Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Держави як основні суб'єкти міжнародного права

Суверенні держави є основними суб'єктами міжнародного права. Маючи суверенну владу, держави створюють і застосовують міжнародно-правові норми. Поняття держави, у міжнародному праві має свої особливості. Головне полягає в тому, що як носій суверенітету держава представляє країну в міжнародних відносинах і має змогу здійснювати міжна­родні права та обов'язки [12]. При цьому поняття держави становить єдність трьох елементів — суверенної влади, населення і території..

У Міжамериканській конвенції про права та обов'язки держав від 26 грудня ; 1933 р. чітко визначено критерії держави "як особи міжнародного права" (ст. 1). Це: постійне населення, визначена територія, уряд (тобто влада), спроможність можність вступати у зносини з іншими державами [ІЗ].

Поняття держави як особи у сфері міжнародного спілкування досліджується-давно. Ще в ХІХ ст. Ф. Мартенс, відзначав, що "держава є особа, тобто істота, яка не тільки має певні властиві їй права, а й може набувати інших, охороняти їх і входити в різні юридичні зобов'язання" [14]. У своїх мір­куваннях Ф. Мартенс виходить із визначення держави Ціцероном, яке він вважав одним із найправильніших. За Ціцероном, держава як суб'єкт міжнародного права, - це « союз людей, об'єднаних на одній території і під однією верховною владою спільністю свого права і своїх інтересів" [15].

Як бачимо, уявлення про державу як .суб'єкт міжнародного права в основі своїй від часів Ціцерона не змінилося. Міркуванням Ф. Мартенса про державу як пре суб'єкт міжнародного права властиві аналітична глибина і далекоглядність прозірливість, бачення істотних трансформацій на міжнародній арені. Він підкреслював, що "державі може приписуватися особа ще в тому розумінні, що вона вмирає, сходить із терену всесвітньої історії і виходить із міжнародного спілкування. Державне право не може передбачати цього факту, а міжнародне право — повинне. Історія подає багато прикладів смерті держав. Настання цієї події порушує питання про спадкування мертвій державі в її правах та-обов'язках, що розв'язується у міжнародному праві" [16].



Интернет реклама УБС

Сучасній літературі з міжнародного права відомі й інші визначення держави, Наприклад, німецький професор Р, Мослер визначає державу в аспекті міжнародного правопорядку "як організоване соціальне утворення, яке на кожному етапі історичного процесу є вищою суспільною владою, що є рівною з усіма іншими аналогічними утвореннями" [17]. З цим твердженням збігається й позиція російського юриста-міжнародника, професора Г. Ігнатенка. Він вважає, що держава як суб'єкт міжнародного права не може здійснювати своєї влади стосовно іншої держави (раг іn раrеm nоn hаЬеt іmреrium — рівний не має влади над рівним). Г. Ігнатенко підкреслює, що, "будучи творцями міжнародних прав та обов'язків, держави виступають як основні суб'єкти міжнародного права і тому мають особливу і невід'ємну властивість, що ґрунтується на політичній організації влади, — державний суверенітет" [18].

Міжнародна правосуб'єктність держав може бути пов'язана з участю у діяльності міжнародних організацій, із підтримкою взаємовигідних-зв'язків з; іншими державами. У чинній Конституції України закріплено спеціальні норми, що регулюють відносини нашої країни з іншими державами. Так, у ст. 18 зазначено, що "зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з "членами "міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права". Цю норму взято за основу міжнародно-правової концепції України, вона істотно розвиває положення Декларації про державний суверенітет України. Статтею 18 на конституційному рівні закріплено положення про те, що, виконуючи зовнішньополітичні функції, держава має за мету оберігати свої національні Інтереси й безпеку. При цьому варто звернути увагу, що Україна ще в 1990 р. проголосила свій намір стати нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках і додержується трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти і не накопичувати ядерної зброї.

Відповідно до міжнародно-правової концепції забезпечення національних інтересів і безпеки України передбачається здійснювати шляхом .підтримки мирного і взаємовигідного співробітництва зі членами міжнародного співтовариства на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права. Такими основними принципами міжнародного права є:

• мирне співіснування;

• суверенна рівність держав;

• незастосування сили або погрози силою у міжнародних відносинах;

• непорушність державних кордонів;

• територіальна цілісність держав;

• мирне врегулювання міжнародних спорів;

• невтручання у внутрішні справи інших держав;

• повага прав людини й основних свобод;

• рівноправність і право народів розпоряджатися своєю долею;

• співробітництво Держав;

• сумлінне виконання міжнародних зобов'язань.

 

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття суб'єкта міжнародного права | Україна як суб'єкт міжнародного права

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.