Професійний вплив

За даними Держкомстату України на початок 1998 р. 18% від загальної кількості осіб працювало в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Найбільша їх кількість (67,4% по галузі) – у вугільній промисловості, чорній металургії (53,8%), машинобудуванні (19,7%), будівництві (13,7%), промисловості будівельних матеріалів (25,9%).
Формування професійної патології в Україні було зумовлено участю близько 140 шкідливих факторів. Це різні види виробничого пилу, шум, локальна та загальна вібрація, різні види хімічних речовин, низькі і високі температури, електромагнітні, неіонізуючі та іонізуючі випромінення та т.і..
Професійна захворюваність до 1994 року характеризувалась вираженим зростанням її рівня на 10 000 працюючих (мал.8).
Таке зростання можна пояснити не тільки несприятливими умовами праці та поліпшенням діагностики профзахворювань, але перш за все, і новим законодавством щодо охорони праці, яке передбачає регресивне відшкодування втрати працездатності особам пенсійного віку, що працювали раніше. Ця обставина сприяла різкому зростанню показників, що свідчить про наявність несприятливих умов праці в минулому. Різке зменшення рівня профзахворюваності у 1995 році пов“язано із зменшенням “потоку” пенсіонерів і підвищенням вимог при встановленні діагнозів профзахворювань.
Структура професійної патології представлена на мал. 9.

Малюнок 8. Динаміка професійної захворюваності в Україні (1986-1996 роки).
В 1998 р. рівень професійної захворюваності становив 1,85 на 10 000 працюючих.

Найбільшу питому вагу у структурі професійної захворюваності займають пилові захворювання легень, зокрема, пневмоконіоз, хронічний бронхіт, що виникають переважно у робітників вугільних шахт, промисловості будівельних матеріалі, чорної металургії. Вразливою є професія зварювальника.
Друге місце належить вібраційно-шумовій патології. Тенденцією до зростання характеризуються і хронічні професійні захворювання опорно-рухового апарату. Рівень захворювань хімічного генезу (отруєння, дерматити, катаракта) коливається з року в рік від 2 до 5 %.
В 1998 р. в існуючих медичних закладах на диспансерному обліку знаходилось 3% від загальної кількості працюючих в шкідливих та небезпечних умовах.
В Україні лишаєься високим промислове виробництво і використання азбествміщуючих матеріалів - до 50 тис. т азбесту щорічно, виробничий контракт з ним і матеріалами, що його вміщують, мають близько 10 тис. працівників. Між тим азбест признається одним з основних професійних канцерогенів. Проблема професійного раку в Україні має значення і в зв`язку з використанням іонізуючого опромінення, експлуатацією уранових копалень.
Серед профзахворювань хімічної етіології особливе місце займає отруєння важкими металами.

Малюнок 9. Основні форми профпатології, 1996 р.
1 - пневмоконіози, хронічні бронхіти;
2 - вібраційно-шумова патологія;
3 - захворювання опорно-рухового апарату;
4 - хвороби хімічного генезу;
5 - інші.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.