

Як корисні моделі не охороняються рішення, що стосуються способів, речовин, штампів мікроорганізмів, культур клітин рослин і тварин.

Отже, корисні моделі відрізняються від винаходів тим, що корисні моделі охороняють лише ті нововведення, які стосуються типу пристроїв, тобто їх конструкторське виконання, до корисних моделей не висуваються вимоги відповідності винахідницькому рівню, що зовсім не означає, що корисною моделлю може бути визнане очевидне для будь-якого фахівця вирішення завдання.

Таким чином, коло об’єктів корисної моделі є вужчим, порівняно з винаходом.

Не може бути об’єктом корисної моделі, зокрема, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин, спосіб застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням. Крім того, не можуть бути об’єктами корисної моделі: відкриття, наукові теорії та математичні методи; методи організації та управління господарством; плани, умовні позначення, розклади, правила; методи виконання розумових операцій; комп'ютерні програми; результати художнього конструювання; топографії інтегральних мікросхем; сорти рослин і породи тварин тощо.

Для характеристики пристрою використовують такі ознаки: наявність конструктивного (конструктивних) елемента (елементів); наявність зв'язків між елементами; взаємне розташування елементів; форма виконання елемента (елементів) або пристрою в цілому; форма виконання зв'язків між елементами; параметри та інші характеристики елемента (елементів) та їх взаємозв'язок; матеріал, з якого виготовлено елемент (елементи), або пристрій в цілому, середовище, що виконує функцію елемента.

Згідно із ст. 6 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, правова охорона надається корисній моделі, що не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності.

Закон України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” як особливі різновиди винаходів і корисних моделей виділяє службові та секретні винаходи (корисні моделі), для яких встановлює ряд спеціальних норм, що стосуються їх правового режиму. Тому важливо визначити, які саме винаходи (корисні моделі) відносяться до службових і секретних.

Згідно із ст. 1 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, службовий винахід (корисна модель) - винахід (корисна модель), створений працівником: у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором (контрак-том) не передбачено інше; з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця.

Таким чином, створення службового винаходу (корисної моделі) передбачає наявність трудових правовідносин між працівником з однієї сторони і роботодавцем – з іншої. Це випливає із наведеного у законодавстві визначення роботодавця, під яким розуміється особа, яка найняла працівника за трудовим договором (контрактом). Тому службовий винахід (корисна модель) може бути створено лише за умови існування трудових правовідносин між працівником і роботодавцем, які виникають на основі укладення трудового договору (контракту). Отже, не є службовим винахід (корисна модель), створені особою, яка виконує певну роботу за цивільно-правовим договором, зокрема, договором підряду.

Секретний винахід (секретна корисна модель) винахід (корисна модель), що містить інформацію, віднесену до державної таємниці (ст.1 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”).

Правовий режим інформації, що відноситься до державної таємниці, регламентується Законом України “Про державну таємницю” від 21 січня 1994 року з наступними змінами і доповненнями.

Згідно із ст.1 Закону України “Про державну таємницю”, державна таємниця – вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, зовнішніх відносин, державної безпеки і охорони правопорядку, розголошення якої може завдати шкоди життєво важливим інтересам України.

Віднесення інформації до державної таємниці здійснюється мотивованим рішенням Державного експерта з питань таємниць. Інформація вважається державною таємницею з часу включення її до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю (ст.7 Закону України “Про державну таємницю”).

Строк, протягом якого діє рішення про віднесення інформації до державної таємниці, встановлюється державним експертом з питань таємниць з урахуванням ступеня секретності інформації та інших обставин і не може перевищувати 30 років. Після закінчення зазначеного строку його може бути продовжено рішенням Державного експерта з питань таємниць.

Засекречування інформації, що віднесена до державної таємниці, здійснюється шляхом надання відповідному документу, виробу або іншому матеріальному носію інформації грифа секретності (“особливої важливості”, “цілком таємно”, “таємно”).

Промисловий зразок – це художньо-конструкторьке оформлення виробу, що визначає його зовнiшнiй вигляд. Воно повинно бути новим, оригiнальним i промислово застосовним (тобто вiдтвореним промисловим засобом). Промисловий зразок забезпечує злиття утилiтарноï i художньоï сторiн, у ньому реалiзується iдея одержання максимальноï вигоди за допомогою зовнiшнього вигляду виробу.

Об’єктом промислового зразка може бути форма, малюнок, кольорова гамма або ïх сполучення, що визначає зовнiшнiй вигляд промислового виробу i призначений для задоволення естетичних i ергономiчних потреб.

У той же час не охоплюються поняттям промислового зразка: об’єкти архiтектури (крiм малих архiтектурних форм), промисловi, гiдротехнiчнi та iншi стацiонарнi спорудження; друкарська продукцiя як така; об’єкти нестiйкоï форми з рiдких, газоподiбних, сипучих або подiбних ïм речовин.

Промисловий зразок у найширшому змісті може бути визначений як орнаментальне або естетичне зовнішнє оформлення виробу. При цьому виріб по­винен мати властивість тиражуватися, інакше цей об'єкт може бути визначений як твір мистецтва і охоронятися авторським правом.

Промислові зразки класифікуються на плоскі — містять двовимірну композицію, наприклад: текстури тканин, настільні дитячі ігри, зображення на одязі тощо; об'ємні — являють собою композицію, в основу якої покладена об'ємно-просторова структура, наприклад: зовнішній вигляд меблів, сільськогосподарської машини, мотоцикла, люстри тощо

Переглядів: 530

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.