МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||
Операції з масивамиМасиви, як цілісні структури, можуть брати участь тільки в операціях "дорівнює" / "не дорівнює" і в операторах присвоювання. При цьому відповідні масиви повинні бути ідентичні за структурою (мати однакові типи індексів і типи компонентів). Всі інші дії виконуються тільки з елементами масивів відповідно до їх типу. При цьому обробка елементів масивів виконується в циклах. Базові операції обробки векторів (одновимірних масивів). Такими базовими операціями є: § введення-виведення масиву
§ ініціалізація масиву (присвоєння початкових значень)
§ пошук заданого елемента for i := 1 to n do if a [i] mod 7 = 0 then WriteLn (a[i] ); § пошук максимального (мінімального) елемента max := a [1]; for i := 2 to n do if a [i] > max then max := a [i]; § перестановка елементів t := a [i] ; a [i] := a [j]; a [j] := t; § вставка та видалення елементів Базові операції обробки матриць (двовимірних масивів). В оперативній пам’яті матриця також зберігається як безперервна послідовність елементів. Базовими операціями обробки двовимірних масивів є: § введення-виведення матриці
§ ініціалізація матриці
§ пошук заданого елемента for i := 1 to n do for j := 1 to m do if a [i, j] mod 7 then WriteLn (a[i, j]); § підсумовування елементів матриці for i := 1 to n do for j := 1 to m do s := s + a [i, j]; § підсумовування діагональних елементів матриці for i := 1 to n do s := s+ a [i, i]; § транспонування матриці for i := 1 to n do for j := 1 to m do b[ i, j] := a [j, i]; § перестановка n-го і m-го рядків for j := 1 to m do begin t := a [n, j] ; a [n, j] := a [m, j]; a [m, j] := t; end; § видалення рядка (на місце рядка / стовпця, що видаляється, потрібно записати елементи наступного рядка /стовпця і циклічно повторити цю операцію до кінця матриці) for i := k to n-1 do { Видалення к-го рядка } for j := 1 to m do a [i, j] := a [i+1, j]; § включення рядка у матрицю for i := n downto k do { Включення к-го рядка } for j := 1 to m do a [i+1, j] := a [i, j]; for j := 1 to m do ReadLn (a [k, j] ); § множення матриці на матрицю for i := 1 to n do for j := 1 to m do begin c[i, j] :=0; for k := 1 to n do c[i, j] := c[i, j] + a [i, k]* b [k, j]; end; Базові операції обробки масивів зручно реалізовувати у вигляді процедур, які надалі можуть використовуватися у більш складних задачах. Арифметика покажчиків. При організації доступу до елементів масиву за покажчиком використовуються наступні операції роботи з покажчиками: § операція інкремента (++) – значення покажчика збільшується на кількість байт, що визначається типом, на який він вказує; § операція декремента (--) – значення покажчика зменшується на кількість байт, що визначається типом, на який він вказує; § додавання цілого числа (+) - задає логічне зміщення на кількість байт, яка необхідна для розміщення заданого числа об’єктів, на які посилається покажчик; § скорочене додавання цілого числа (+=) - задає фізичне зміщення на кількість байт, яка необхідна для розміщення заданого числа об’єктів, на які посилається покажчик; § скорочене віднімання цілого числа (-=) - задає фізичне зміщення на кількість байт, яка необхідна для розміщення заданого числа об’єктів, на які посилається покажчик; § віднімання цілого числа (-) - задає логічне зміщення на кількість байт, яка необхідна для розміщення заданого числа об’єктів, на які посилається покажчик; § віднімання покажчиків - визначення значення різниці номерів елементів масиву, на які вказують покажчики, Наприклад, float m[7], n,*mPtr1,*mPtr2; mPtr1 = &m[0]; mPtr2 = m; mPtr1 += 5; // зміщення вперед на 4 об’єкта (дійсних числа) mPtr1 --; // перехід до попереднього елемента масиву mPtr2 ++; // перехід до наступного елемента масиву cout<<*(mPtr2+3)<<“\n”; // покажчик-зміщення вперед на 5 об’єктів (дійсних чисел) cout<<*(mPtr1-2)<<“\n”; // покажчик-зміщення назад на 3 об’єкта (дійсних числа) mPtr1 -= 1; // зміщення назад на 1 об’єкт (дійснех число) n = mPtr1 - mPtr2; // відстань (у елементах) між елементами масиву, на які вказують покажчики mPtr1 і mPtr2 Сортування масиву. Розрізняють декілька алгоритмів сортування елементів масиву: - сортування вибором, - сортування вставками - сортування обміном (бульбашкове сортування), тощо. Сортування вибором: відшукуються максимальний (мінімальний) елемент і переноситься в початок масиву; потім ця операція застосовується до всіх елементів, крім першого і т.ін. Сортування вставками: якщо перші k елементів масиву вже впорядковані, наприклад, по зростанню, то береться (k+1)-й елемент і розміщається серед перших k елементів так, щоб упорядкованими виявилися вже k+1 перших елементів; цей алгоритм застосовується при k від 1 до n -1. Сортування обміном: послідовно порівнюються пари сусідніх елементів xk u xk+1 (k = 1, 2, 3, ..., n -1) і якщо xk >/< xk+1, то вони переставляються; тим самим найбільший (найменший) елемент виявиться на своєму місці наприкінці масиву; потім цей метод застосовується до всіх елементів, крім останнього, і т.ін. Приклад. Сформувати вектор В, що складається з максимальних елементів рядків матриці А (10 х 3): Const n=10; m=3; Var a : array [1..n, 1..m] of real; b : array [1..n] of real; i, j : integer; max : real; Begin for i := 1 to n do for j := 1 to m do ReadLn (a [i, j]); for i := 1 to n do begin max := a [i, 1]; for j := 2 to m do if a [i, j] > max then max := a [i, j]; b [i] := max; end; for i := 1 to n do Write (b [i], ‘ ‘ ); ReadLn; End.
Переглядів: 1557 |
Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google: |
© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове. |
|