Інструменти.

Цілі.

Рис. Коловий рух доходів і витрат в національній економіці

Цілі та інструменти макроекономіки. У сучасній ринковій економіці є такі цілі та інструменти:

1. Збільшення обсягу виробництва. Обсяг виробництва у сучасних умовах виступає основним показником економічного зростання. Він свідчить про те, який обсяг продукції країна спроможна виготовити і як швидко вона може нарощувати випуск прибуткових товарів і послуг для задоволення потреб людей.

2. Досягнення високої зайнятості населення. Люди хочуть мати добру роботу при умові високої заробітної плати і мати можливість швидко цю роботу знаходити. Досягнення повної зайнятості становить не тільки виключно економічну, але і соціальну мету. Періоди вимушеного безробіття не тільки прирікають сім"ю на фінансові труднощі, а і породжують багато соціальних проблем, які негативно позначаються на стабільності суспільства.

Стабільний рівень цін на вільному ринку. Суспільство ставить собі за мету підтримання стабільності цін, тобто щоб ціни різко не зростали і не понижувались. Однак, при вирішенні завдання підтримання стабільності цін, з одного боку, важливо не допустити встановлення абсолютно жорстких цін, як це мало місце у командно-адміністративній економіці колишнього СРСР, а з другого боку, вкрай важливо запобігти гіперінфляції.

4. Зовнішній баланс. Рівень зовнішньоекономічної діяльності держави характеризується передусім платіжним балансом. Зовнішній дибаланс – серйозна економічна і політична проблема, яка стосується в першу чергу країн з "відкритою економікою". Тому досягнення позитивного платіжного балансу у зовнішній торгівлі являє собою важливу економічну проблему. Актуальною вона є і для України. З 1999 р. Україна має позитивне сальдо.

1. Фіскальна політика– це система заходів уряду, спрямованих на зміни у державних видатках, оподаткуванні та бюджетотворенні для забезпечення прискореного соціально-економічного розвитку.

2. Грошова політика. Це політика держави, спрямована на регулювання грошового обігу.Прискорення або сповільнення зростання маси грошей підвишує або знижує ставку відсотка, заохочує або стримує інвестиції. В періоди "дорогих грошей" висока ставка відсотка веде до зменшення ВВП і до пом"якшення інфляції.

3. Політика регулювання доходів.Ринок визнає тільки один критерій справедливості розподілу доходів – справедливими вважаються як високі доходи одних, отриманих на власні ресурси відповідно до їх ринкової ціни, так і низькі доходи інших, які не є власниками різних видів ресурсів і мають низький рівень кваліфікації робочої сили. Тому для недопущення надмірної диференціації доходів держава через встановлення мінімального рівня заробітної плати, податкову систему, виплати трансферних платежів проводить політику соціального захисту людей пенсійного віку, безробітних, багатодітних сімей, інвалідів та інших категорій громадян, які цього потребують.

4. Зовнішньоекономічна політика. Це політика, спрямована на реалізацію державних інтересів у зовнішньоекономічних зв"язках. Державне регулювання зовнішньоекономічних зв"язків проявляється у прийнятті законодавчих актів, встановлені тарифів, квот, системи податків, укладанні договорів з іншими країнами тощо. Механізм зовнішньоекономічної діяльності України регулюється прийнятими Верховною Радою Законами "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про режим іноземного інвестування", "Про єдиний митний тариф".

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Національна економіка:суть, структура і особливості.	\|	Поняття системи національних рахунків.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.