Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Міманса і Веданта

Загрузка...

Йога

Санкх'я

Філософські школи Стародавньої Індії

Лекція 12. Філософські вчення Стародавнього Сходу

1. Філософські школи Стародавньої Індії

2. Основні філософські вчення Стародавнього Китаю

 

Роль цієї школи в становленні індуїзму та інших філософських ортодоксальних шкіл дуже значна. Санк'я почала формуватися ще у VI — V ст. до н.е. До III ст. до н.е. основним змістом ії вчення були проблеми буття та космології. Крізь призму їх розв'язання розглядалося основне питання індійської філософії — пошук "звільнення душі", "спасіння".

Згідно зі вченням санкх'ї в основі буття лежать дві реальності: світ та свідомість. Еволюція Космосу циклічна. Період спокою змінюється процесом утворення підвалин буття, з яких виникають усі предмети та явища дійсності. Людське пізнання має три джерела: чуттєве сприйняття, абстрактне мислення і авторитет, до якого слід звертатись у тому випадку, коли питання не має раціонального розв'язання.

Пізнання – шлях "звільнення", метою якого є позбавлення від страждань. Страждання людині завдають вона сама, інші люди та надприродні істоти. Щоб позбутися їх, мало дотримуватися обрядів, слухатися учителя, подавати милостиню і т.ін. Основною причиною страждань є особливий вид людського незнання: неусвідомлення істинної природи власного "Я", що реалізується у вченні про знання, яке здобувається шляхом медитації та інтроспекції (самоспостереження). Ще в Упанішадах вперше здійснено спробу абстрактно-логічного осмислення світогляду в поняттях "брахман" — єдина абсолютна реальність та "атман" — суб'єктивне духовне начало, душа. Сутність світу — в тотожності брахману та атману, що розкривається на різних рівнях. Якщо атман є тіло, то брахман — Космос; якщо атман є життєве "Я", душа, то брахман—космічна душа; якщо атман—інтелектуальне "Я", самосвідомість, то брахман—всевидячий володар світу, на рівні інтелектуального "Я" брахман і атман зливаються воєдино. Тому, відповідно до санкх'ї, пріоритетним напрямом у пошуках шляхів звільнення є інтелектуальні зусилля для правильного пізнання світу та людини, метою якого є злиття з абсолютом. Філософія санкх'ї увійшла до теоретичного обгрунтування індуїзму.



Интернет реклама УБС

Вчення йоги сформувалося близько VI-V ст. до н.е. Йога ставигь на перше місце практичний шлях спасіння душі, В галузі метафізики йогічні побудови в основному повторюють положення санкх'я. В основі практики йога лежить уявлення про "Я" як чисту свідомість, яка, беручи участь у процесі пізнання, починає ототожнювати себе з діяльністю інтелекту та наслідками цієї діяльності — відображеннями реалій світу. Шлях спасіння лежить у звільненні "Я" від впливу світу. Ступінь "поневолення" "Я" різна і має п'ять рівнів. Нижчий рівень — повне пристрастей життя, де розум неуважно блукає між об'єктів пізнання. Далі йде ступінь, що характеризується неусвідомленим потягом до пороку, сонливістю. Неуважність — перехідний рівень стану свідомості, коли стають можливі як правильна поведінка, так і правильне пізнання. Перші три рівні негідні послідовника йоги, який має прагнути до такої глибокої зосередженості на одному об'єкті, вищого стану свідомості, коли стирається грань між суб'єктом та об'єктом.

Міманса, оригінальна теоретична концепція, в якій субстанцією світу визнається слово, певний звуковий ряд. Онтологія міманси виходить з визнання реальності світу, що є матеріальним і складається з атомів. Править світом закон карми. Визнається існування безсмертної душі з тілом і надбуттям органів відчуття. Пізнання світу здійснюється за їх допомогою, а також шляхом логічного виводу, спираючись на авторитет, порівняння, гіпотезу, заперечення та інші форми розумової діяльності. Але достовірне знання можна отримати через слово.

Веданта, на відміну від міманси, орієнтувалася на Упанішади і її основою було вчення про брахму та атман. Шлях до спасіння лежав через осягнення брахману, та оволодіння шістьма якостями: спокоєм духу, помірністю, відстороненістю, терпінням, зосередженістю, вірою. Атман може злитися з брахманом (і тим самим припиниться процес переселення душ) тільки шляхом звільнення від умовностей сприйняття світу, коли всі психічні характеристики особистості будуть сприйматися як зовнішні стосовно свідомості. Тоді омана (ілюзія) зовнішнього світу згортається і атман зливається з брахманом.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Постмодерністська філософія | Буддизм

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.