Межі автоматизації редакційного етапу

Визначення меж автоматизації редакційного етапу тісно пов'язане з аналогічною проблемою щодо можливості усунення з повідомлення абсолютно всіх помилок.

У кінцевому результаті воно зводиться до відповіді на питання: чи можна на 100% автоматизувати редакційний етап? Відповідь на поставлене питання така: коли навіть людина- редактор не може усунути з повідомлення ні практично, ні теоретично всіх помилок, то цього тим паче не зможуть здійснити і СР.

В наш час у СР практично в повному обсязі можуть бути автоматизовані операції, які не включають аналізу семантики повідомлення, й лише мінімально — операції, пов'язані зі семантикою. Отже, на сучасному етапі бар'єром у розвитку СР є семантика повідомлень. Решта бар'єрів, як це буде показано нижче, або вже успішно подолані, або для їх подолання нема істотних перешкод, крім фінансових.

Виконаний вище аналіз дає всі підстави для того, щоби зробити ще один висновок:

у наш час, коли СР ще не можуть замінити людину-редактора, їх слід використовувати як помічників (асистентів) людей-редакторів. У цьому зараз полягає основна функція СР.

Інформаційні норми

Автоматизація "грубого" контролю дотримання деяких інформаційних норм є доволі простою. Для такого контролю необхідні: програма автоматичного морфологічного аналізу україномовних текстів (для зведення непрямих форм слів — до початкових формI; тезауруси — словникові запаси різних реципієнтських груп (наприклад, для основних семи груп реципієнтів, а при потребі — з більшою деталізацією, зокрема для різних класів школи); тезаурус — енциклопедичний словник-конкорданс (наприклад, список усіх слів, використаних в Українській радянській енциклопедії); тезаурус — публіцистичний словник-конкорданс (наприклад, список усіх слів, використаних у 10—20 найбільших і наймасовіших україномовних газетах за кілька останніх років).

На основі перелічених тезаурусів для рівня сентенцій з'явиться можливість автоматично контролювати приріст кількості нових слів на одиницю обсягу тексту, а також рівномірність розподілу кількості нової сентенційної інформації в усіх порціях повідомлення від початку до кінця. Стане можливим і проведення автоматичного контролю кількості нової реципієнтської інформації (коефіцієнтів новизни, адаптованості й напруги викладу).

Крім того, стане можливим проведення контролю наявності в повідомленні абсолютно нової інформації (до такої будуть віднесені, наприклад, нові терміни, нові географічні назви, нові імена тощо).

Проведення такого контролю гальмує відсутність тезаурусів перелічених видів. Тому їх готування є одним із найактуальніших завдань дослідників у галузі ЗМІ.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Технологічні особливості комп'ютерного редагування	\|	Логічні норми

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.