Допит свідка, потерпілого

Новий КПК України вимагає від прокурора досконалого володіння навичками і уміннями доведення перед судом в умовах змагального процесу вини особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Здійснюючи нагляд у формі процесуального керівництва за додержанням вимог закону при проведенні окремих дій, прокурор може скасувати наступні постанови слідчого в разі незгоди з ними:

Постанова слідчого про проведення процесуальних дій на іншій території;

Постанова слідчого про залучення законного представника потерпілого;

Постанова слідчого про залучення законного представника цивільного позивача;

Постанова слідчого про залучення законного представника підозрюваного;

Постанова слідчого про заміну законного представника підозрюваного;

Постанова слідчого про відмову у визнанні потерпілим;

Постанова слідчого про заборону використовувати технічні засоби при проведенні процесуальної дії;

Постанова слідчого про доручення призначення адвоката;

Постанова слідчого про залучення захисника до окремої процесуальної дії;

Постанова слідчого про здійснення дистанційного досудового розслідування у режимі відеоконференції;

Постанова слідчого про призначення експертизи, та інші постанови слідчого які той буде виносити відповідно до ст. 110 КПК України.

В умовах нового КПК України прокурор повинен не тільки здійснювати нагляд в формі процесуального керівництва щодо правильного проведення слідчим окремих слідчих дій, алей правильно обрати тактику їх проведення.

Не завжди слідчі дії повинні проводитись з урахуванням процесуального статусу особи у кримінальному провадженні. Особливо це стосується допиту оскільки закон, наприклад, не вимагає негайного допиту особи після письмового повідомлення їй про підозру. або обрання запобіжного заходи чи при затриманні.

Допит ‑ це слідча дія, в процесі якої слідчий отримує від особи, яка володіє відомостями, що мають значення по кримінальній справі, словесну інформацію про обставини події злочину та інші факти, які мають значення для встановлення об’єктивної істини і забезпечення правильного застосування закону.

Допит ‑ це процес отримання показань від осіб, які володіють відомостями, що мають значення по кримінальній справі.

Відповідно до ст. 133 КПК України Слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати свідка, потерпілого для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.

Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов’язковою.

На свідка та потерпілого розповсюджуються вимоги ст. 139 КПК України , яка визначає наслідки неприбуття на виклик.

Прокурору слід забезпечити виконання вимог ст. 87 КПК України і не допустити, щоб у кримінальному провадженні особи, якім повідомляється про підозру допитувались до цього як свідки, що тягне за собою недопустимість доказів відповідно до п.6 зазначеної статті КПК України.

Після вільної розповіді свідок відповідає на запитання слідчого.

Запитання, вироблені практикою:

1) доповнюючі (про обставини, про які свідок забув розповісти);

2) уточнюючі (деталізація окремих фактів);

3) нагадуючі (щоб допомогти відновити в пам’яті забуті події і факти);

4) контрольні (перевірка правильності інформації).

Загальні умови допиту визначені у ст. 224 КПК України. Зокрема, допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або у іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати. Допит не може продовжуватися без перерви понад дві години, а в цілому - понад вісім годин на день.

Допитувана особа має право використовувати під час допиту власні документи і нотатки, якщо її показання пов’язані з будь-якими обчисленнями та іншими відомостями, які важко зберегти в пам’яті. Також, за бажанням допитуваної особи вона має право викласти свої показання власноручно. За письмовими показаннями особи їй можуть бути поставлені додаткові запитання. Вона має право не відповідати на запитання з приводу тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо) або які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею, близькими родичами чи членами її сім’ї кримінального правопорушення, а також щодо службових осіб, які виконують негласні слідчі (розшукові) дії, та осіб, які конфіденційно співпрацюють із органами досудового розслідування.

Слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях. На початку такого допиту встановлюється, чи знають викликані особи одна одну і в яких стосунках вони перебувають між собою. Свідки попереджаються про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань і за дачу за відомо неправдивих показань, а потерпілі ‑ за дачу за відомо неправдивих показань.

Викликаним особам по черзі пропонується дати показання про ті обставини кримінального провадження, для з’ясування яких проводиться допит, після чого слідчим, прокурором можуть бути поставленні запитання. Особи, які беруть учать у допиті, їх захисники чи представники мають право ставити одна одній запитання, що стосуються предмета допиту.

Оголошення показань, наданих учасниками допиту на попередніх допитах, дозволяється лише після дачі ними показань.

У кримінальних провадженнях щодо злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, а також щодо злочинів, вчинених із застосуванням насильства або погрозою його застосування, одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей в їхніх показаннях не може бути проведений за участю малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого разом з підозрюваним.

Про допит свідка складається протокол з додержанням правил, зазначених у ст. 104 КПК України

КПК України у ст. 225 передбачає допит свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні.

Так, у виняткових випадках, пов’язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров’я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона має право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит свідка чи потерпілого здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворого свідка, потерпілого в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.

Неприбуття сторони, що була належним чином повідомлена про місце та час проведення судового засідання, для участі в допиті особи за клопотанням протилежної сторони не перешкоджає проведенню такого допиту в судовому засіданні.

Допит особи згідно з положеннями цієї статті може бути також проведений за відсутності сторони захисту, якщо на момент його проведення жодній особі не повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні.

Допит особи на її клопотання повинен відбуватися у присутності захисника.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Нагляд прокурора за додержанням вимог закону при проведенні окремих слідчих дій.	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 2.169 сек.