Найстрашніший злочин минулого. Протиріччя XІX ст.

Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст. Формування реалізму в художній літературі. Розквіт соціально-психологічної прози. ХІХ ст. – «золота доба» класичного роману».

План

1. Найстрашніший злочин минулого. Протиріччя XІX ст.

2. Романтизм та критичний реалізм в «добу розуму». Основні риси критичного реалізму.

3. Розквіт соціально-психологічної прози XIX ст.

Християнство, колискою якого став Стародавній Рим, заклало фундамент європейської цивілізації. Біблія, Християнська Церква пропагували цінності, на яких тримався світ упродовж багатьох століть – любов до ближнього, емпатія (співпереживання).

Найстрашнішим злочином минулого стала Французька революція 1789 р. Під християнським гаслом «Свобода. Рівність. Братерство» увійшла в історію теорія кровопролиття заради високої мети. Таким чином, падіння Бастилії поклало початок відходу Європи від «Закону Божого».

Звісно, певні історичні умови завжди вимагали свого вождя. В роки французької революції ним став Бонапарт Наполеон. Стрімке сходження Наполеона до вершини слави від революційного офіцера до імператора Франції стало для багатьох поколінь прикладом сміливого дерзання, зразком сильної особистості.

Все ХІХ ст., яке подарувало людству цивілізацію та культуру, пройшло під знаком французької революції.

За цю сотню років завершився процес формування наукового світогляду європейської людини.

На перший план висунулася біологія, фізика і хімія. В біології утвердилися еволюційна теорія англійського натураліста Чарльза Дарвіна, німецьким біологом Т.Шванном була сформульована клітинна теорія; англійський природодослідник Юліус Роберт Майєр першим відкрив закон збереження та перетворення енергії.

Ще на початку XІX ст. люди їздили кіньми і про небо могли тільки мріяти, а вже наприкінці його долали простір на автомобілях, освоювали повітряний простір і дивилися перші кінострічки братів Люм’єр.

Та, з другого боку, свідомістю людини почав керувати прагматизм: «поганим» стало те, що гальмувало прогресс, а все, що сприяло прогресивному розвитку суспільства, оголосилося «добром»; все рідше і рідше людина повіряла «добро» і «зло» словом Божим.

Початок кризи духовності тісно пов’язаний з ім’ям німецького мислителя Фрідріха Ніцше, який піддав гострій критиці християнську релігію.

«Християнство…стало смертельним ворогом вищій людині, засудило її всі провідні інстинкт... Християнство стало на бік усіх недолугих, ницих і безпорадних, створило ідеал, який суперечив потужним інстинктам виживання, загидило навіть розум духовно сильніших натур, оголосивши гріховними й облудними найвищі духовні вартості і прозвавши їх спокусами».

Філософ розкрив концепцію надлюдини, що була застосована в 30-і роки фашизмом та СРСР.

Вождь, за концепцією Ніцше, – вищий біологічний тип людини, що ігнорує встановлені мораль, культуру, політичні цінності. Для цього він повинен бути вищим за повсякденність, щоб стати особою, здатною володіти і керувати.

Прототипами надлюдини Ф.Ніцше вважав Олександра Македонського, Юлія Цезаря, Наполеона.

Висновки. Протиріччя XІX ст. полягало в тому, що століття розпочалося вірою в усеперемагаючу силу людського розуму, а закінчилося зневірою в ідеалах, виплеканих століттями.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Інструментарій економічної діагностики	\|	Розквіт соціально-психологічної прози XIX ст.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.