Овуляторні кровотечі.

Клінічно характеризуються надмірною менструальною крововтратою без порушення регулярності циклу.

Клімактеричні кровотечі (кровотечі у перименопаузі).

За патогенетичним варіантом найчастіше зустрічаються ановуляторні естрогені кровотечі прориву, що розвиваються у результаті відносної гіперестрогенії на тлі абсолютної гіпопрогестеронемії та виникають, як правило, після затримки місячних.

Рідше мають місце кровотечі без порушень регулярності менструального циклу (овуляторні кровотечі), що розвиваються у результаті недостатності лютеїнової фази та вторинного формування дисбалансу локальних ендометріальних факторів на тлі абсолютної гіпопрогестеронемії.

При обох клінічних варіантах морфологічним субстратом кровотечі в ендометрі, як правило, є гіперпластичний процес.

Діагностика ДМК.

I етап

Етап підтвердження наявності кровотечі на основі оцінки істинності скарг на менорагію

ІІ етап

Етап диференційно-діагностичного пошуку і власне встановлення діагнозу ДМК

ІІІ етап

Етап встановлення клініко-патогенетичного варіанту ДМК

Малюнок 1. Етапи діагностики дисфункційних маткових кровотеч

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.