Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Соціальна диференціація й соціальна нерівність

 

Люди розрізняються за статтю, віком, темпераментом, ростом, кольором волосся, рівнем інтелекту й багатьма іншими ознаками. Розходження між людьми, обумовлені їх фізіологічними й психічними особливостями, називаються природними.

Природні розходження можуть стати основою для виникнення нерівних відносин між індивідами: сильні здобувають перемогу над слабкими, хитрі — над простаками й т.п. Нерівність, обумовлена природними розходженнями. Головною рисою людського співтовариства є соціальна нерівність, що виникає внаслідок соціальних розходжень, соціальної диференціації.

Соціальними називають розходження, які породжені соціальними факторами: поділ праці (працівники розумової й фізичної праці), уклад життя (міське й сільське населення), виконувані функції, рівень статку й т.п. Соціальні розходження — це насамперед статусні розходження. Вони вказують на несхожість виконуваних людиною функцій у суспільстві, різні можливості й позиції людей, розбіжність їхніх прав і обов'язків.

Соціальні розходження можуть сполучатися або не сполучатися із природними.

Провідною тенденцією еволюції будь-якого суспільства є мультиплікація соціальних розходжень, тобто наростання їхнього різноманіття. Процес наростання соціальних розходжень у суспільстві, що ускладнюють загальну картину соціальних взаємодій, був названий Г. Спенсером «соціальною диференціацією».

Основу цього процесу становлять:

• виникнення нових інститутів, організацій, що допомагають людям спільно вирішувати певні завдання й одночасно різко ускладнюючу систему соціальних очікувань, рольових взаємодій, функціональних залежностей;

• ускладнення культур, поява нових ціннісних подань, розвиток субкультур, що веде до виникнення в рамках одного суспільства соціальних груп, що дотримуються різних релігійних, ідеологічних поглядів, що орієнтуються на різні політичні сили й т.д.

Суспільство не тільки вкрай диференційоване й складається з безлічі соціальних груп, класів, спільнот, але й ієрархієзоване: одні шари завжди мають більшу владу, більше багатства, мають ряд явних переваг і привілеїв у порівнянні з іншими.

Насамперед треба визначити причини, що породжують неоднакове положення людей у суспільстві. У соціології не існує єдиного, універсального пояснення зазначеного явища. Різні наукові школи й напрямки трактують його по-різному.

Функціоналізм пояснює нерівність виходячи з диференціації соціальних функцій, виконуваних різними шарами, класами, спільнотами. Функціонування, розвиток суспільства можливо тільки завдяки поділу праці між соціальними групами: одна з них займається виробництвом матеріальних благ, інша - створенням духовних цінностей, третя - управлінням. Для нормальної життєдіяльності суспільства необхідно оптимальне сполучення всіх видів людської діяльності, але деякі з них, з погляду суспільства, є більш, а інші - менш важливими.

У рамках конфліктологічної парадигми нерівність розглядається як результат боротьби класів за перерозподіл матеріальних і соціальних ресурсів.

Відсутність єдиного пояснення джерел соціальної нерівності обумовлене тим, що воно завжди сприймається принаймні на двох рівнях. По-перше, як властивість суспільства. Історія не знає суспільств, позбавлених соціальної нерівності. Боротьба людей, партій, груп, класів - це боротьба за володіння більшими соціальними можливостями, правами, перевагами й привілеями. Якщо нерівність - невід'ємна властивість суспільства, отже, вона несе позитивне функціональне навантаження, і суспільство відтворює нерівність, розглядаючи його як джерело життєзабезпечення, розвитку.

По-друге, нерівність завжди сприймається як нерівне відношення між людьми, групами. Тому природним стає прагнення пояснити це неоднакове положення професійним статусом, володінням власністю, владою, особистими якостями індивідів. Цей підхід одержав у цей час широке поширення, насамперед через те, що враховує реальні дії, інтереси, тобто фактори, що піддаються спостереженню, зіставленню, узагальненню, емпіричному аналізу.

 




Переглядів: 2046

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.