Поняття

Об'єкти, завдання і методи досліджень у фенології. Терміни і

Об'єктами досліджень у фенології є сезонні явища живої і неживої природи. Загальним завданням фенологічних (або сезонно-ритмічних) досліджень є встановлення календарних строків настання і проходження цих явищ у їх природній послідовності, виявлення закономірних зв'язків між послідовністю і темпами розвитку об'єктів рослинного й тваринного світу та умовами зовнішнього середовища. Комплекс явищ, за якими ведуться спостереження, визначається фенологічною програмою, котра відповідає певній меті досліджень.

Під терміном "фенологічна фаза" (скорочено - фенофаза) розуміємо чітко виражений морфолого-біологічний етап у сезонному розвитку рослини в цілому або її окремих органів. Дата настання фенофази називається фенологічною датою Скорочено - фенодата). Це є остаточний інформаційний показник.

Іншими цифровими показниками результатів фенологічних спостережень є:

• міжфазний період - тривалість періоду між фенодатами послідовних фенофаз одного рослинного об'єкту;

• фенологічний інтервал - проміжок часу між фенодатами одних і тих же фенофаз у рослин різних видів, форм, культиварів.

Міжфазні періоди і феноінтервали називають ще фенологічними лагами.

Темпи розвитку біологічного виду визначаються, з одного боку, його генотипом, а з іншого - умовами зовнішнього середовища. Причому вплив середовища неоднаковий у різні календарні роки та в різних частинах ареалу. Значний вплив на мінливість фенодат має й рельєф.

Шляхом спостережень встановлюються фенологічні градієнти (широтний, довготний, висотний), котрі показують, на скільки кілометрів ( а в висоту - метрів) просувається фронт феноявищ за одну добу (км/добу; м/добу). Для широтного фенофронту застосовується ще й інший показник: за скільки діб фронт феноявищ просувається на один градус широти (діб/град.).

Використання багаторічних феноградієнтів дуже перспективне для лісового, сільського, садово-паркового господарств.

Щорічна мінливість метеорологічних умов зумовлює і високу щорічну мінливість сезонних явищ. Щорічна фенологічна амплітуда для біологічних явищ може досягти півтора - двох метрів.

Для фенології традиційними є наземні спостереження. За деревними рослинами спостереження ведуться від фази набухання бруньок до фаз відмирання листків, дозрівання плодів чи шишок і насіння, їх опадання. Такі феноспостереження звуться макрофенологічними. На відміну від них спостереження за сезонним розвитком зачаткових вегетативних і генеративних органів, що ведуться за допомогою лупи чи мікроскопа, називавються мікрофенологічними. Наземні спостереження ведуться за окремими екземплярами дерев і кущів, або за цілими популяціями. Для цього розроблені спеціальні методики.

Сучасна техніка дозволяє проводити аеровізуальні феноспостереження, ае-розйомку чи космічну зйомку. Такими спостереженнями охоплюються зразу великі масиви лісових, лучних, болотних ценозів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття про фенологію як науку	\|	Організація та проведення фенологічних спостережень

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.