Поняття світогляду та його історичні форми . Структура світогляду. Світогляд і філософія.

Людина — єдина істота на Землі, здатна до пізнання буття та власної самосвідомості. Результатом цієї здатності є знання про світ і про себе. Знання в свою чергу може матеріалізуватися, опредметнюватися і як найважливіша складова входить до світогляду. Світогляд — одна з форм свідомості людини. Філософія — це теж світогляд: послідовно раціональний, теоретичний. Оскільки з самою філософією, її ідеями, змістом її положень погоджуються, остільки вона не тільки обґрунтовує себе раціональними аргументами, а й породжує переконання, вірування в неї. Тому окремі філософи дотепно називають її вірознанням.

Проте зв'язок світогляду із знанням не означає їхньої тотожності. Однак світогляд не є лише сукупністю знань про світ, це, швидше, своєрідний синтез видів знань і різноманітних смислів осягнення світу людиною, проекція особистісних власних проблем, інакше кажучи, це не виший процес засвоєння готового знання, а внутрішня робота і самоздобуття. Формується не тільки світогляд, а й особистість з її переконаннями та життєвими установками, а тому світогляд може мати місце лише там, де є "само", тобто самоздобуття, самовиховання, саморозвиток, самовдосконалення, самоосвіта, самообмеження.

Світогляд- це система принципів, знань, ідеалів, цінностей, надій, поглядів на сенс і мету життя, які визначають діяльність суб'єкта. Це результат і наслідок виховання і самовиховання, розвитку і саморозвитку, освіти і самоосвіти. Світогляд - форма суспільної самосвідомості людини, духовне резюме індивідів, груп. Це спосіб духовно-практичного освоєння людиною дійсності. Єдність суспільної і індивідуальної свідомості, результат духовного розвитку епохи. Це система поглядів людини несе в собі знання і взаємовідносини людини і світу. Світогляд звести до поглядів про світ неможливо. Центр світогляду не знання а свідомість.

Найбільш вивченими історичними типами світогляду є міф, релігія та філософія. Зараз виділяють також науковий - грунтується в таких формах: поняття, судження, умовивід, проблема, гіпотеза, концепція, теорія, ідея.

Структура світогляду: ідеї, ідеали, теорії, оцінки, почуття, переконання, вірування.

У структурному плані прийнято виділяти в ньому такі підсистеми або рівні, як світовідчуття, світосприйняття та світорозуміння.

Структура світогляду підрозділяється на рівні:

-світовідчуття, світосприйняття, світоуявлення – чуттєва сторона

-світорозуміння, світотлумачення, світобачення – раціональна сторона

За способом свого існування світогляд поділяється на груповий та індивідуальний, хоча поза особистістю та без особистості не може існувати жодна світоглядна система. За ступенем та чіткістю самосвідомості світогляд поділяється на життєво-практичний, тобто здоровий глузд, та теоретичний, різновидом якого і є філософія. Здоровий глузд закарбовується в афоризмах життєвої мудрості та у максимах духовного життя народу, а теоретичний світогляд — у логічно впорядкованих системах, в основі яких лежить певний категоріальний апарат і логічні процедури доведень та обгрунтувань.

Будь-який світогляд, незалежно від того, як він структурується чи класифікується, об'єднує наявність переконання. Це — ядро світогляду, оскільки саме переконання і з'єднують думку з дією, втілюють ідею у практичну діяльність. Саме тому світогляд — не лише знання й усвідомлення, це ще й світ ідеалів, цілей і сподівань, трансцендентний світ жаданого буття.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.