Зміст роботи

Під час самостійної підготовки до лабораторної роботи:

1. Вивчити технологічне призначення, принцип дії, конструктивні схеми і правила безпечної експлуатації кип'ятильників безперервної і періодичної дії, водогрійних пристроїв і водонагрівачів, занести їх в лабораторний журнал. Звернути увагу на правильність регулювання рівня води в кип'ятильниках безперервної дії, на основні фактори, що впливають на ефективність їх роботи.

2. За літературними джерелами вивчити основні характеристики конкретних типів кип'ятильників безперервної і періодичної дії, водогрійних пристроїв і водонагрівачів, що серійно випускаються промисловістю, занести їх в лабораторний журнал.

3. Вивчати принципову схему стенда з дослідження режимів роботи кип’ятильника КНЕ-25 (Додаток Б).

4. Ознайомитись зі змістом, методиками виконання експерименту і розрахунків.

Після проведення допуску до лабораторної роботи в лабораторії:

1. Ознайомитися з будовою кип’ятильників безперервної дії і водонагрівачів, представлених в лабораторії, призначенням окремих конструктивних елементів, правилами безпечної експлуатації цих теплових апаратів. Особливу увагу слід приділити елементам автоматичного регулювання роботи кип'ятильників і водонагрівачів.

2. Визначити геометричні розміри й обчислити площі наступних ділянок зовнішньої поверхні кип’ятильника КНЕ-25М: кришки, бокової поверхні кип’ятильника на рівні живильної коробки і бокової поверхні нижче живильної коробки. Дані занести в таблицю 6.1.

Таблиця 6.1

Розрахунок площі окремих елементів зовнішньої поверхні

Кип’ятильника КНЕ-25М

№ з/п	Назва елементу	Діаметр, м	Висота, м	Площа , м²
	Кришка, f₁		-
	Бокова поверхня (поживна коробка), f₂
	Бокова поверхня (нижче поживної коробки), f₃
	Загальна поверхня кип’ятильника, F	-	-

3. Підготувати до роботи кип’ятильник КНЕ-25М.

4. Провести дослідження режимів роботи кип’ятильника КНЕ-2.

Дослідження проводяться при нестаціонарному режимі (в період розігріву) і стаціонарному режимі. Період розігріву визначається часом з моменту включення кип'ятильника до виходу кип’ятку з розбірного крана.

У період нестаціонарного режиму визначаються:

1) температура води в живильній коробці кип'ятильника;

2) тривалість нестаціонарного режиму;

3) температура гарячої води на виході з розбірного крана;

4) температура стінок і кришки кип'ятильника в зазначених точках;

5) витрати електроенергії за нестаціонарний режим;

6) температура навколишнього повітря.

У період стаціонарного режиму визначаються:

1) температура кип’ятку на виході з розбірного крана;

2) маса отриманого кип’ятку;

3) температура стінок і кришки кип'ятильника в зазначених точках;

4) витрати електроенергії за період стаціонарного режиму;

5) температура навколишнього повітря;

Температура води і повітря вимірюється за допомогою спиртового термометра зі шкалою до 100°С. Температура стінок і кришки кип'ятильника виміряється за допомогою електроконтактного термометра ЕТПМ.

Витрати електроенергії визначається за лічильником електроенергії.

Маса кип’ятку визначається шляхом зважування на вагах.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.