ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

У період професійної діяльності, коли людина стає дорослою, вона не покидає стосунки з грою. Як мінімум, дві частини її життя — праця і дозвілля — неможливі без гри.

Процес навчання необхідних умінь та навичок без ігрових ситуацій в сучасному світі просто неможливий. Немає жодної професії, де б фахівець не заглиблювався у простори майбутнього фаху, не залучаючи позитивів гри.

У всьому світі дуже поширені так звані ділові, рольові, імітаційні, організаційно-ділові ігри тощо. їхні переваги полягають в тому, що в умовних ситуаціях практично точно вдається відтворити предметний і соціальний зміст майбутньої професійної діяльності та змоделювати системи взаємин, характерних для цього виду практики. Так навчаються і робітники, і бізнесмени, і керівники підприємств. Перед грою всі рівні.

Стрижневим методом всіх видів ділових ігор є імітаційний метод. Завдяки йому вдається використати в ділових іграх моделі реальних соціально-економічних систем.

Такі ігри навчають розуміти мотиви прийняття рішень певних посадовців, адже всі відіграють певні ролі і діють, прислухаючись не тільки до свого «внутрішнього голосу», а через призму своєї ролі. Звичайно, ролі нав'язують вибір рішень, що не завжди влаштовують інших гравців. Це призводить до конфліктних ситуацій, які й вирішуються в цих самих ігрових ситуаціях.

б¹¹²

Онтогенез особистості й генезис гри людини

«гра для дітей є спосіб навчитися того, чого їх ніхто не спроможний навчити» (Л. Френк).

Пропонуючи своїй дитині наведені далі розвивальні ігри, ви допоможете їй вирости як особистості, надасте їй змоги вирішити завдання завтрашнього дня. Такі ігри мають стати педагогічними цілями чи завданнями для батьків, педагогів і вихователів, а також для прогресивного ігромайстра.

Таблиця 1 Система ігор, що відповідають віковим особливостям людини

№	Вік та відповідна йому провідна діяльність	Напрями актуальних для віку ігор
	Період безпосередньо емоційного спілкування з матір'ю (0—1 рік)	Сенсорно-моторні ігри: зорово-рухові та слухо-рухові (перші покликані концентрувати увагу на руховому об'єкті, стежити за ним; другі — вчать орієнтуватися у звуковому просторі, стежити за витоками звуків (задіяні параметри звуку: висота, гучність, тембр, згодом інтонація, темп, ритм, характер)); тактильно-дотикові ігри та ігри на виявлення і проявлення емоцій (реакція на зовнішні події), мімічні, звукоімітаційні (ігри з власним голосом і звуками); найпростіші маніпуляційні ігри з предметами (переважно звукові іграшки)
	Період предметно-маніпуляційної діяльності (1—3 роки)	Ігри на координацію рухів, груп м'язів тіла, роботи м'язів рук, координацію між оком і рукою; ігри на координацію себе у просторі (тренування вестибулярного апарату), на тренування способів захоплення предметів руками; фізичні ігри на тримання рівноваги, на напрацювання спритності, витривалості; ігри з предметами різних об'ємів (відерця, пасочки, посуд, предмети для ігор з водою), основними геометричними формами, кольорами; розвивальні мовленнєві («Що це?», «А ще де?», «Що з цим можна робити?», «Хто ! це?», «Що в нього є?», «Де це?» тощо) і графічні (залишати «сліди» на чомусь) ігри. Комбінаторні ігри та конструктори: різновиди кубиків, пірамідок, мозаїк, простих «Пазл», «Лего», викладання картин із різнорідних матеріалів та предметів, аплікації тощо

⁶* 43

Генезис людини і гри

Протилежним напрямом використання можливостей гри є зняття зайвої напруги, релаксація, врівноваження нервової системи задля нових трудових звершень.

Отже, гра як вид діяльності вирізняється від попередніх і наступних видів своїми унікальними можливостями природного, змістовного та емоційно забарвленого включення об'єктів і предметів у неосяжне поле життєдіяльності.

Всі перелічені види діяльності під час генезису згортаються, взаємо-проникають й утворюють ядро як для продуктивно-творчої діяльності свого типу, так і закладають механізми наступних типів діяльності. Наступність виступає головною передумовою успішності опанування провідними видами діяльностей.

Загальна траєкторія розвитку змісту дитячих ігор має такий вигляд: від ігор, в яких основним змістом є сенсорно-емоційна та предметна діяльність, до ігор, в яких відбиваються взаємини між людьми, до ігор, в яких змістом виступає засвоєння правил суспільної поведінки і позитивних взаємин та підпорядкування їм, до ігор на самовдосконалення в найширшому діапазоні.

Діти, котрі не грали в дитинстві та в підлітковому віці, мають значно менші шанси розуміти математику, фізику, мистецтво тощо й реалізуватися в таких видах людської життєдіяльності, які вимагають продуктивних абстрактного мислення, уяви, уміння мислити образами, символами. Гра допоможе визначитись у позитивах і негативах напрацьованих взаємин, пізнати глибину власної емоційності, впливовості, підкорення. Гра дозволить набути комплекси різнобічних умінь та навичок і перевірити рівень практичної компетенції. З досвіду ігрових взаємин та рішень черпаються зразки для розв'язання нових посталих завдань, а значить, гра стимулює творчі здатності.

Для забезпечення ефективного розвитку особистості недостатньо лише вільних ігор дітей. У зону «наступного розвитку» їх може спрямувати лише відповідальна, істинно зацікавлена в позитивному результаті, гуманістично спрямована доросла людина. Одним із таких може бути справжній ігромайстер.

Дослідження особливостей психологічного й соціального розвитку людини та відповідних конкретному віку діяльнісно-практичних прагнень її дає змогу виокремити комплекси ігор, впровадження яких оптимізує зростання й примноження всіх потенцій людини. Адже

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.