Надлюдська сила

М’язова витривалість

Успіх у багатьох видах спортивної діяльності залежить від здатності м'язів повторно продукувати та підтримувати майже максимальні або максимальні зусилля. Така здатність виконувати повторювані м'язові дії, наприклад, піднімання тулуба з положення лежачи без допомоги рук і ніг, або віджимання в упорі, або статичні м'язові дії протягом відносно тривалого періоду часу, наприклад, при спробі покласти суперника на лопатки (боротьба), називається м’язовою витривалістю.Її визначають, виходячи з максимальної кількості повторень, виконуваних при певній кількості 1-ПМ. Наприклад, якщо спортсмен може віджати, лежачи на лаві, вагу 100 кг, то його м'язову витривалість можна визначити незалежно від величини м'язової сили на основі кількості повторень, виконуваних при, наприклад, 75 % цього навантаження (75 кг). Підвищення м'язової витривалості здійснюється за рахунок збільшення м'язової сили та внаслідок змін локальних структур обміну речовин та кровообігу.

Розмір м’язів.

Протягом багатьох років вважали, що збільшення сили — це безпосередній результат збільшення розміру м'яза (гіпертрофія). Таке припущення було б досить логічним, оскільки більшість тих, хто регулярно займався силовими тренуваннями, були чоловіки, які найчастіше мали великі добре розвинені м’язи. Окрім того, іммобілізація кінцівки за допомогою гіпсової пов'язки на кілька тижнів або місяців призводила до зменшення розміру м'язів (атрофія) майже негайного зниження рівня сили. Збільшення розміру м'яза, як правило є паралельним збільшенню сили, а зменшення їх розміру має високий ступінь кореляції зі зниженням сили. Таким чином, логічно зробити висновок існування взаємозв'язку розміру м'яза та його сили. Однак м'язова сила включає у себе значно більше аспектів, ніж просто розмір м'язів. Розглянемо і приклади.

Неодноразово у засобах масової інформації з'являлися повідомлення про виявлення надлюдських зусиль під дією значних психологічних стресів. Гальмівні сорочки були спеціально створені для того, щоб стримувати пацієнтів психіатричних лікарень, котрі могли раптово розшаленіти і з ними неможливо було справитися. Навіть спортивний світ може похвалися окремими прикладами надлюдських спортивних досягнень. Одним з них був стрибок Боба Бімона на 8 м 90см, на Олімпійських іграх 1968 р. Попередній рекорд був побитий одразу на 55см. Цей рекорд перевершили тільки у 1991 р.

Для жінок, які займаються за однаковими з чоловіками програмами тренувань, характерне таке саме збільшення сили, як і для чоловіків. Єдина відмінність полягає у тому, що для жінок характерним є менший ступінь гіпертрофії м'язів. Деякі жінки, приклад, змогли збільшити свою силу вдвічі без помітних змін розміру м'язів. Отже, збільшення сили не завжди супроводжується гіпертрофією.

Однак це не означає, що розмір м'язів не має значення для максимального потенціалу сили м'яза. Він відіграє виключно важливу роль, про що свідчать рекорди світу у важкій атлетиці як у чоловіків, так і у жінок. Із зростанням вагових категорій (і, відповідно, розміру м'язів спортсмені збільшуються показники рекордів у загальній сумі піднятої ваги. Слід відмітити, що приклади прояву надлюдських зусиль та дослідження з участю жінок показують, що механізми, пов'язані зі збільшенням сили, надзвичайно склані і нині ще не повністю вивчені.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
М’язова сила	\|	Аутогенне гальмування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.