Принцип його роботи полягає у зміні забарвлення рідких кристалів при зміні температури. Найчастіше застосовується термометр "Термотест". Це полімерна пластинка, вкрита емульсією з рідких кристалів. Для вимірювання температури тіла пластинку накладають на будь-яку частину тіла. При температурі тіла 36—37 °С на пластинці зеленим кольором висвітлюється літера "N" (norma — норма), а при температурі більше 37 °С — "F"' (fеbris — гарячка). Більш досконалі термометри можуть подавати інформацію у цифровому позначенні.
Не має значення, який вид термометра використовує людина для того, щоб дізнатися температуру. Головне - не міряти температуру різними градусники протягом одного циклу, так як показники можуть трохи змінюватися, відображаючи необ'єктивну картину стану здоров'я людини. Як показали дослідження, у більшості людей нормальна температура тіла коливається між 36.0° C - 37.0° С. Під нормальною температурою спеціалісти розуміють температуру "серцевини" тіла, що вимірюється у підпахвовій впадині, прямій кишці, полості роту або слуховому проході. Температура ж "оболонки" тіла, шкірних покривів, що здійснюють реакцію фізичної терморегуляції, не залишається постійною. Іншими словами, якщо температура "ядра" (внутрішніх областей тіла) подтримується у відносно вузьких границях коливань, то температура "оболонки" (шкірних покривів) досить непостійна.
Вважається, що вимір температури у прямій кишці являється більш точним, так як температура тут менше підлягає впливу оточуючого середовища. Ректальна температура вища за температуру у будь-якій частині тіла. Вища, ніж у полості роту на 0.35° С; ніж у підпахвовій області на 1.1° С і на 0.22° С, вища за температуру крові у правому шлуночку серця.
Переглядів: 998
Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google: