Склад учбового матеріалу.

Хромосомні хвороби – це захворювання, в основі яких лежать кількісні або структурні аберації хромосом, що виявляються у світловому мікроскопі.

Аутосомні хвороби: синдром Дауна, синдром Патау, синдром Едварда, синдром «котячого крику».

Синдром Дауна.

Найбільш частою патологіею аутосом є трисомія хромосоми 21 (синдром Дауна 47,ХУ, +21) – частота розповсюдженості 1:1000. Діти з синдромом Дауна

частіше народжуються у жинок старшої вікової групи. Цитогенетично синдром Дауна поданий двома варіантами: 1) проста трисомія по хромосомі 21 (47,ХУ, +21); 2) транслокаційна форма (повний чи мозаїчний варіант – за рахунок злиття довгого плеча хромосоми 21 з іншими аероцентричними хромосомами групи Д (13-15) чи Д (21-22). Регулярна трисомія складае 90-94% усіх випадків цієї патології, а повний чи мозаїчний транслокаційний варіант відповідно по 3-4% кожний.

Клінічні діагностичні критерії:

- сплощення профілю обличча -90%,

- відсутність рефлексу Моро -85%,

- м’язова гіпотонія -80%,

- монголоїдний розріз очних щілин -80%,

- надлишок шкіри на шиї – 80%,

- розхитаність суглобів -80%,

- диспластичний таз -70%,

- дисплазія вушних раковин -60%,

- клинодактилія мізинця -60%,

- поперечна лінія долоні -45%,

- вади серця -60%.

Наявність 4-5 найважливіших ознак дозволяє клінічно запідозрити синдром Дауна. Лікування малоефективне, в основному воно симптоматичне. Широко застосовують стимулюючу терапію (вітаміни, екстракт алое, гормональні препарати). Медико-педагогічні лікувальні заходи дозволяють адаптувати деяких хворих до посильної трудової діяльності.

Синром Патау

Частота 1:7000-8000 новонароджених. Так само, як і при синдромі Дауна, обидві статі ушкоджуються однаково. Найчастіше діти з цим синдромом народжуються від матерів старшого віку.

Цитогенетично розрізняють два варіанти: 1) простий трисомний (трисомія по хромосомі 13 (47,ХХ, +13) – до 80% усіх випадків; 2)транслокаційний (зайва хромосома 13 зливаеться з однією з хромосом групи Д (13-15).

Клінічна картина дуже типова:

Мікроцефалія, низький скошений лоб, очні щілини вузькі, запале перенісся, низько посаджені та деформовані вуха, мікрофтальм, анофтальм, щілини можуть бути як одно- так і двосторонніми. У більшості дітей коротка шия, полідактилія, флексорне розташування польців рук. Дуже часто відзначається аномалії кістково-мьязової та серцево-судинної і сечевої систем. Тривалість життя при синдромі Патау не більше 3 місяців. Тільки незначне число дітей живуть трохі більше року.

Синдром Едвардса

Частота серед новонароджених коливаеться від 1 на 7000 до 1 на 10000 дітей; дівчатка вражаються втричі частіше, ніж хлопчики. Так само, як при синдромі Патау, є чітка залежність частоти народження дітей з цим синдромом від року матері.

Цитогенетично у 80% хворих виявляеться трисомія по хромосомі 18, (47, ХУ, +18) у 10% - мозаїцизм, в решті випадків є інші хромосомні порушення. Вагітність протекає більш тривало (до 42 тижнів), відзначається слабка активність плода, багатоводдя. Діти часто народжуються в асфіксії, з низькою масою тіла. Череп маленький, збоку стиснутий, потилична частина довгаста, лоб маленький, вуха розташовани низько і їхня форма майже завжди аномальна, очні щілини вузькі, спостерігається гіпертелорізм, епікант, птоз, часто колобома, мікрофтальмія, катаракта, рот маленький, високе піднебіння, іноді з щілиною. Шия коротка, коротка грудна клітка, серцевий горб. Характерне розташування пальців кісті – вони зігнути, 1 палець перекриває 3, а 5-4. Типова форма стопи у вигляді «качалки», клишоногість. Постійни вади серця, нирок, травного тракту. У 100% хворих відзначається низкий інтелект, часто ідіотія чи імбецильність. Тривалість життя переважно не більше 6 місяців, деякі діти доживають до 10 років. Причина смерті – серцева недостатність або інфекційні захворювання.

Порушення в системі статевих хромосом

Аномалії статевих хромосом у людини найчастіше мають вигляд трисомії і моносомії. Сумарна частота хромосомних аномалій у статевих хромосомах становить 4 на 1000 народжень. Своєрідною особливістю гоносомних аномалій є мозаїцизм. Усілякі поєднання різних клонів клітин (нормальні й аномальні) обумовлюють різну клінічну симптоматику у хворих з одним і тим же синдромом.

У жінок найчастіше зустрічаються аномалії статевих хромосом: синдром Шерешевського-Тернера, у чоловіків – синдром Кляйнфельтера.

Синдром Шерешевського-Тернера

Синдром 45,ХО зустрічається з частотою 1:2000 - 1:3000 новонароджених дівчаток. Моносомія по хромосомі Х виявляється приблизно при 1% усіх зачать, а серед усіх спонтанних абортів – у 18% випадків. Близько 95% зигот із хромосомним набором ХО гине внутрішньоутробно.

Синдром Шерешевського-Тернера характеризується великою цитогенетичною і клінічною варіабельністю, що пояснюється як мозаіцизмом, так і втратою різних частин статевих хромосом. Приблизно у 60% хворих в каріотипі міститьсятікі одна хромосома Х, в інших випадках спостерігаються різні типи структурних перебудов цієї хромосоми.

Клінічні симптоми захворювання,що виявляються з перших днів життя: коротка складчаста шия, що нагадує «шию сфінкса», надлишок шкіри на шиї, лімфонабряк кистей та стоп. З віком виявляються інші ознаки синдрому: низький зріст (98%), широка грудна клітка (60%), Х-подібне викривлення гомилок (56%), статевий інфантилізм, первинна аменорея і безпліддя (біль як у 90%) випадків. Вражаються серцево-судинна, сечостатева, кістякова системи. Інтелект нормальний або близький до норми. Попередній діагноз синдрому Шерешевського-Тернера заснован на клінічній картині, дослідження полового хроматину, остаточний – на результаті цитогенетичного аналізу.

Синдром Кляйнфельтера

Генетичною особливістю цього синдрому є різноманітність хромосомних варіантів і їхнє поєднання (мозаїцизм). Виявлено кілька типів полісемії по хромосомах Х і У у осіб чоловічої статі: 47,ХХУ; 48ХХХУ; 49ХХХУУ; 49ХХХХУ та ін. Найчастіше зустрічається варіант 47, ХХУ, частота якого коливається в межах 2 – 2,5 на 1000 новонароджених хлопчиків.

Для чоловіків із синдромом Кляйнфельтера характерні: високий зріст, непропорційно довгі кінцівки, євнухоїдизм, порушений сперматогенез (внаслідок цього безплідність, азооспермія або олігоспермія, гінекомастія, зменшення яєчок, підвищена продукція жіночих статевих гормонів), схільність до ожиріння, рідке оволосіння у пахових западинях і на лобку. Гістологічно визначається дегенерація ферментативного епітелію та гіаліноз сім’яних канатиків.

Клінічна картина починає виявлятися в хлопчиків тільки в період статевого дозрівання. Попередня діагностика заснована на характерній клінічній картині і наявності статевого хроматину в епітелії слизової оболонки щоки. Остаточний діагноз встановлюється при цитогенетичному дослідженні.

Лікування тестостероном і метилтестостероном спрямоване на корекцію вторинних статевих ознак. Однак пацієнти навіть після терапії залишаються безплідними.

|наклика

План проведення заняття

№	Елементи практичного заняття	Час (хвилини)
	Перевірка присутніх Програмований контроль Курацiя хворих Оволодіння практичними навичками Установка мети заняття Клiнiчний розбір теми з обговоренням наступних питань : - Хромосомні хвороби. Загальна характеристика хромосомних хвороб. - Клініка основних форм хромосомних хвороб - Профілактика спадкової патології - Медико-генетичне консультування та пренатальна діагностика - Скринуючі програми Завдання для домашньої самопідготовки з вказанням нової теми та рекомендованої літератури

6. Методика проведення практичного заняття:

Асистент знайомить студентiв з метою та змiстом практичного заняття. У вступному слові підкреслює, що приблизна частота хромосомних хвороб становить 0,59%: анеуплоїдії, включаючи мозаїчні форми, трапляютьсяв 38% хворих із хромосомниими порушеннями; трисомії за автосомами – у 22%; структурні перебудови –у 40% (1/2 структурних перебудов- сімейні випадки). Хромосомні хвороби спричиняють порушення генетичного балансу, тому їхні патологічні дефекти виявляються на всіх етапах онтогенезу.

Летальний ефект хромосомної хвороби виявляеться вже на стадії зиготи. Установлено, що 30-40% запліднених яйцеклетин гіне на стадії бластули внаследок порушення морфогенетичних процесів. Сумарний внесок хромосомних хвороб у внутрішньоутробну загибель плода становить 45%.

Далі увага студентів зосереджуеться на чинниках, що передують та сприяють розвитку хвороби, потім класифікації, загальной характеристике хромосомних хвороб, клінічним проявам патології соматичних та полових хромосом. Обговаріваються питання профілактикі спадкової патології, проблеми медико-генетичного консультування та пренатальної діагностики. Потім увага студентів зосереджується на проведенні скринуючіх програм

Особливу увагу приділяють питанням діагностики захворювань при яких затримка початку лікування істотно знижує імовірність сприятливого прогнозу захворювання.. Заняття проводиться у вiддiленнi старшого віку i в учбовiй кiмнатi. Студентам пропонують данні допоможніх методів дослідження: аналізи періферічної крові, гормональні і біохімічні аналізи крови, рентгенограми. Проводиться розподіл студентів на курацію хворих.

Після проведення курації проводяться підсумкі заняття з оцінкою кожного студента та оголошується тема слідуючого заняття.

№	Завдання	Вказівки студентам викладача	Примітка викладача для студентів
1.	Провести курацію хворого на хромосомну хворобу	1.Збір скарг, даних анамнеза хвороби, життя. 2.обстеження детини 3.обосновання попереднього діагнозу 4.складання плану додаткових методів дослідження 5.інтерпретація получених даних та проведення диференціального діагнозу 6.обосновання криничного діагнозу 7.призначення лікування	Звернути увагу на особливості анамнезу життя (спадковість, особливості вагітності, пологів, періода новонародженності, фізичного та нервово-психичного розвитку), виявлення факторів, що сприяють розвитку хвороби, характеру перебігу; попереднього дослідження та лікування

7. Способи контролю:

Контрольні питання:

1.Хромосомні хвороби. Визначення поняття. Етіологія та класифікація.

2.Ефекти хромосомних аномалій в онтогенезі.

3.Патогенез хромосомних хвороб.

4. Загальна характеристика хромосомних хвороб.

5. Клініко-генетична характеристика синдрому Патау.

6. Клініко-генетична характеристика синдрому Едвардса.

7. Клініко-генетична характеристика синдрому Дауна.

8. Клініко-генетична характеристика синдрому Шерешевського-Тернера.

9 Клініко-генетична характеристика полісомій за статевими хромосомами.

10 Клініко-генетична характеристика синдромів часткових анеуплоїдій.

11 Клініко-генетична характеристика мікроцитогенетичних синдромів.

Фактори підвищеного ризику народження дітей з хромосомними хворобами.

12. Профілактика природженої та спадкової патології. Види та рівні профілактики.

13. Генетичні основи профілактики природженої, спадковой мультифакторіальної патології.

14. Питання планування сім’ї та преконцепційна профілактика.

15. Охорона навколишнього середовища як складова профілактики.

16. Медико-генетичне консультування (МГК). Показання. Методи. Функції лікаря-генетика. Ефективність.

17. Пренатальна діагностика (ПД). Загальні питання. Показання. Терміни проведення.

18. Масовий та селективний ультразвуковий скринінг вагітних.

19. Неінвазивні та інвазивні методи ПД. Методики. Показання. Терміни проведення. Можливості методу.

20. Доклінічна діагностика та профілактичне лікування.

21. Скринінгові програми. Масові та селективні скринінгові програми.

22. Генетичний моніторинг природженої та спадкової патології.

Переглядів: 305

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.