Значення традиції.

До кінця минулого сторіччя розуміння людиною природи, яка оточувала її, було досить обмеженим. Незважаючи на бурхливий розвиток техніки та технології виробництва, впровадження нових систем керування людьми та державами, Наука про Людину тільки злегка наблизилася до справжнього розуміння місця людини у Всесвіті. Ще зовсім недавно спілкування не було настільки доступним, як у наші дні, і людський розум був ще занадто закритим та обмежувався традиційними, консервативними уявленнями про Всесвіт та його Закони.

У будь-якій системі, що розвивається, накопичений досвід є джерелом знань та вважається найціннішим зі скарбів. Молодші представники будь-якого суспільства завжди поважали більш старших своїх представників за їхній накопичений досвід. Людина, яка має більший досвід і глибокі знання, здобуває здатність краще почувати й розуміти «Велику Природу», що, серед іншого, включає глибоке розуміння людських взаємовідносин. До такої людини завжди ставилися з повагою, вважали її мудрецем, праведником або святим. Людська природа, яка в значній мірі визначалася через почуття та судження, формувалася в результаті контактів із природою й іншими людьми, вивчалася та досліджувалася певними вузькими колами посвячених в це людей. Так з'явилися цілі філософські навчання. Накопичений досвід, в свою чергу, привів до виникнення традицій і правил суспільної поведінки, які стали основою для розвитку культури.

Неважко зрозуміти, що традиція (регулярно повторювана дія) - це результат накопиченого досвіду, відфільтрованого людською свідомістю. Різні народи виходять зі своїх конкретних історичних передумов, тому вони дотримуються різних традицій та правил. Ці традиції відбивають характерні риси кожного народу, і розвивалися вони тисячоріччями.

У середині минулого століття завдяки сучасній науці та техніці зв'язок між різними куточками земної кулі значно спростився. Молоді люди, які володіють широкими поглядами, стали брати під сумнів все «традиційне» і повернулися на шлях «проб та помилок». Однак, дозволивши собі відійти від традицій, багато хто з них втратив опору, яка підтримувала ці традиції. Не маючи досвіду, на який можна було б покластися, вони відчувають себе загубленими, життя здається їм позбавленим змісту, а мета життя - туманною та невизначеною. Це викликає біль і розгубленість. Щоб втекти від них, молодь звернулася до наркотиків й алкоголю, які приносять лише тимчасове полегшення. Зараз це стало проблемою, масштаби якої можна вважати всепланетними. І я впевнений, що причиною цього є те, що молодь стала повністю ігнорувати свою древню історичну культуру та традиції.

У міру того, як розвиваються матеріальні науки, сучасних людей все більше ваблять матеріальні задоволення. Людська свідомість і почуття своєї значимості стали визначатися в основному матеріальними речами. Втрата історичних традицій і переповнення емоційним досвідом також стали причиною виникнення розриву між поколіннями. Люди старшого покоління втратили повагу до молоді, але й самі стали непотрібними цьому сучасному суспільству, яка швидко розвивається. Духовність людини занепала, і людина втратила здатність сприймати свою національну культуру та класичне, прекрасне, що кликало до творчості та пізнання мистецтва.

Однак останнім часом з'явилися люди, які поступово приходять до розуміння значення традицій та досвіду. Це в першу чергу відноситься до тих знань і досвіду, які засновані на духовності та бойових мистецтвах. Ці люди починають розуміти: для того, щоб почувати себе щасливим, людині потрібні не тільки матеріальні блага, але й, щонайважливіше, забезпечення свого духовного розвитку, спокою, впевненості в завтрашньому дні. Багато хто з них також вірить, що традиційні практики древніх духовних та бойових співтовариств є ключем для вирішення багатьох духовних проблем і ведуть до поліпшення життя. Я також вважаю, що прийшов час знову гідно оцінити військово-історичні традиції та духовне вчення свого народу. Особливо ця тенденція стала помітною в останні тридцять років, коли культурний обмін між Сходом і Заходом став різко зростати і людям, нарешті, випала нагода побачити як вирішують свої проблеми жителі інших континентів.

У середині минулого століття відбувся розквіт японських та китайських бойових мистецтв на Заході. Відтоді все більше людей переконуються, що, крім підтримки здоров'я й довголіття, бойові мистецтва можуть стати одним з найбільш ефективних шляхів духовного прогресу людини.

Спас - це найбільше досягнення української духовної та бойової культури. Він виник на основі досвіду, накопиченого безліччю поколінь мудрих людей. Ці мудреці, вивчивши природу людини, його найширші можливості, модифікували практику бойових мистецтв, доповнюючи її тим, що зараз називають магією й надздібностями. Але час і люди не пощадили цей найширший прошарок нашої культури. І зараз, нарешті, після багатьох десятиліть забуття цей скарб знову повертається до нашої країни. Тепер ми відповідаємо за те, щоб зберегти його та дати йому можливість розвиватися далі.

Більшість теоретичних і тренувальних методів Спасу або трималися в таємниці, або були просто загублені, і лише недавно стали відроджуватися. Для дотримання ж таємниці було багато причин. Ось деякі з них:

1. Кожен стиль бойового мистецтва вважає свою теорію і свої методи підготовки справжнім скарбом, який дає щось таке, що не можна купити за гроші, - здатність протистояти агресорові та захищати своїх рідних і близьких. А так як це те, що цінується над усе, багато майстрів не хочуть ділитися цим із широким колом людей.

2. Більшість тренувальних теорій бойових мистецтв складні для розуміння громадян, які не належать до станів воїнів. Тільки найбільш талановиті люди досягають необхідного майстерського рівня розуміння бойових мистецтв, і кількість їх невелика.

3. Багато хто з тих, хто займається бойовими мистецтвами, вважають, що чим більше знань вони зберігають у таємниці, тим цінніші та дорожчі їхні досягнення.

4. Деякі із практик бойових мистецтв, наприклад, розбивання предметів чи спаринги, при неправильному виконанні просто небезпечні для здоров'я.

Тому не дивно, що традиційно більшість секретів бойових мистецтв передавалися тільки декільком учням або найближчим родичам по крові. У релігійному ж відношенні обмеження ще більші. Релігійні практики завжди передавалася тільки священнослужителям, посвяченим або адептам своїх шкіл. А фактично ці практики традиційно передавалися тільки тим деяким учням, які розуміли справжнє призначення бойових мистецтв та досягали високого рівня майстерності. Такі майстри приховано існували до початку минулого сторіччя, коли їх поступово стали виявляти непрофесіонали. І тільки в останні десятиліття деякі секрети стали доступними для широкої публіки.

Ніхто не стане заперечувати, що сучасна наука в тому вигляді, у якому вона існує зараз, головним чином спрямована на розвиток матеріальних цінностей. Духовні ж науки прийшли в занепад, тому що пізнання внутрішнього вимагає глибокого внутрішнього розуміння людського «я». Основна причина труднощів в тому, що світ духовної енергії важче побачити й зрозуміти. Наприклад, недавно з'явилося повідомлення, що сучасна наука здатна зрозуміти лише близько 10 відсотків функцій людського мозку. Звідси зрозуміло, що, у порівнянні з великою Природою, яка усе ще чекає нашого розуміння й усвідомлення, сучасна наука переживає свій дитячий вік.

Тому не занадто розумно використовувати таку науку для того, щоб судити про накопичений тисячолітній досвід бойових мистецтв та дивних властивостей людського організму. Але я також впевнений, що якщо ми будемо ставитися з повагою до історичних традицій і досвіду минулого, будемо продовжувати свої пошуки та дослідження духовними методами, ми зможемо, зрештою, зрозуміти і науково пояснити багато явищ як у матеріальному, так і в духовному житті людини.

Традиційна теорія та тренувальні методи українських характерників повинні залишатися основним джерелом і авторитетом для вашого навчання на шляху освоєння Бойового Спасу. Правильне ставлення до практики Бойового Спасу повинне полягати в повазі та розумінні минулого при одночасному розгляді всього, із чим вам доводиться зіштовхуватися в нинішній час. «Секрети» повинні бути розкриті людям і визнані сучасною наукою, тому що секрет є секретом тільки тоді, коли про нього ніхто не знає. Але як тільки секрет стає загальновідомим, він перестає бути секретом.

У багатьох з вас це може викликати здивування: якщо в стародавності людина витрачала 50 років свого життя на те, щоб досягти високого рівня духовного просвітління або неординарної фізичної кондиції, то які шанси є в нас, людей, зніжених цивілізацією та виснажених надшвидким ритмом життя? Тільки дехто в нашому «зайнятому» суспільстві може витратити стільки часу, скільки витрачали древні на підвищення своєї майстерності. І справа не в тому, що теорія навчання зберігається в таємниці, а в тому, що результат тренувань «важко» застосувати в цивілізованому суспільстві. Справа в тому, що сучасні бойові мистецтва, намагаючись зберегти чисельність своїх послідовників, зв'язали свою діяльність зі спортом. А сучасний спорт, як ми знаємо, це змагання не так самих спортсменів, як організацій і лабораторій, які виготовляють новітні медикаменти, харчові добавки, спортивне устаткування та одяг. І нікого в цій гонці не цікавить духовність, мораль та етика.

Але якщо ж ми спочатку вивчимо теорію й основні принципи справжніх бойових мистецтв, а вже потім приступимо до тренувального процесу, то ми відразу станемо на правильний шлях і зможемо уникнути довгих років нерозуміння й плутанини. Якщо ви зібралися поїхати кудись, де ви ніколи не бували, то, перш ніж шукати найкоротшу дорогу, краще спочатку вивчити карту. Якщо ви поведете свою машину, керуючись лише туманними уявленнями про те, де знаходиться місце вашого призначення і як його досягти, ви можете ніколи туди не потрапити. Як сказано: «Якщо виразити Велике Дао [«Шлях», кит.] словами, вийде всього кілька слів, і ціна їм – півгроша». Це означає, що так звані секрети бойових мистецтв сховані, як правило, лише в деяких простих теоріях і принципах. Просто читаючи великі висловлення мудреців, ніколи не станеш таким же мудрим, тому що мудрець знайшов у собі те, що робить його великим Воїном або Мислителем шляхом глибинного внутрішнього пошуку та аналізу. І саме на такий Шлях саморозвитку вказують древні традиції.

Тому ми повинні з повагою ставитися до минулого, старанно вчитися і тренуватися. Як тільки ми зуміємо скористатися сучасною наукою для пояснення більшості явищ у внутрішній природі людини, ми зможемо кинути виклик традиційним переконанням і зробити їхню переоцінку. Тільки в такий спосіб можна зрозуміти древню науку ведення бою та з успіхом використати неї в сьогоденні й у майбутньому.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.