Псалом 5

(У понеділок і четвер)

Вислухай, Господи, слова мої,* зверни увагу на моє зітхання.

Прислухайся до голосу мого благання, Царю мій і Боже мій!* Бо до тебе я молюся.

Господи, удосвіта ти голос мій почуєш,* удосвіта буду молитися до тебе і тебе виглядати.

Бо ти не такий Бог, що любить беззаконня,* лукавому немає місця в тебе.

І нечестиві не встояться перед очима в тебе.* Ти ненавидиш усіх лиходіїв.

Вигублюєш усіх тих, що неправду кажуть.* Господеві осоружні кровожерні й лукаві!

Я ж, з превеликої ласки твоєї, увійду в дім твій* і поклонюся до святого храму твого в страсі перед тобою.

О Господи, веди мене твоєю правдою ради моїх ворогів,8* вирівняй твою дорогу передо мною.

Бо в їхніх устах немає постійности, серце в них – пропасть;* гортань їхня – гріб відкритий, облесний язик їхній.

Скарай, їх, Боже: нехай від власних замислів згинуть,* за їхніх переступів силу прожени їх, бо ворохоблять проти тебе.

І всі ті, що до тебе прибігають,* будуть радіти, вони повіки весело гукатимуть.

Захисти їх, і нехай тобою веселяться ті,* що люблять твоє ім’я.

Бо ти, Господи, благословиш праведника* і ласкою його оточуєш, немов щитом.

Псалом 89

(У вівторок і п’ятницю)

Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.

Перш, ніж постали гори і народилася земля і всесвіт,* від віку й до віку ти єси Бог.

Ти повертаєш людей у порох, кажучи:* Поверніться, сини людські.

Бо тисяча літ перед очима твоїми, мов день учорашній, що минув,* і мов нічна сторожа.

Змітаєш геть їх: вони стають, мов сон уранці,* мов та трава, що зеленіє.

Ранком квітне й зеленіє,* а ввечері – підтята висихає.

Бо гинемо від гніву твого,* і стривожились ми від обурення твого.

Поставив ти провини наші перед собою,* гріхи наші таємні перед світлом обличчя твого.

Бо всі наші дні никніть від гніву твого;* літа наші минають, мов зітхання.

Дні віку нашого сімдесят років,* а як при силі – вісімдесят років;

І більшість із них – то труд і марність,* бо скоро линуть і ми зникаєм.

Хто знає силу гніву твого?* Хто бачив твоє обурення?

Навчи ж нас дні наші рахувати,* щоб ми дійшли до розуму доброго.

Повернися, Господи! – докіль?* і змилуйся над слугами твоїми.

Насити нас уранці милістю твоєю,* щоб ми раділи й веселились по всі дні наші.

Звесели нас мурою днів, за яких ти засмутив нас,* мірою літ, що в них ми зазнали горя.

Нехай виявиться твоїм слугам твоє діло,* і слава твоя – їхнім дітям.

І ласка Господа, Бога нашого, нехай буде над нами,* – і стверди діло рук наших; стверди його –діло рук наших;

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.