РОБОТА ІЗ ДОКУМЕНТАЛЬНИМ ГЕРОЄМ

Несинхронна зйомка, тобто звичайна зйомка без запису джерел звуку. Головна порада тут: ніколи не можна використовувати випадково записаний камерною “гарматою” звук у якості синхрона. Цей мікрофон призначений ТІЛЬКИ для запису інтер-шуму й тільки для нього цей звук і годиться. Решта – уже операторська майстерність.
Синхронна зйомка: відразу, до зйомки необхідно вирішити, як ви будете її знімати. У загальному виді всі синхрони діляться на офіційні виступи й інтерв'ю, відкриті й приховані.
1. Офіційний виступ: тут усі повинне бути підкорено завданню акцентування уваги на промовці. Тобто ніяких зайвих деталей, тим більше особистого характеру. Основні плани - середній і американський середній. Ракурс звичайно береться фронтальний, камерою «нормальної висоти». Загальний план досить дати 2 - 4 рази, щоб глядач зорієнтувався в просторі, наприклад, на початку й наприкінці, під титри (можна використовувати також як перебивання, тільки знімати тоді потрібно так, щоб не було видне губ мовця). Тобто тут потрібна строгість і навіть аскетизм кадра. Мікрофон повинен бути або схований, або стояти на столі, прикритий чим-небудь (напр. настільним календарем і т.п.), але не в якому випадку не в руках у промовця.
2. Офіційне інтерв'ю нагадує виступ, але припускає більшу відкритість (не в якому випадку не акцентовану) ситуації зйомки, присутність у кадрі журналіста, який однак у цьому випадку так само не може бути персоною, а виступає як «представник глядацької аудиторії». Пряме звертання до глядачів тут можливо тільки на початку й наприкінці інтерв'ю. Ніяких перебивань і, тим більше, суперечки з виступаючим бути не можливо: питання, відповідь із чіткою крапкою наприкінці питання. Мікрофон може бути в руках у журналіста, але краще його поставити на стіл. Акцент тут, як і у випадку офіційного виступу, робиться саме на промовці.
3. Відкритий синхрон, як інтерв'ю, так і монолог, уже дають набагато більше волі. Це й можливість присутності в кадрі журналіста, і його відкрита робота на камеру ( аж до регулярного прямого звертання до глядачів), влучення в кадра знімальної й іншої апаратури. Тут ви можна творити все, що завгодно: від офіціозу, до повного абсурду – у залежності від обраної стилістики й жанру.
4. Прихований синхрон, так само не важливо, у монолозі або діалозі, має на увазі створення в глядача відчуття підглядання, ненавмисності ситуації. Усе, що стосується технічної сторони й самої ситуації зйомки, повинно бути гранично сховане. Ніяких мікрофонів, ліхтарів, проводів, питань через камеру й т.п. у кадрі бути не може. Навіть погляд героїв у камеру може бути тільки випадковим. Тобто у глядача повинно створитися відчуття схованої камери. Ховати ж мікрофон можна де завгодно: починаючи від петлички під лацканом піджака, до запису з мікрофонної “гармати”. Якщо немає ні того, ні іншого, можна зробити муляж книги (коробка формату великої книги з наклеєною обкладинкою), покласти її корінцем до камери й сховати туди мікрофон (у торцях робляться дрібні дірки, а решта простір усередині обклеюється поролоном). І таких муляжів можна придумати скільки завгодно.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.