Студент повинен уміти

Практичне заняття №22

Системний червоний вовчак

Актуальність.

Системний червоний вовчак (СЧВ) займає перше місце серед усіх системних захворювань сполучної тканини (СЗСТ) за значимістю та друге – за частотою. Поширеність його в різних популяціях варіює від 5 до 147 на 100 тисяч, захворюваність – 5-12 на 100 тисяч. Хворіють на СЧВ переважно жінки (80-90%). Виникає повсюдно, але частіше в районах з підвищеним ультрафіолетовим опроміненням (Закавказзя, Середня Азія, Італія, Ізраїль, Середземномор’я). Значимість проблеми визначається ураженням осіб працездатного репродуктивного віку (пік захворюваності – 20-40 років) та несприятливим прогнозом: протягом перших років гине до 25% хворих. Рання діагностика та своєчасне раціональне лікування допомагає багатьом з хворих зберегти на роки задовільне почуття, працездатність і робить більш тривалим життя.

Навчальні цілі:

· навчити студентів розпізнавати основні симптоми СЧВ;

· ознайомити студентів з методами дослідження, що застосовуються для діагностики СЧВ, показаннями до їх застосування, методикою виконання, діагностичною цінністю кожного з них;

· навчити студентів самостійно трактувати результати проведених досліджень.

Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття:

· гістологічна будова та патоморфологія сполучної тканини

· основні фармакологічні засоби, які використовують при лікуванні СЧВ

· основні симптоми СЧВ

Студент повинен знати:

· поширеність СЧВ

· етіологічні фактори СЧВ

· патогенез СЧВ

· класифікацію СЧВ

· клінічні прояви СЧВ

· ускладнення СЧВ

· методи діагностики СЧВ

· підходи до лікування СЧВ (класифікацію базисних препаратів, тривалість курсу лікування в залежності від форми та перебігу захворювання, терміни та методи контролю ефективності лікування)

Студент повинен уміти

· проводити опитування пацієнта, правильно виділяти та деталізувати основні скарги, проводити диференційну діагностику болю в суглобах, уражень шкіри та внутрішніх органів при СЧВ, складати план інструментального, лабораторного, імунологічного та морфологічного обстеження, сформулювати клінічний діагноз

· інтерпретувати дані показників у хворих на СЧВ (ЕКГ, ультразвукове дослідження серця, суглобів та органів черевної порожнини, рентгенологічне дослідження органів грудної порожнини та суглобів)

· інтерпретувати дані клініко-лабораторних методів дослідження у хворих на СЧВ (загальний аналіз крові, сечі та калу; визначення біохімічних показників крові, які характеризують наявність системного запалення, функціональний стан нирок, печінки; титри антинуклеарного фактору, титри антитіл до ДНК, наявність LE-клітин)

· призначити схему адекватної терапії при СЧВ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.034 сек.