МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ.Ускладнення хронічного холециститу. Біохімічне дослідження крові. При активному запальному процесі відзначається підвищення рівня гострофазових реакцій – СРБ, сіалових кислот, серомукоїдів, гексоз, фібриногена, виникає дизпротеїнемія. 1.Флегмона, абсцес жовчного міхура; 2.Емпієма ЖШ, фістула ЖШ; 3.Періхолецистит; 4.Холангіт; 5.Хронічний реактивний або холестатичний гепатити; 6.Біліарний цироз печінки; 7.Рак шийки ЖМ; 8.Хронічний панкреатит; Хронічний ентероколіт, дизбактеріоз кишечника. Хронічний панкреатит – рецидивуюче захворювання підшлункової залози, обумовлене її запальним ураженням із поступовим заміщенням ацинарної тканини фиброзною, порушенням екзокринної і ендокринної її функції. Епідеміологія.Частота хронічного панкреатиту серед захворювань органів травлення складає 6 – 9% і має тенденцію до росту.
Етіологія. До причин розвитку хронічного панкреатиту відноситься насамперед спадкова схильність у вигляді аномалій розвитку протокової системи, недостатність зовнішньосекреторної функції залози, порушення обміну ряду амінокислот і ферментопатії. У 40 – 80% випадків причиною панкреатитів є зловживання алкоголем, харчові порушення, особливо їхнє сполучення, коли алкоголізм сполучується з надлишковим вживанням їжі з великім вмістом білка і жирів або білководефіцитний раціон з достатнім вмістом жирів і вуглеводів. Виникає панкреатит при різних ураженнях судин при атеросклерозі, гіпертонічній хворобі й ін., вживанні ряду лікарських препаратів, серед яких естрогени, тетрациклін, сечогінні, сульфаміди, імунодепрессанти, імунологічних порушеннях,а в 10 – 30% випадків виникають як ″ідіопатичні″, або нічим не спровоковані. Можливий і розвиток вторинних панкреатитів, яківиникають при захворюваннях печінки, дванадцятипалої кишки, жовчовивідних шляхів, а також реактивні панкреатити при неспецифічних виразкових колітах, постгастрорезекційному синдромі й ін. Патогенез. З огляду на поліетіологічність хронічного панкреатиту, патогенез різних його форм значно відрізняється. Найбільш розповсюджений алкогольний панкреатит розвивається по наступному сценарієві: 1.Утворення білкових ″пробок″ у протоках залози внаслідок підвищен-ня концентрації білків у соку. 2.Утворення мікролітів – кальцифікація білкових пробок на тлі знижен-ня рівня білка, який стабілізує колоїдний стан соку. 3.Аутоліз тканини підшлункової залози – внаслідок підвищення тиску в панкреатичних протоках частина соку проникає в тканину залози, де активуються її ферменти. 4.Асептичне реактивне запалення. 5.Періканалікулярний фіброз – з’єднувальнотканинне заміщення ацинарної тканини вище місця повної обтурації проток. 6.Аутоіммунне пораження. Цитоліз кліток протокового і ацинарного епітелію обумовлює викид антигенів, у відповідь на які імунна система організму виробляє блокуючі антитіла.Якщо у хворого має місце дефіцит Т-супресорів, то Т-хелпери индукують поліклональну актива-цію В-кліток, які, у свою чергу, починають виробляти антипанкреатичні аутоантитіла. Вони фіксуються на клітках – мішенях, виявляючи власне цитотоксичну дію і будучи маркерами для Т-кілерів. Можливе також лімфо- і гематогенне інфікування залози, а також порушення функції і трофіки залози при змінах виділення гастроінтестинальних гормонів. КЛІНІКА. Клінічні прояви хронічного панкреатиту досить різні. Симптоми захворювання можуть істотно розрізнятися в залежності від етіології, поширеності патологічного процесу, стадії захворювання, а головне – від стану зовнішньо- і внутрішньосекреторної функцій підшлункової залози і наявності і характеру ускладнень. Насамперед необхідно виділити провідні синдроми хвороби. До них відносяться: Читайте також:
|
||||||||
|