ВИСНОВКИ

Сучасна філософія — не автаркна філософія національної ви­щості чи покаяння, а людського космізму, філософія сили людського духу.. Вона не нав'язує волі іншим народам, але закликає їх до соціального і духовного співробітництва на спільному шляху людства до культурного прогресу.

Для спільного виживання і процвітання людям треба не багато — зрозуміти, що на планеті ніхто не вирішить за них Їхні людські проблеми. Вони або всі виграють, або всі програють разом.

Сучасна філософська максима однозначна — ніхто не може виг­рати за рахунок іншого.Кожний вартий саме стільки, скільки може віддати іншому для спільного блага. І ніхто нікого до цього не при­мушує. Кожний чинить в міру свого самопізнання, реалізації своєї ду­ховної сутності. І кожний зможе взяти в «інший світ» не більше того, що він духовно напрацював і заслужив у «цьому світі». Слід зрозуміти, що нічого матеріально не можна забрати і речово перемістити з даного світу в іносфери буття. Єдиний наш «прохідний білет» у Великий Кос­мос і Духовний Всесвіт — це розвинена духовність і довершена мо­ральність, акумульована знанням інформація, вміння управляти цією у інформацією на різних рівнях світового буття.

Американський філософ Г.Парсонс називав філософію, що на­роджувалась, філософією здивування. Сучасну людину важко чимось здивувати. Але коли взяти нашу вітчизну, то вона вражена подіями, що відбулися у суспільстві: люди Похилого віку, дійсно, приголомшені, а молодь просто не знає, що діяти. Тому головна соціальна задача філософії для нашого суспільства — дати провідну нитку і насамперед для молоді. Ця філософська «нитка Аріадни» — єдино реальна «нитка в майбутнє». За межами духовно-гуманістичного шляху — деградація, містика, мракобісся, «шлях у нікуди».

І ми повинні знайти у собі духовні сили для духовного відродження, щоб знайти своє місце в майбутньому. І філософія за­кликає сформувати суспільний і особистісний світогляд духовного оп­тимізму.