Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

МАГАЗИН

http://www.bookland.com/ukr/ -

· Книги Періодика Аудіо Словники Програми

Є безкоштовний електронний фрагмент, можна придбати електронну версію (PDF EPUB FB2 MOBI)! Працює з ObreeySync (обеспечивает синхронизацию контента (книг, аудиокниг, периодических изданий) между вашей виртуальной полкой на Bookland и вашим устройством).

Як найяскравіші взірці слід відзначити касети й диски з українськими дитячими казками, академічне видання електронних словників, анонсоване “Просвітою” електронне видання шевченкового «Кобзаря» з численними ілюстраціями та звуковим супроводом.

http://www.iat.kiev.ua/index.php?lang_id=3&page_id=184&PHPSESSID=puwhesovzubzg

Електронна Україна в часі та просторі Нові електронні мультимедійні видання від Інституту передових технологій

Атлас "Історія України".

http://dspace.nbuv.gov.ua/ - Наукова електронна бібліотека
періодичних видань НАН України

Національна бібліотека України

імені В. І. Вернадського

Пріоритетним проектом для аналізу в даному контексті визначаємо за -

галь нодержавний депозитарій "Наукова періодика України", який був

започаткований як "Загальноакадемічний портал наукової періодики"

(НБУВ; проект отримав розвиток відповідно до постанови Президії НАН

України від 05.04.2006 р. № 96 "Про організацію мережевого інформа -

ційного забезпечення наукових досліджень").

Головною метою проекту було визначено концентроване представлення відомостей про найновіші результати теоретичної і прикладної діяльності НАН України, основним напрямком розвитку – включення інформаційних ресурсів порталу до міжнародної системи наукових електронних комунікацій. Портал включає три

інформаційні складові – перша подає загальні відомості про наукову пері -

одику (засновник видання, періодичність виходу, редколегія, контактна

інформація та інше); друга розкриває зміст журналів на основі загально -

державної реферативної бази даних "Україніка наукова" (поповнюється з

1998 р. Інститутом проблем реєстрації інформації НАН України і НБУВ).

Третя складова була спрямована на отримання повних текстів статей. Спо -

чатку доступ до статей забезпечувався у більшості випадків гіпертекстовими посиланнями на існуючі в Інтернет електронні версії журналів, які знахо дяться на сайтах академічних установ. Передбачалося поступове перенесення електронних версій журналів (за умови згоди засновника) на портал, де вони мали б бути представлені на єдиній платформі з інтегрованою пошуковою системою.

У 2007 р. рамки проекту були розширені – зібрання академічних

журналів трансформувалося в загальнодержавний портал наукової

періодики. Реалізація проекту сприяє зміцненню інформаційної бази для

підтримки інноваційної діяльності та супроводження процесу суспільних

реформ у державі, включенню національних інформаційних ресурсів у

між народну систему наукових електронних комунікацій, формуванню

позитивного іміджу української науки. На сьогодні портал "Наукова

періодика України" має п’ять інформаційних складових. Четверта й п’ята

інформаційні складові порталу – це зібрання "Наукові біографії вчених,

діячів науки та техніки України" та "Наукові установи України", їх при -

значення – сприяння встановленню семантичних зв’язків між суб’ єктами

й об’єктами документальних наукових комунікацій, тобто підтрим ка

когнітивного напряму розвитку Порталу національного значення конкуруватиме з наявною журнальною моделлю.

Зокрема, на сайті НБУВ представлена загальновідома база даних жур -

на лів відкритого доступу DOAJ (Directory of Open Access Journals), яка охоплює

понад 3 тис. безкоштовних рецензованих електронних наукових журналів.

Також слід звернути увагу на проект OARE (Online Access to Re search in the

Environment), у базах даних якого представлено близько 2 тис.назв нау кових

журналів природничонаукової тематики провідних світових видав ництв та

більш ніж 200 наукових організацій та асоціацій.

ресурсом володіють вищі навчальні заклади, їх

бібліотеки та інформаційні центри. Важливий крок знаповненнянаукового

інформаційного простору роблять університети України.

Електронні видання у СВІТІ:

http://issuu.com/ Зручна платформа для публікації електронних часописів та книжок з можливістю вставити експортні блоки для перегляду на сайти чи блоги.

http://issuu.com/clever-media-group/docs/kniga_lubit

http://issuu.com/watsonsua/

Не меншу популярність у науковому світі, поряд із журналами відкри -

того доступу, мають ресурси "самоархівування", що передбачають розмі -

щення авторами електронних версій власних розробок у загальнодос туп -

них архівах електронних документів.

Першим і найвідомішим прикладом реалізації такої стратегії вважають

аrXiv (http://arxiv.org/pdf/1401.7666.pdf ) ("e-print"-сервер електронних публікацій з фізичних та математичних дисциплін, США; у 2009 р. архів містив уже понад 500 тис. статей). Така модель стала досить успішною, адже публікації архівувалися власне дослід ни ками і безкоштовно доступні для всіх. Зархівовані публікації розмі щу ють переважно в тематичних або університетських репозитаріях (аrXiv. org – фізіка, математика, комп’ютерні науки; BioMed Central – біологія та медицина; E-LIS – бібліотечна справа та інформаційні технології та ін.).

З 2001 р. почала поширюватись нова модель наукової комунікації, так

звана Будапештська ініціатива відкритого доступу (BOAI - http://www.budapestopenaccessinitiative.org/), що має дві скла -

дові – відкриті електронні тематичні та/чи інституційні репозитарії та жур

на ли відкритого доступу. Відкритий доступ працює за принципами:

доступ нос ті наукової інформації через публічний інтернет (користувач має можливість читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, друку -

вати, шукати повні тексти статей чи через посилання зв’язуватися з ними,

використовувати їх з будь-якою іншою законною метою без фінансових,

юридичних чи технічних бар’єрів, окрім тих, що пов’язані з доступом до

Інтернет), та покриття всіх коштів за рахунок автора чи його інституції і

потім організації безкоштовного доступу всіх бажаючих, а не через

організацію передплати [4, с. 100]. На початок 2009 р. цю ініціативу підтри -

мали 5 тис. осіб та майже 500 організацій з усього світу, у тому числі 48 установ з України.

http://www.vmurol.com.ua/index.php?idd=%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F

Міжнародний науковий журнал «SocialWelfare InterdisciplinaryApproach» («Соціальне благополуччя: міждисциплінарний підхід»). Із першими випусками журналу можна ознайомитись на сайтіhttp://www.socialwelfare.su.lt.

Література

1. Електронні видання: процеси стандартизації і проблеми бібліографічного опису С.І. Гутиря http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1469

2. Загальне документознавство Ю.І.Пелеха, Н.О.Леміш http://pidruchniki.ws/1674020851339/dokumentoznavstvo/zagalne_dokumentoznavstvo_-_paleha_yui3.

3. Особливості співіснування електронних та друкованих книжкових видань Анастасія ЛИСЕНКО // Український інформаційний простір: Науковий журнал Інституту журналістики і міжнародних відносин Київського національного університету культури і мистецтв / Гол. редактор М. С. Тимошик. – Число 1. – У 2-х ч. – Ч. 2. – К.: КНУКІМ, 2013. – С.241-246
http://ijimv.knukim.edu.ua/zbirnyk/1_2/37-lysenko.pdf

4. Вуль, В.А. Електронні видання: навч. посібник / В.А. Вуль. - СПб.: БХВ - Петербург, 2003. - 560 с., Іл.

5. Гіляревскій, Р.С. Про тенденції розвитку електронних видань / Р.С. Гіляревскій / / Книга: дослідні. і матеріали: Сб 87: у 2ч. Ч.2 - М.: Наука, 2007. - С.17-29.

6. Зачатейскій, Д.Є. Електронні видання: навч. посібник / Д.Є. Зачатейскій. - Омськ: Изд-во ОмГТУ, 2009. - 96 с.

7. Вікіпедія

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F

8. Козлова, Є.І. Напрямки розвитку російського ринку електронного книговидання / Є.І. Козлова / / Книга: дослідні. і матеріали: Сб 87: у 2ч. Ч.2 - М.: Наука, 2007. - С.62-71.

9. Козяр М.М., Кузик А.Д.. Технологія застосування різноманітних форм довідкових джерел в освітньо-професійній діяльності, http://ubgd.lviv.ua/wap-port/html/noaooij_3.html

10. О.В. Воскобойнікова-Гузєва, НАУКОВІ ВИДАННЯ УКРАЇНИ В ІНТЕРНЕТ-ПРОСТОРІ http://www1.nas.gov.ua/publications/books/serii/academy/1102010/Documents/2010_03/a11.pdf

↑ Видавничі стандарти

1. ДСТУ 7157:2010 Видання електронні. Основні види та вихідні відомості : ДСТУ 7157:2010. [Чинний від 1996-01-01]. – К.: Дерспоживстандарт України, 2010. – 18 с. . (Національні стандарти України). http://normativ.ucoz.org/_ld/3/323_7157.pdf

2. ДСТУ 3017—95 Видання. Основні види. Терміни та визначення

3. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис.

4. ДСТУ ГОСТ 7.80:2007 Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Заголовок. Загальні вимоги та правила складання

5. ДСТУ ГОСТ 7.9:2009 (ISO 214—76), (ГОСТ 7.9—95 (ИСО 214—76), ІДТ) Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Реферат и аннотация. Общие требования.

6. ДСТУ 4861:2007. Інформація та документація. Видання. Вихідні відомості.

7. ГОСТ 7.83-2001 Электронные издания. Основные виды и выходные сведения.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Гарнітури шрифту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.