• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Побічні дихальні шуми

У нормі побічні дихальні шуми не вислухуються. В умовах патології бронхів, трахеї можуть вислухуватися хрипи,патологічний процес на рівні альвеол може супроводжуватися появою крепітації,запалення і шорсткість листків плеври нерідко приводять до появишуму тертя плевриабо рідше плевроперикардиального шуму.

Хрипи можуть бути сухими (басовими, що дзижчать або дискантовими, свистячими) і вологими (дрібно-, середньо-, крупнопухирчастими). При характеристиці останніх розрізняють також звучні і незвучні вологі хрипи.

Низькі (басові, стугонливі, що дзижчать) сухі хрипи виникають у трахеї й великих бронхах при наявності в їхньому просвіті в′язкого мокротиння (а).

Рух потоку повітря під час вдиху й видиху викликає низькочастотні коливання ниток і тяжів в'язкого мокротиння (б), що й приводить до появи тривалих протяжливих звуків (wheezes) - стугонливих і сухих хрипів, що дзижчать. Особливістю басових сухих хрипів є їхня мінливість: вони то вислухуються, то зникають, особливо після відкашлювання.

Механізми виникнення сухих басових і дискантових хрипів представлені на малюнках.

Механізм виникнення сухих басових хрипів:

Механізм виникнення сухих дискантових хрипів.

Високі (дискантові, свистячі) сухі хрипи виникають у дрібних бронхах при наявності в їхньому просвіті грузлого мокротиння (2), а також при значному звуженні дрібних бронхів за рахунок набряку слизової (1) і/або бронхоспазму. Це також тривалі й протяжливі звуки (wheezes), які відрізняються мінливістю: вони звичайно зменшуються або навіть зникають після покахикування. Втім, остання особливість властива сухим дискантовим хрипам у трохи меншому ступеню, ніж басовим: при кашлі із бронха видаляється частина мокротиння, але зберігається виражений набряк слизової і бронхоспазм (якщо він бере участь у звуженні бронхів у даному конкретному випадку).

Сухі дискантові хрипи краще вислухуються в горизонтальному положенні хворого й при форсованому видиху. В останньому випадку різко збільшується лінійна швидкість руху потоку повітря по дрібних бронхах, а бічний тиск на стінки зменшується (феномен Бернуллі).

Крім того, у пацієнта з вихідно звуженими дрібними бронхами й утрудненим процесом видиху при спробі форсованого видиху значно зростає внутрішньолегеневий тиск, що сприяє стисненню дрібних бронхів. Все це приводить до ще більшого їхнього звуження за рахунок механізму раннього експіраторного закриття (колапсу) бронхів.

Запам'ятайте:

Поява або посилення сухих дискантових хрипів над легенями при форсованому видиху є ознакою схованої бронхіальної обструкції дрібних дихальних шляхів.

Механізм виникнення дискантових сухих хрипів: 1 - набряк слизової;

2 – в′язке мокротиння; 3 - бронхоспазм.

Механізм виникнення сухих басових хрипів:

а - поразка великих бронхів (набряк і в′язке мокротиння);

б - коливання ниток в′язкого мокротиння при проходженні

потоку повітря.

Механізм виникнення вологих хрипівпредставлений на наступному малюнку. Вологі хрипи виникають при наявності в трахеї, бронхах або порожнинах, з'єднаних із бронхами, рідкого секрету (рідкого мокротиння, транссудату або крові). Рідкий секрет звичайно розташовується в дихальних шляхах пристінково. Потік повітря під час вдиху і (у меншому ступені) під час видиху як би спінює рідкий секрет, у результаті чого з'являються короткі звуки, що нагадують лопання пухирців повітря або тріск (cracles).

Причини виникнення крупно-, середньо- і дрібнопухирчастих вологих хрипів ілюструє наступний малюнок. Характер вологих хрипів залежить від діаметра тих ділянок повітряних шляхів, у яких присутній вологий секрет. Крупнопухирчаті вологі хрипи утворюються в тpaxeї, великих бронхах і великих порожнинах, з'єднаних із бронхами, середньопухирчаті вологі хрипи в бронхах середнього калібру (звичайно в розгалуженнях сегментарних бронхів) і в бронхоектазах (2); дрібнопухирчаті вологі хрипи виникають у дрібних бронхах (3).

Звучність вологих хрипів - дуже важлива клінічна характеристика цих дихальних шумів.

Якщо вологі хрипи виникають у бронху, оточеному малозміненою легеневою тканиною, що трохи гасить звуки, які народжуються в глибині легені, то хрипи вислухуються приглушеними, або незвучними (неконсонуючими).

Механізм виникнення вологих хрипів.

Причини виникнення крупно-, середньо- і дрібнопухирчатих вологих хрипів.

Основні причини підвищення звучності вологих хрипів: а - порожнина в легені, що спілкується із бронхом, б - ущільнення легеневої тканини.

Підвищення звучності вологих хрипів відбувається з появою умов для кращого проведення на поверхню легеневої тканини звуків, особливо їхніх високочастотних компонентів, що виникають у бронхах: при наявності порожнини в легені, з'єднаної із бронхом і заповненої повітрям і частково гноєм (мал. нижче - а), а також при наявності запального ущільнення легені навколо бронха - дольової пневмонії (б).

Запам'ятайте:

Характерними рисами сухих і вологих хрипів є:

1) можливість виникнення їх як у фазі вдиху, так і під час видиху;

2) значна мінливість хрипів, що нерідко зникають або змінюються після відкашлювання.

Механізм виникнення крепітаціїсхематично представлений на малюнку.Крепітація виникає в альвеолах при наявності в них пристінково розташованого рідкого секрету (в′язкого ексудата, крові або трансудату) і деякого спадіння альвеол, що зберігають, втім, відносну повітряність. Такі умови виникають у хворих з початковими стадіями дольового запалення легень (крупозна пневмонія), при компресійному ателектазі й інфаркті легені.

На відміну від нормально функціонуючих альвеол у здорової людини (а), при перерахованих патологічних станах протягом більшої частини вдиху альвеоли перебувають у спавшомуся стані; проникнення в них повітря відбувається тільки на висоті глибокого вдиху, що супроводжується разлипанням стінок альвеол і появою тріскучих звуків, які дуже нагадують вологі дрібнопухирчаті хрипи (cracles).

Запам'ятайте:

Головними особливостями крепітації (на відміну від вологих хрипів) є:

1) виникнення крепітації тільки на висоті глибокого вдиху;

2) значна сталість звуків: крепітація не змінюється після відкашлювання.

Механізм виникнення шуму тертя плеври (наступний малюнок).Шум тертя плеври виникає при терті друг об друга шорсткуватих поверхонь запально змінених листків плеври під час дихання й нагадує хрускіт снігу, скрип шкіри, шерех паперу.

Звичайно шум тертя плеври свідчить про наявність гострого запалення плев­ральних листків при відсутності в порожнині плеври ексудата. Він не змінюється після покахикування і підсилюється при тиску фонендоскопом на грудну клітку. Іноді, при наявності сухого плевриту, шум тертя плеври можна вислухати навіть при імітації глибокого вдиху при закритій голосовій щілині, що використається для диференціювання цього побічного дихального шуму від хрипів і крепітації.

Механізм виникнення крепітації.

Наповнення альвеол повітрям у нормі (а) і при патології (6).

Механізм виникнення шуму тертя плеври.

ВІДМІННОСТІ ПОБІЧНИХ ДИХАЛЬНИХ ШУМІВ.

Заключний етап.

Незважаючи на широке поширення сучасних лабораторних і інструментальних методів дослідження, основу клінічної діагностики становлять все-таки п'ять класичних методів безпосереднього обстеження хворого: розпитування, огляд, пальпація, перкусія й аускультація. У лекції ми почали спробу в доступній формі викласти сучасні подання про семіотику найважливіших ознак легеневої патології. Без їхнього знання й розуміння ви не зможете повною мірою опанувати основами клінічної діагностики.

Питання для контролю рівня засвоєння знань:

1. Із чого починається спілкування лікаря із хворим?

2. Які основні пульмонологічні синдроми?

3. Які скарги пред'являють хворі пульмонологічного профілю?

4. Які ознаки захворювань легень визначаються при огляді?

5. Які ознаки захворювань легень визначаються при пальпації?

6. Які перкуторні звуки утворюються над тілом людини?

7. Які ознаки захворювань легень визначаються при перкусії?

8. Які аускультативні звуки вислуховуються над легенями?

9. Які ознаки захворювань легень визначаються при аускультації?

10. Що такий везикулярне дихання?

11. Що такий бронхіальне дихання?

12. Як ці види дихання відрізняються друг від друга?

13. Які побічні дихальні шуми вислухуються над легенями?

14. Як розрізнити ці звуки?

ЛІТЕРАТУРА.

1. Василенко В. Х. Пропедевтика внутренних болезней, М,1989

2. Губергриц А. Я. Непосредственное исследование больного, М,1972.

3. Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими \За ред. проф. А. В. Єпішина, Тернопіль, 2001.

Методичну розробку лекції підготував

Читайте також:

1. Аміноглікозиди (стрептоміцину сульфат, гентаміцину сульфат). Механізм і спектр протимікробної дії, застосування, побічні ефекти.
2. Дихальні рухи

Переглядів: 1906