• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Принцип нарахування відокремлює виникнення права на одержання готівки від її реального надходження, юридичне зобов'язання платити готівку від моменту її сплати.

На практиці, як правило, рух готівки і юридичні зобов'язання за платежами не збігаються у часі.

Розглянемо спочатку, яким чином принцип нарахування за­стосовується до доходів. Дохід можна визначити як право на одержання готівки, і бухгалтерів турбує запис цих прав. Одер­жання готівки може бути здійснено:

1) одночасно з продажем;

2) до настання права на отримання товарів (робіт, послуг);

3) після настання такого права;

4) помилково.

Приклад. За домовленістю сторін, плата за квартиру пови­нна вноситись авансом 1 числа кожного місяця. Якщо вона за будь-яких обставин не внесена до середини наступного місяця, то бухгалтер все ж таки включить цю суму до складу доходу, а недисциплінований платник до погашення свого боргу вважати­меться дебітором.

Аналогічне правило застосовується до витрат. Принцип нара­хування вимагає від компанії, щоб вона розглядала як витрати поточного періоду лише ті суми, що дійсно відносяться до цього періоду. Якщо платіж здійснюється авансом за декілька звітних періодів, витратами визнається його частка, що відноситься до відповідного звітного періоду.

Приклад. У жовтні ви сплачуєте орендну плату за жов­тень, листопад і грудень. Незважаючи на те, що повну оплату за три місяці оренди було здійснено наперед, у жовтні, до ви­трат поточного місяця має бути віднесена лише сума орендної плати за жовтень, а решта вважається витратами майбутніх періодів. Отже, витрати, пов 'язані з орендою, розподіляються між трьома зазначеними місяцями, а не включаються до ви­трат того місяця, в якому було здійснено оплату.

7. Відповідність (Matching)

Однією з головних цілей фінансового обліку є визна­чення прибутку, одержаного від господарської діяльності. Для цього доходи від операцій порівнюються з витратами, пов'я­заними із здійсненням цих операцій. Принцип реалізації визначає час одержання цих доходів, а принцип нарахування допомагає бухгалтеру належним чином їх фіксувати. Принцип відповідності пов'язує доходи звітного періоду з витратами, завдяки яким ці доходи були одержані.

Приклад. 1 квітня компанія Cash & Сапу Ltd придбала для продажу 2000 банок бобів по 5 р. (пенсів) за кожну. Ціна реалі­зації— 8р. за банку. У квітні продано 1000 банок бобів. Необ­хідно визначити прибуток за квітень.

Витрати склали (2000 ■ 5р.) $100, а доходи (1000 ■ 8р.) $80, тобто, на перший погляд, компанія понесла збитки на $20. Але цей висновок є поспішним, оскільки із 2000 банок вона продала лише 1000. Згідно з принципом відповідності, бухгалтер визначає прибуток за квітень, підраховуючи вартість реалізації 1000 ба­нок і порівнює цей дохід від реалізації з вартістю придбання цих банок:

дохід від реалізації 1000 -8р.- $80

собівартість реалізованої продукції 1000 - 5 р = 50

прибуток $30

1000 банок, що залишились нереалізованими, відображаються у фінансовій звітності як активи.

8. Періодичність (Periodicity)

Керівництву та іншим зацікавленим особам час від ча­су потрібна інформація про діяльність фірми. Виникає необхід­ність у періодичній звітності, яка базується на ідеї контролю. Фі­нансові звіти розглядаються як повідомлення про фінансовий стан компанії, результати її діяльності та рух грошових коштів, що надходять від менеджерів власникам компанії. Обліковим пе­ріодом при поданні звітності зовнішнім споживачам, як правило, є один рік. Існує також поточна звітність.

Принципи відповідності та періодичності прагнуть порівняти доходи від операцій за певний обліковий період з пов'язаними з ними витратами.

9. Постійність (Consistency)

Корисність фінансової інформації пов'язується з ви­сновками, які можна зробити, порівнюючи звіти однієї компа­нії за різні періоди або звіти різних компаній. Зіставність фі­нансової звітності значною мірою залежить від вибору методів бухгалтерського обліку і постійності, з якою вони застосову­ються.

Сутність принципу постійності полягає у тому, що обравши якийсь із методів обліку, підприємство повинно використовувати саме його для відображення аналогічних операцій, доки не вини­кнуть вагомі причини для його зміни. Сукупність методів обліку, які обрало і використовує підприємство, називається обліковою політикою. Опис облікової політики є складовою частиною річ­ного звіту підприємства. В ньому вказується, які методи викори­стовує підприємство з питань оцінки запасів, обліку сумнівних боргів, нарахування амортизації тощо. Якщо в обліковій політиці виникають суттєві зміни, вони мають бути відображені у приміт­ках до річного фінансового звіту із зазначенням наслідків зміни методів обліку.

10. Обачність (консерватизм) (Prudence)

Менеджери, як і більшість людей, прагнуть подавати сприятливі звіти про те, як вони справляються зі своїми функція­ми з управління підприємством. Однак принцип обачності відо­бражає підхід бухгалтера, його обережність і відповідальність перед тими, кому він надає інформацію. Існують два основних правила, що випливають з принципу обачності:

1) для визнання доходів потрібні вагоміші докази, ніж для ви­знання витрат. Іншими словами, бухгалтер не повинен переоці­нювати прибуток, але має передбачити усі можливі витрати;

2) обираючи метод оцінки активів, бухгалтер повинен зупи­нити свій вибір на методі, який приводить до меншої вартості. Наприклад, якщо ринкова вартість об'єкта вища за собівар­тість— цінності вказуються у звіті за собівартістю, і навпаки, якщо ринкова вартість об'єкта нижча собівартості, то у звіті ві­дображається вартість за ринковими цінами, хоча це дещо супе­речить принципу собівартості. Таким чином, бухгалтери забезпе­чують обачність в оцінці як активів, так і обчисленого прибутку. В деяких літературних джерелах принцип обачності називають концепцією консерватизму.

11. Принцип подвійності (The Dual aspect
concept)

Все майно підприємства, що залишається після плате­жів за зобов'язаннями, може бути об'єктом позову інвесторів. Наприклад, майно підприємства оцінюється в $ 10 000, а зо­бов'язання— в S4000. Капітал цього підприємства складає S6000. Отже:

1) все майно, яке не стало об'єктом позову кредиторів, може бути об'єктом позову інвесторів;

2) загальна сума позовів (зобов'язання + капітал) не може пе­ревищувати вартості майна підприємства. Принцип подвійності може бути виражений у вигляді рівняння, що пов'язує між собою три поняття: майно (активи), зобов'язання і капітал.

Майно (активи) = Зобов'язання + Капітал

Наведене рівняння є основою бухгалтерського обліку. Його також можна виразити формулою, що відображає залишковий принцип відносно капіталу:

Майно - Зобов'язання = Капітал

Ця рівність повинна завжди зберігатись, якщо тільки не до­пущена помилка. Метод запису операцій, за яким додержуються принципу подвійності, одержав назву подвійного запасу.

12. Суттєвість (Materiality)

Бухгалтеру не потрібно реєструвати і відображати у звіт­ності ті незначні події, витрати з обліку яких не були б виправдані корисністю одержаних результатів. Наприклад, в бухгалтерському обліку не відображається щоденне використання олівців, скріпок, телефонні переговори. Так, олівці та інші малоцінні предмети спи­суються на витрати в момент їх придбання. Щоправда, фірми не утворюють запаси цих предметів і закуповують їх, виходячи із по­треби. Телефонні витрати записуються у момент одержання рахун­ків. Таке рішення є простим і ефективним, хоча й менш точним.

Розглянуті приклади ілюструють принцип суттєвості, який полягає у тому, що в бухгалтерському обліку не беруть до уваги несуттєвих операцій. Формальних правил і вартісних критеріїв з цього приводу в зарубіжній практиці не існує. Таким чином, принцип суттєвості встановлює, що незначні події можуть не

зо

братись до уваги, але будь-яка важлива інформація має бути роз­крита повністю.

До суттєвих відносять такі операції, внаслідок яких зміниться фі­нансове становище підприємства. Інформація вважається суттє­вою, якщо неподання її у фінансовій звітності вплине на рішення, які приймають користувачі на її основі. Суттєвість визначається як величиною, так і характером статті, не наданої у звітності.

13. Припущення про стабільність валюти (The assumption of the stability of currency)

З літературних джерел або із розповідей старшого по­коління можна дізнатися, як дешево обходилася та чи інша річ багато років тому. Це свідчить про те, що купівельна спромож­ність валюти будь-якої країни світу не стабільна з плином часу. Хоча принцип собівартості передбачає, що активи обліковуються за ціною їх придбання, однак для правильної оцінки бухгалтерсь­кої звітності необхідно брати до уваги зміну рівня цін. Існують спеціальні методики коригування інформації, що знаходиться під впливом зміни курсів валют.

Бухгалтерський облік цілком слушно називають мовою бізне­су. В умовах розширення міжнародної інтеграції, співробітницт­ва, політичної відвертості він повинен бути єдиним і зрозумілим, щонайменше для фахівців. Однак через різноманітні причини склалася різна побудова та склад фінансової звітності, різне ро­зуміння її елементів: активів, пасивів, капіталу, доходів і витрат. Викладені міжнародні принципи бухгалтерського обліку допо­можуть зрозуміти основи термінології, прийнятої в міжнародній практиці, визначити існуючі розбіжності. Подібно до того, як змінюється розмовна мова, стаючи більш ефективним засобом спілкування між людьми, так само зазнає змін і мова бухгалтер­ського обліку, щоб бути адекватною потребам бізнесу.

1.4. Міжнародні організації зі стандартизації бухгалтерського обліку і звітності

Сучасний бізнес не має кордонів. Однією із форм діло­вого спілкування у бізнесі є бухгалтерський облік, продукція яко­го-— фінансова звітність компаній надається зовнішнім користу­вачам у багатьох країнах світу. Вона вивчається партнерами, конкурентами, акціонерами, кредиторами. Термінами і поняттями

ЗІ

бухгалтерського обліку оперують менеджери, власники, інвестори, банкіри, юристи, бухгалтери— всі, хто залучений до ділового життя. Разом з тим, фінансові звіти компаній різних країн є одна­ковими лише на перший погляд. Між ними існують відмінності, обумовлені національними особливостями, розмаїттям соціальних, економічних та юридичних умов. Такі обставини призвели до різ­ного тлумачення основних елементів фінансових звітів — активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів та витрат. Виникають про­блеми розуміння носіїв фінансової інформації, яка використову­ється зацікавленими сторонами при прийнятті рішень. Існування відмінностей у методиці ведення бухгалтерського обліку і побудо­ві звітності не тільки перешкоджає комунікації, а й призводить до нерозуміння зарубіжної звітності, її незіставності і, як наслідок, прийняття невірних управлінських рішень.

Ще складнішою є проблема національних аудиторських стан­дартів. Завдання аудиторів — засвідчити надійність і достовір­ність фінансової інформації, яка надається користувачам. Якщо аудитори різних країн мають різну професійну підготовку і вико­ристовують різні стандарти, то й надійність фінансової звітності, підтвердженої аудиторами різних країн, буде неоднаковою.

Проблеми, пов'язані з наслідками поданої інформації про фі­нансовий стан та результати діяльності підприємств фахівці роз­винених на той час країн почали розуміти ще у XIX столітті. Це призвело до створення професійних об'єднань бухгалтерів, перші з яких з'явилися у Великобританії (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

ПРОФЕСІЙНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

Професійні організації самі почали визначати кваліфікаційні вимоги, правила підготовки та атестації дипломованих бухгалте­рів, розробляти та затверджувати норми і правила бухгалтерської діяльності, кодекс професійної етики. Так бухгалтерська профе­сія стала незалежною і саморегульованою. За участю британсь­ких бухгалтерів була створена перша професійна організація США. Згодом американські організації зайняли провідне місце в світовій обліковій практиці (табл. ] .3).

Таблиця 1.3

ПРОФЕСІЙНІ ОРГАНІЗАЦІЇ США ТА ЇХ ВПЛИВ НА СТАНОВЛЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Створена перша Американська асоціацій громадських бухгалтерів^ її друкований орган «Journal of Accountancy».

З самого початку передбачалося, що об'єктом діяльності нової організації будуть облікові стандарти. В 1917 р. організація була реформована в Американський інститут бухгалтерів (American Institute of Accountants — AIA).

Асоціація рекомендувала відображати статті балансу у порядку зменшення ліквідності і визначила пере­ваги кредиторів як користувачів фінансової звітності.

В різних штатах з'явились незалежні товариства. Серед них бухгалтерів (Certified Public Accountants — СРА).

організація Сертифікованих громадських

Нью-Йоркська фондова біржа запросила згоди всіх компаній, які звертались за внесенням с реестр, на публікацію річних звітів про фінансовий стан та оперативні результати.

Комітет Асоціації громадських бухгалтерів прийняв рішення сформулювати визначення облікових тер­мінів з метою надання їм однорідності.

Заснована Американська асоціація викладачів університетів з бухгалтерського обліку в 1935 р. змі­нила назву на Американську бухгалтерську асоціацію (American Association of Accountants — AAA). Ця організація видас монографії та журнали «Accounting Review», «Accounting Horizons».

Створена Національна асоціація бухгалтерів як організація управлінських бухгалтерів. У 1972 р. нею був заснований Інститут управлінського обліку (Institute of Management Accounting — IMA), який надає спеціальну освіту і підтверджує кваліфікацію видачею сертифікату фахівця з управлінського облі­ку і видає журнал «Management Accounting».

Закінчення табл. 1.3

крах Нью-Йоркснсої фондової біржі початок великої економічної кризи. Акціонери втратили 15 мчрд. тол, Прокотилася хвиля самогубств. Приватні капіталовкладення знизились на 90%, виробництво скоротилось М 56 %, окривались підприємства, зростало безробіття. Доходна частина державного бю­джету не виконувалась, як наслідок — не виплачувалась заробітна платня вчителям та міським службов­цям. В середині 1933 р. були закриті всі банки Америки.

Закони про щииі папери ставили за мету подолати наслідки браку надійної фінансової інформації, що при «сло до краху фондової біржі. Висувалась вимога (на 89 років пізніше аналогічної постанови в Бри­танії) до всіх компаній, бажаючих бути зареєстрованими на фондовій біржі, подавати фінансову звіт­ність, завірену висновком аудиторів, що мають відповідну кваліфікацію. Компанії також мають до поча­тку продажу акцій в спеціальних проспектах надавати іншу адекватну і зрозумілу інформацію, яка б допомагала інвесторам визначити дійсну цінність своїх вкладень.

конгресом СІП А для кплення в життя законів про цінні папери 1933—1934 рр. Створена Комісія з цін­них паперів та біржових операцій (Securities and Exchange Commission - SEC). Першочерговим за­вданням Комісії с захист інвесторів від можливих фінансових втрат внаслідок подання їм неповної або недостовірної інформації. SEC у своїх вимогах дотримується стандартів, умовностей та процедур, при­йнятих в обліку, публікує інструкції щодо складання фінансових звітів.

Прийнято рішення, що Комісія (SEC) буде оприлюднювати лише ту фінансову звітність, яка підготовле­на у відповідності з обліковими принципами. Право розробки цих принципів було визнано за професій­ними організаціями.

Дві провідні професійні організації об'єднались під назвою «Американський інститут бухгалтерів» (АГА).

Назва була змінена на Американський інститут сертифікованих громадських бухгалтерів (American Institute of Cemifiecl Public Accountants ■-- AICPA). AICPA найвпливовіша професійна організація. Здійснкх підвищення професійної кваліфікації, видавничу діяльність, розробку та розповсюдження облі­кових та аудиторських стандартів.

Створена Рада з питань стандартів фінансового обліку (Financial Accounting Standards Board — FASB), призначення якої полягає в розробці і поліпшенні стандартів фінансового обліку та звітності з метою підзишення корисності та надійності фінансової інформації.

До складу FASB входять сім постійних членів, які мають змішану освітню підготовку і великий досвід роботи в бізнесі, промисловості, практичному бухгалтерському обліку або в його викладанні.

Професійні організації зробили суттєвий внесок в розвиток теорії та практики обліку. Оскільки облік визначає та передає фі­нансову інформацію стосовно кожного підприємства, він взаємо­діє майже з усіма аспектами середовища — соціальним, економі­чним та політичним і має відповідні наслідки. Швидке розпов­сюдження корпоративної власності зумовило нові вимоги до фі­нансової інформації, головними користувачами якої стали акціо­нери — особи, що приймають рішення на підставі поданої фінан­сової інформації. Зросло значення поняття прибутку та звітності, що його відображає. З'явилася потреба в більш детальній корис­ній інформації, яка б допомагала користувачам приймати обґрун­товані рішення. Щоб бути корисною в процесі прийняття рішень, інформація має заслуговувати на довіру, відповідати певним пра­вилам. Розробкою цих правил, умовностей обліку, його концеп­цій, принципів і стандартів зайнялися фахівці, які об'єднались в професійні організації. Чимало процедур та умовностей обліку, започаткованих першими професійними організаціями, застосо­вуються і сьогодні в багатьох країнах світу.

В середині XX ст. у зв'язку з розвитком міжнародних еконо­мічних відносин, спеціалізацією та кооперацією виробництва, створенням транснаціональних корпорацій назріла проблема не­узгодженості облікових та аудиторських стандартів. У цей час було зроблено перші кроки у напрямку досягнення гармонізації бухгалтерської практики. Так, у 1966 році сформувалася Міжна­родна дослідницька група бухгалтерів, до якої увійшли фахівці Американського Інституту сертифікованих громадських бухгал­терів, а також аналогічних інститутів Великобританії та Канади. Група випустила звіт, в якому дала порівняння практики ведення обліку у цих країнах. Але найкращим засобом для прийняття спі­льних рішень з бухгалтерських проблем різних країн було ство­рення Комітету з Міжнародних стандартів бухгалтерського облі­ку і Міжнародної федерації бухгалтерів.

Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського об­ліку(КМСБО — International Accounting Standards Com­mittee— IASC) був створений у 1973 році провідними профе­сійними бухгалтерськими організаціями Австралії, Канади, Франції, Німеччини, Японії, Мексики, Нідерландів, Велико­британії, Ірландії та США.

КМСБО фінансується професійними бухгалтерськими органі­заціями, що входять до складу його правління, МФБ, а також за рахунок внесків від багатонаціональних компаній, фінансових установ, бухгалтерських фірм та інших організацій.

V^і

У 1976 році Комітет об'єднував шість організацій з 23 члена­ми, половина з яких була делегована Інститутом присяжних бух­галтерів Англії та Уельсу. З 1983 по 2000 рік членами КМСБО були всі фахові організації бухгалтерів, що входили до складу Міжнародної федерації бухгалтерів — усього 143 члени зі 104 країн світу, які представляли понад 2 млн бухгалтерів.

У травні 2000 році був прийнятий новий статутний, згідно з яким індивідуальне членство було скасоване, а Комітет перейме­нований на Раду з МСБО.

Основні завдання Комітету з Міжнародних стандартів бухгал­терського обліку (відтепер Ради з МСБО) полягають у розробці іа потребу суспільства бухгалтерських стандартів, яких необхід-ю дотримуватися при складанні фінансових звітів; сприяти роз-іовсюдженню їх у всьому світі; проводити роботу із удоскона-гення та гармонізації бухгалтерського обліку. ■ Міжнародний комітет з бухгалтерських стандартів здійснив ни-ку проектів, спрямованих на досягнення зіставності фінансових вітів у всьому світі, оприлюднив 41 стандарт (табл. 1.4 та 1.5), що хоплює методологію і принципи організації бухгалтерського об-tey та процедури, пов'язані з поданням фінансових звітів. ^J У 1981 p. Рада КМСБО створила міжнародну Консультатив-у групу,яка об'єднує представників міжнародних організа-ій — розробників і користувачів фінансових звітів, а також представників фондових бірж та організацій, що регулюють обіг цінних паперів. До складу групи також увійшли представники бо спостерігачі з агенцій розвитку, органів розробки стандартів по міжурядових організацій. На сьогодні момент членами Консу-льтативної групи є: — Базельський комітет з банківського нагляду;

— Підрозділ ООН з транснаціональних корпорацій та інвес-
цій;

¹ — Європейська комісія;

— Міжнародна актуарна асоціація;

— Міжнародна асоціація страхових інспекторів;

— Міжнародна асоціація адвокатів;

— Міжнародна асоціація з бухгалтерської освіти та дослі-ень;

— Міжнародна організація комісій з цінних паперів;

— Міжнародна конфедерація вільних профспілок та Міжна-
(на конфедерація праці;

— Міжнародна торгова палата;

— Міжнародна федерація фондових ринків;

— Міжнародна фінансова корпорація;

— Міжнародний комітет зі стандартів оцінки;

— Міжнародні банківські асоціації;

— Організація з економічного співробітництва та розвитку;

— Світовий банк;

— Федерація банкірів Європейського Союзу. Консультативна група періодично проводить свої засідання

для обговорення з Радою технічних питань стосовно проектів КМСБО, робочої програми комітету та його стратегії. Ця група відіграє важливу роль у процесі розробки комітетом Міжнарод­них стандартів бухгалтерського обліку та прийнятті розроблених стандартів.

У 1995 році КМСБО створив Міжнародну дорадчу раду— орган високого рівня, до складу якого входять провідні представ­ники бухгалтерської професії, бізнесу, користувачі фінансової звітності, які обіймають керівні посади. Завданням Дорадчої ради є сприяння прийняттю Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та підвищення авторитету діяльності КМСБО шляхом:

а) перегляду та надання коментарів стосовно стратегії і планів
Ради для задоволення потреб тих країн, представники яких обра­
ні до КМСБО;

б) підготовки річних звітів щодо ефективності діяльності Ради
у досягненні її цілей і дотриманні належних процедур;

в) сприяння участі в роботі комітету і прийняття роботи
КМСБО представниками бухгалтерської професії, діловою спіль­
нотою, користувачами фінансових звітів та іншими зацікавлени­
ми сторонами;

г) пошуку і забезпечення фінансування діяльності КМСБО та­
ким чином, щоб воно не обмежувало незалежність КМСБО;

д) розгляду бюджетів та фінансових звітів КМСБО.
Дорадча рада забезпечує дотримання незалежності та

об' єктивності у прийнятті технічних рішень щодо Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Діяльність Ради підтримує невеликий штат постійних пред­ставників, очолюваний Генеральним секретарем, з офісом у Лон­доні. До складу технічного штату та інших менеджерів проекту нині входять представники Бермудів, Великобританії, Данії, Ка­нади, Японії та США. Нещодавно до складу технічного штату та консультантів проектів увійшли представники Китаю, Німеччи­ни, Нової Зеландії, Малайзії, Південної Африки та Франції.

Іншою авторитетною міжнародною організацією є Міжнаро­дна федерація бухгалтерів(International Federation of Accoun-

tants— IFA), створена в 1977 році у Мюнхені на XI Міжнарод­ному конгресі бухгалтерів. Сферою діяльності цієї організації є розробка етичного, освітнього та аудиторського напрямів у бух­галтерському обліку. У складі Федерації діють: Комітет з уза­гальнення аудиторської практики та Комітети з професійної під­ вимог щодо аудиту, управлінського обліку, освіти та професійної етики. Кожні п'ять років скликається Міжнародний конгрес бух-гшітерів, щоб на ньому фахівці з усього світу мали можливість обговорити прогрес у досягненні поставленої мети.

У зв'язку з розширенням впливу транснаціональних корпора­цій на світову економіку зацікавленість проблемами обліку і зві­тності виявляє Організація Об'єднаних Націй.Міжурядова ро­боча група експертів з міжнародних стандартів обліку і звітності, створена при ній у 1982 році, періодично випускає рекомендації зі стандартизації звітності транснаціональних корпорацій.

Отже, до міжнародних організацій, що впливають на станов­лення та розвиток бухгалтерського обліку на світовому рівні, відносяться:

— Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IASC);

— Міжнародна федерація бухгалтерів (IFА);

— Організація Об'єднаних Націй (ООН);

— Міжурядова робоча група експертів з міжнародних станда­ртів обліку і звітності ООН (ISAR);

— Комісія з транснаціональних корпорацій ООН (UNCTC);

— Організація економічного співробітництва і розвитку (OECD) та ін.

На регіональному рівні першими почали проводити політи­ку «спільного ринку», спрямовану на поступове усунення всіх обмежень в торгівлі між країнами-учасницями, ліквідацію пе­решкод для вільного переміщення «осіб, капіталів та послуг», розробку принципів узгодженої економічної політики члени Європейського Економічного Співробітництва(з 1957 p.), згодом, з 1993 року — Європейський Союз(ЄС). Ця організа­ція відіграла значну роль у досягненні зіставності фінансової звітності та розвитку гармонізації і стандартизації бухгалтер­ського обліку. Склад членів ЄС з моменту створення збільши­вся з 6 до 15 країн. До складу ЄС входять Бельгія, Данія, Франція, Германія, Греція, Ірландія, Італія, Люксембург, Ні­дерланди, Португалія, Іспанія, Великобританія, Австрія, Фін­ляндія та Швеція.

Удосконаленням методології обліку в Європі займається та­кож Федерація європейських бухгалтерів-експертів(FEE), федерація виникла у 1986 році в результаті злиття Європейсько­го союзу бухгалтерів-експертів у галузі обліку, яка з 1951 року займалася стандартизацією європейського обліку та дослідниць­кої групи бухгалтерів-експертів, що вивчала бухгалтерську прак­тику з 1966 року.

Федерація є провідною професійною організацією в Європі. Головним її завданням є консультування комісій ЄЄ з питань бу­хгалтерського обліку та оподаткування, а також проведення порі­внювального аналізу директив ЄС та МСБО з метою виявлення їх сумісності.

У 1994 році була заснована Європейська федерація бухгал­терів і аудиторів(EFAA) підприємств малого та середнього біз­несу. Метою створення цієї організації є впровадження контролю за якістю професійної діяльності, пов'язаної з консультаціями клієнтів, аудитом або веденням бухгалтерського обліку, що є га­рантією додержання встановлених етичних норм та стандартів аудиту.

Африканська рада з бухгалтерського обліку(ААС) була за­сновані у 1979 році з метою уніфікації методик обліку, удоско­налення професійної освіти, обміну професійним досвідом. її членами є урядові організації бухгалтерів африканських країн, а метою діяльності — законодавче узгодження національних бух­галтерських систем, що дісталися у спадок від країн-метрополій, розробка єдиних стандартів бухгалтерського обліку і звітності.

Міжамериканська асоціація бухгалтерів(ІАА) була створе­на у 1949 році з метою уніфікації бухгалтерської практики упів­денноамериканських країнах та організації професійних конфе­ренцій. Кожні 2—3 роки за результатами конференцій учасників публікуються науково-методичні матеріали. До складу асоціації входять: Аргентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Гватемала, Го­ндурас, Домініканська Республіка, Канада, Коста-Ріка, Куба, Ко­лумбія, Мексика, Нікарагуа, Панама, Парагвай, Перу, США, Са­львадор, Уругвай, Чилі, Еквадор.

Конфедерація бухгалтерів країн Азії та Тихого океану(САРА) заснована у 1976 р. До її складу увійшли: Австралія, Бангладеш, Бірма, Канада, Індія, Індонезія, Ліван, Нова Зелан­дія, Пакистан, Самоа, Сінгапур, США, Таїланд, Філіппіни, Шрі-Ланка та ін. Метою діяльності є регіональна координація бухга­лтерського обліку, а в перспективі — гармонізація бухгалтерсь­ких стандартів.

Федерація бухгалтерів Швденно-Східної Азії АСЕАН(FA) заснована у 1977 році представниками Індонезії, Малайзії, Сінга­пура, Таїланду Філіппін. Крім головного завдання — підвищення статусу бухгалтерської професії, Федерація розглядає питання узгодження національних методик обліку та бухгалтерських ста­ндартів.

До регіональних професійних організацій, що займаються пи­таннями гармонізації та стандартизації обліку, відносяться також Швденно-Азіатська федерація бухгалтерів(SAFA), Північна федерація бухгалтерів(HFA) та інші.

1.5. Склад та загальна характеристика між­народних СТАНДАРТІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

і директив Європейського співтовариства (ЄС)

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку є ре­зультатом процесу економічної інтеграції, створення та функціо­нування єдиного економічного простору, міжнаціональних кор­порацій, вільних економічних зон, спільних підприємств, реалізації спільних проектів.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) розро­блені з метою уніфікації порядку надання фінансової інформації про підприємства в усьому світі. Вони визначають загальні пра­вила та процедури бухгалтерського обліку й складання фінансо­вої звітності з метою забезпечення користувачів інформацією для прийняття ними економічних рішень. Зобов'язання, взяті члена­ми КМСБО, передбачають, що у разі дотримання МСБО у всіх важливих аспектах цей факт має розкриватися. Там, де місцеві положення вимагають відхилення від МСБО, місцеві члени КМСБО намагаються переконати відповідні органи у доцільності гармонізації з МСБО.

Удосконалення Міжнародних стандартів бухгалтерського об­ліку є безперервним процесом. Станом на 1 жовтня 2005 року ра­дою Комітету з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку оприлюднено сім міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) та 31 — МСБО (табл. 1.4 та 1.5).

У 2001 році, після реорганізації, рада МСБО перейменувала Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) у Міжна­родні стандарти фінансової звітності (МСФЗ). Перший Міжнаро­дний стандарт фінансової звітності був затверджений 19 червня 2003 року, і він поширюється на фінансову звітність починаючи з

2004 року. Водночас, стандарти, випущені до цього, зберігають свою колишню назву (МСБО) і замінюватимуться на МСФЗ по­ступово.

Таблиця 1.4

Переглядів: 271

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.