Пріоритетні завдання, напрями та основні шляхи реформування вищої освіти.

Стратегічні завдання реформування вищої освіти:

- перехід до гнучкої, динамічної ступеневої системи підготовки фахівців, яка дасть змогу задовольняти потреби і можливості особистості у здобутті певного освітнього та кваліфікаційного рівнів за бажаним напрямом відповідно до її здібностей;

- формування мережі ВНЗ, яка за освітніми та кваліфікаційними рівнями, типами навчальних закладів, формами і термінами навчання, джерелами фінансування задовольняла б інтереси особи та потреби кожного регіону і держави в цілому;

- підвищення освітнього і культурного рівня суспільства;

- піднесення ВО України на рівень досягнень розвинутих країн світу та її інтеграція у міжнародне науково-освітнє співтовариство.

Пріоритетні напрями реформування вищої освіти:

А) прогнозування потреб держави у спеціалістах з різними рівнями кваліфікації;

Б) створення державної системи добору і навчання талановитої молоді, розроблення і запровадження механізмів її державної підтримки;

В) оптимізація мережі ВНЗ та їх структури, проведення організаційно-структурних змін у системі ВО;

Г) створення умов для розширення можливостей громадян здобувати ВО;

Е) оновлення змісту ВО, запровадження ефективних пед технологій; створення нової системи методичного та інформаційного забезпечення вищої школи;

Є) демократизація, гуманізація та гуманітаризація навчально-виховного процесу, органічне поєднання в ньому національного та загальнолюдського начал;

Ж) організація навчання як безперервної науково-виробничої діяльності з найповнішим використанням наукового потенціалу ВШ;

З) ефективне використання кадрового потенціалу вищої школи у навчально-виховному процесі та науковій роботі, залучення до педагогічної діяльності у ВНЗ талановитих учених академічних та галузевих науково-дослідних інститутів, провідних фахівців різних галузей в-ва і культури.

Основні шляхи реформування вищої освіти:

* розроблення та впровадження науково-обгрунтованої методики визначення перспективної потреби держави у фахівцях з різним рівнем кваліфікації, визначення обсягів їх підготовки у ВНЗ;

* аналіз демографічних даних і прогнозування чисельності випускників ЗОШ;

* розроблення та впровадження аналітичних, статистичних, імітаційних, ситуаційних моделей прогнозування обсягів підготовки фахівців з урахуванням розвитку галузей господарства та особливостей регіонів України;

* поєднання можливостей державної і недержавної системи вищої освіти для підготовки фахівців різних спеціальностей з урахуванням запитів окремих регіонів;

* удосконалення системи комплектування контингенту студентів ВНЗ;

* визначення напрямів базової ВО та відповідних спеціальностей за кваліфікаційними рівнями, розроблення кваліфікаційних характеристик фахівців з урахуванням вітчизняного і зарубіжного досвіду та за участю замовників;

* оптимізація мережі ВНЗ на основі наукового аналізу схеми їх розміщення;

* визначення місця і змісту університетської освіти, перетворення університетів у провідні національні освітні, наукові, культурні і методичні центри;

* створення навчально-наукових комплексів (університет, інститут, коледж, технікум, професійне училище тощо), міжнародних університетів у їхньому складі; регіональних і галузевих університетів;

* створення в Україні спільних з іншими державами ВНЗ; розширення практики обміну педагогічними працівниками з провідними зарубіжними ВНЗ; використання ВНЗ інших країн для здобуття ВО громадянами України;

* організація комплексних наукових досліджень з проблем вищої освіти;

* забезпечення міжнародного визнання дипломів ВНЗ України;

* розроблення системи діагностики якості освіти та системи тестів для визначення відповідності рівня освіти державним стандартам;

* акредитація ВНЗ усіх рівнів та форм власності.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.