Демографічна ситуація.

Вступ

Згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров`я (ВООЗ) здоров`я є станом повного соціального, біологічного і психологічного благополуччя людини, а не тільки відсутністю хвороб і фізичних вад.

Були визначені складові формування здоров`я, а саме:
· спосіб життя - до 50%,
· вплив навколишнього середовища - до 20%,
· генетична компонента (спадковість) - до 20%,
· доступність і якість медичної допомоги - до 10%.

На сьогодні стан здоров`я населення України можна вважати кризовим:
· з 1991 р. смертність в країні перевищує народжуваність;
· середня тривалість життя, очікувана при народженні, є чи не найнижчою за всі останні десятиліття;
· різниця у середній тривалості життя при народженні між чоловіками і жінками у багатьох регіонах країни досягає 10 і вище років, що перевищує біологічну розбіжність і відображає надсмертність чоловіків.

Причинами кризи є:
· відсутність у значної частини населення навичок здорового способу життя;
· деструкція суспільства і незадовільне матеріальне становище населення;
· негативний вплив навколишнього природного середовища;
· не завжди достатня і доступна медична допомога.

Зміст

1. Здоров`я населення
1.1. Індикатори здоров`я
1.2. Демографічна ситуація
1.2.1. Народжуваність
1.2.2. Смертність
2. Негативний вплив антропогенних чинників навколишнього середовища на здоров`я населення
2.1. Атмосферне повітря
2.2. Чинники житлових і громадських приміщень
2.3. Питна вода
2.4. Продукти харчування
2.5. Відходи
2.6. Акустичне забруднення
2.7. Неіонізуюче випромінення
2.8. Іонізуюча радіація
2.9. Професійний вплив
3. Стратегія поліпшення здоров’я населення

При написанні були використані наступні джерела:

1. Здоров’я населення України та діяльність лікувально-профілактичних закладів системи охорони здоров’я. (Щорічна доповідь, 1997 рік). Київ, 1998.
2. Злоякісні новоутворення в Україні в 1993-1995 рр. і розповсюдженість злоякісних новоутворень в популяції України в 1991-1996 рр., Київ., 1998.
3. Костицький В., Данилишин Б. Сталий розвиток України: реалії і проблеми на зламі століть // Малий і середній бізнес. – 1999. - №5-6.
4. Навколишнє природне середовище і здоров’я населення України. Доповідь до плану дій з гігієни навколишнього середовища. Київ. 1998.
5. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1998 році.
6. Оцінка ризику впливу природних та антропогенних факторів навколишнього середовища при їх сумісній з радіацією дії на захворюваність критичних груп населення, які проживають на території районів Київської області, постраждалих від аварії на ЧАЕС. 6/3-96- 23. Заключний звіт. 1998. НЦРМ.

Відомості про авторів:

Сердюк Андрій Михайлович, директор Інституту гігієни і медичної екології АМН України, доктор медичних наук, член-кореспондент АМН України;

Тимченко Ольга Іванівна, зав. лабораторією генетичного моніторингу Інституту гігієни і медичної екології АМН України, доктор медичних наук, професор.

1. Здоров`я населення

1.1. Індикатори здоров`я

Якщо уважно розглянути визначення здоров`я, подане вище, то можна помітити, що воно складається з двох частин: хвороби і фізичні вади, які можна оцінити об`єктивно, та психічне і соціальне благополуччя людини, яке містить значну суб`єктивну компоненту.
Слід також підкреслити, що склад терміну “здоров`я” не є постійним, а залежить від соціального і культурного рівня, змінюючись у просторі і часі.
Визначення здоров`я є широким і не може бути охоплено одним індикатором. У позитивному плані здоров`я населення можна оцінити в термінах середньої тривалості життя при народженні (або після досягнення будь-якого віку) - кількість років, яку проживе немовля, якщо рівень смертності у вікових групах не зміниться. Середня тривалість життя залежить від статі людини - біологічна розбіжність між чоловіками і жінками становить 4-5 років. При позитивному підході для оцінки здоров`я використовується також показник якості життя - кількість років життя без обмежень, пов`язаних з хворобою та інвалідністю. В Нідерландах, наприклад, тривалість життя без обмежень складала у чоловіків до 59,5 років, у жінок - 58,2 (розрахунок за 1984-1985 роки), додаткове життя з обмеженнями - 13,3 роки для чоловіків, 23,3 роки для жінок.
При негативному підході (який більш поширений) стан здоров`я описують в термінах смертності, захворюваності, функціональних відхилень.
Смертність представляють як загальну або за причинами на 100 000 населення. Смертність дітей до одного року їх життя розраховують на 1000 дітей цього віку. Для порівняння популяцій з різним віковим складом структуру смертності необхідно стандартизувати за віком, тому що “старі” популяції будуть мати вищі коефіцієнти смертності з багатьох хвороб: наприклад, онкологічних, сердцево-судинних і т.і.
Вважається також, що показник смертності дітей до одного року їх життя відображає головним чином якість і доступність медичної допомоги для дітей та спосіб життя населення.
Захворюваність - відношення кількості осіб з вперше виявленими випадками хвороби за наявний проміжок часу до середньої величини людської спільноти протягом того ж самого періоду, поширеність - відношення кількості осіб, які мають певну хворобу у даний період часу, до середньої величини людської спільноти протягом того ж самого часу.
При користуванні даними статистичної звітності, необхідно звернути увагу на те, що відомості про смертність населення, показник середньої тривалості наступного життя більш вірно характеризують його стан здоров`я. Дані державної звітності щодо захворюваності і поширеності можна вважати достатніми тільки для деяких хвороб, наприклад, інфекційних, онкологічних, діабету, тощо. У багатьох випадках різниця в показниках між регіонами країни відображає доступність і якість медичної допомоги, рівень освіти населення, соціально-економічну різницю між областями з більшим чи меншим ступенем урбанізації. Наприклад, відомо, що смертність дітей до одного року їх життя менша там, де освіта матерів вища.
Використання показників захворюваності і поширеності є слушним у спеціальних епідеміологічних дослідженнях, які, на жаль дуже дорого коштують.

Демографічна ситуація.

Скорочення чисельності населення почалося в кінці 80-х в містах Донецького регіону і розповсюдилося на всю країну. У 1991 р. вперше за повоєнні роки смертність в країні перевищила народжуваність.
Сам по собі низький приріст не вважається аргументом, що свідчить про загострення соціальної кризи. За прогнозами ООН нульовий або від`ємний приріст населення в найближчі роки буде спостерігатися і спостерігається у багатьох країнах Західної Європи. Але ні в одній цивілізованій країні (крім Російської Федерації) за мирного часу не зафіксоване таке співвідношення народжуваності і смертності, яке склалося в Україні. Внаслідок низької народжуваності, високої смертності, несприятливої вікової структури (“постарішання”) чисельність населення за 1991-1997 р.р. зменшилася на 1480 тис. чоловік. На 1996 р. більш, ніж 1/5 населення країни досягла пенсійного віку.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.