Оповідка десята

С. 229. Рустіко - ім'я, яке часто давали монахам та схимникам.

Капса (або Гафса) - місто у Тунісі.

Фіваїдська пустиня - місце, облюбоване схимниками у Єгипті.

С. 235. «Діоней і Ф'яметта виспівували собі про лицаря Гвільєма та мадам де Вержі». - Лицар Гвільєм - славетний провансаль-ский трубадур XIII ст., що кохався з дружиною свого сеньйора, графа Руссільйонського, який убив його і примусив невірну дружину з'їсти серце її коханого. Мадам де Вержі - героїня французького рицарського роману; пізніше її ім'я було пов'язане з історією відомого французького трувера де Кусі, що нібито заповідав, гинучи в хрестовому поході, послати своє набальзамоване серце коханій, чоловік якої примусив її те серце з'їсти. Мотив [640] «з'їденого серця» був дуже поширений у середньовічній куртуазній літературі.

ДЕНЬ ЧЕТВЕРТИЙ

С. 238. Філіппо Бальдуччі - Бальдуччі - відома міщанська родина у Флоренції, члени якої працювали у банку Барді, де свого часу був зайнятий і Боккаччо.

гора Азінайська - гора поруч з Флоренцією, більше відома під назвою Сенаріо. Тут у печерах раніше жили схимники.

С. 241. Гвідо Кавальканті (1259-1300) - італійський поет і філософ, друг Данте.

Чіно із Пістойї (1270-1336) - юрист і ліричний поет, був знайомий з Данте.

Оповідка перша

С. 242. Танкред, князь салернський - вигаданий персонаж, навіяний спогадами про норманський період Салерно, так само, як і Гвіскардо. Але подібні імена зустрічались серед князів Салерно і володарів Капуї.

С. 248. «...без вагання з 'єднаю при твоїй помочі мою душу з тією, що ти їй, серце, так вірно служило!» - згідно з середньовічними уявленнями, душа людини містилася в крові, а отже і у серці.

Оповідка друга

С. 251. Імола - містечко трохи південніше від Болоньї.

Берто делла Масса - брехливий і розпусний чоловік, чиє ім'я стало уособленням лицемірства.

«...махнув із горя в Венецію, теутечище всякого непотребу...» - уїдливість Боккаччо до Венеції та венеціанців пояснюється історичним суперництвом між Флоренцією і Венецією, підсиленим тим, що флорентійці підтримували добрі стосунки з заклятим ворогом Венеції - Генуєю.

«...постригся в ченці-мінорити, нарікшися отцем Альбертом». - ймовірніше усього він служив у найбільш відомому францисканському монастирі Венеції де'Фрарі.

Франціск Ассізький (1182-1226) - проповідник і поет, засновник чернечого ордену францисканців.

Монна Лізетта з роду Квірінів - рід Квіріно був одним з найдавніших у Венеції.

C. 256. міст Ріальто - на одному з найважливіших островів Венеції, ім'я якого він носить. Дім Лізетти містився саме навпроти нього, там де зараз знаходиться рибний ринок.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.