Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Методика розрахунку основних теплових і експлуатаційних показників роботи електричного харчоварочного котла КПЕ-60

I. Тепловий баланс для нестаціонарного режиму.

Розрахунок складових балансу

1. Тепловий баланс для нестаціонарного режиму:

Q = Q₁ + Q₅ + Q₆, кДж,

де Q₁ - корисно використане тепло, кДж;

Q₅ - втрати тепла в навколишнє середовище зовнішньою поверхнею котла, кДж;

Q₆ - втрати тепла на розігрів конструкції котла, кДж.

2. Корисно використане тепло у процесі нагріву:

Q₁ = с · m · (t_к – t_поч.) + ΔW · r, к Дж;

де с - питома теплоємність води, с = 4,19 кДж/(кг·˚С);

m - загальна кількість води, що заливається у котел, кг;

t_к, t_поч. – відповідно, кінцева та початкова температура води, ˚С;

ΔW - кількість випареної води у період нагріву, кг;

r - повна теплота пароутворення, r = 2258 кДж/кг.

3. Втрати тепла зовнішньою поверхнею котла у навколишнє середовище у процесі нагріву:

Q₅ = 3,6 · α · F · (t^сер._ст. – t₀) · τ, кДж,

де α - коефіцієнт тепловіддачі від поверхні котла до навколишнього повітря, Вт/(м²·˚С), який для температури навколишніх конструкцій до 150˚С у закритих приміщеннях визначається за наближеною формулою, що враховує тепловіддачу конвекцією та випромінюванням:

α = 9,77 + 0,07 (t^сер._ст..– t₀); Вт/(м²·^оС);

F - загальна площа зовнішньої поверхні котла, м²;

t^сер._ст.. - усереднена температура зовнішньої поверхні котла, ˚С, яка визначається з урахуванням температури відокремлених ділянок поверхні за формулою

;˚С;

де t_ст₁,…, t_ст₄– температура окремих ділянок поверхні котла, яка визначається як середнє арифметичне значення від температур, отриманих при замірах через 5 хв. у період нагріву:

;˚С; ...

;˚С;

n - кількість замірів, шт.;

f₁, …, f₄ - площі ділянок, в яких розташовані точки виміру температур, м²;

t₀ - температура навколишнього повітря, ˚С;

τ - тривалість нагріву, год.

4. Втрати тепла на розігрів конструкції котла визначаються разом з неврахованими втратами:

Q₆ = Q – Q₁ – Q₅ = 3600 · А - (Q₁ + Q₅), кДж,

де А - витрата електроенергії при нестаціонарному режимі, кВт·год.

5. Коефіцієнт корисної дії котла при нестаціонарному режимі:

6. Відсоткове співвідношення окремих складових теплового балансу:

II. Тепловий баланс для стаціонарного режиму.

Розрахунок складових балансу

1. Тепловий баланс для стаціонарного режиму:

Q’ = Q₁’ + Q₅’; кДж,

де: Q₁’ – корисно використане тепло, кДж;

Q₅’ - втрати тепла зовнішньою поверхнею котла в навколишнє середовище, кДж;

2. Корисно використане тепло:

Q₁’ = Δw · r, кДж;

де ΔW - кількість випареної води при кипінні, кг.

3. Втрати тепла зовнішньою поверхнею котла у навколишнє середовище:

Q₅’ = 3,6 · α’ · F · (t^сер._ст.’ – t₀) · τ’, кДж,

де α’ - коефіцієнт тепловіддачі від поверхні котла до навколишнього повітря:

α’ = 9,77 · 0,07· (t^сер._ст.’ – t₀), Вт/(м²·˚С);

t^сер._ст..’ - усереднена температура зовнішньої поверхні котла, ˚С, яка визначається з урахуванням температури відокремлених ділянок поверхні при стаціонарному режимі за формулою

, ˚С;

де t_ст₁,…, t_ст₄- температура окремих ділянок поверхні котла при стаціонарному режимі, ˚С;

τ’ - тривалість стаціонарного режиму, (τ’ = 0,25 год.).

4. Коефіцієнт корисної дії котла при стаціонарному режимі:

де А’ - витрата електроенергії при стаціонарному режимі, кВт·год.

6. Відсоткове співвідношення окремих складових теплового балансу:

Величина дисбалансу характеризує неточність проведення експерименту, викликану погрішністю у вимірах, використанням наближених формул.

Дані в комп’ютер вводяться відповідно до наведеної методики розрахунку.

Після розрахунку основних експлуатаційних і теплотехнічних показників роботи котла КПЕ-60 і отримання роздруківки цих величин в лабораторному журналі оформлюється звіт про виконану роботу, в якому повинні бути відображені наступні питання:

1. Принципові схеми харчоварочних котлів.

2. Основні характеристики харчоварочних котлів, що випускаються промисловістю.

3. Правила безпечної експлуатації електричних харчоварочних котлів.

4. Заповнені таблиці 3.1, 3.2 і необхідні параметри і величини, виміряні у ході експерименту.

5. Роздруківка обчислень величин, передбачених розрахунковою частиною роботи.

6. Графіки зміни температури води у варильній посудині котла.

7. Аналіз отриманих експериментальних і розрахункових даних.

Контрольні питання

1. Технологічне призначення електричних харчоварочних котлів. Їх переваги перед котлами з іншими видами обігріву.

2. Принцип роботи і будова подвійного запобіжного клапана.

3. Яку воду і як необхідно заливати в парогенератор?

4. У чому полягає автоматизація роботи котла?

5. Режими роботи харчоварочних котлів?

6. Як в електричних харчоварочних котлах захищають ТЕНи від “сухого ходу”?

7. Призначення і принцип роботи автоклава.

8. Тепловий баланс котлів при стаціонарному і нестаціонарному режимах.

9. Призначення і будова клапана-турбінки.

10. Правила безпечної експлуатації електричних харчоварочних котлів.

11. Переваги котлів з непрямим обігрівом.

12. Як впливає повітря в пароводяній сорочці на інтенсивність передачі тепла від пари до стінки варильної судини?

14. Визначити фактори, що сприяють зниженню ККД котла при заливанні в парогенератор надлишкової кількості води.

15. Як впливає час продувки котла на роботу станції керування котлом?

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.