МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Класифікація безеквівалентної та фонової лексикиБезеквівалентна та фонова лексика найяскравіше відображає в своїй семантиці своєрідність культури народу — носія мови. Відібраний із словників лексичний матеріал найчастіше розглядається в трьох аспектах: – предметно-тематичному, – генетичному, – функціонально-семантичному, які відповідають теоретичним засадам вивчення мови у спектрі "мова і культура". Над проблемами класифікації безеквівалентної та фонової лексики працювало багато лінгвістів, в основному на матеріалі російської мови. Першими безеквівалентну та фонову лексику російської мови класифікували Є.Верещагін та В.Костомаров. Враховуючи той факт, що класифікація може бути синхронною чи історичною, Є.Верещагін і В.Костомаров запропонували змішаний тип розподілу лексики, при якому генетичні основи класифікації поєднуються з тематичними, виділивши таким чином сім груп лексики: 1) радянізми, 2) слова нового побуту, 3) найменування предметів і явищ традиційного побуту, 4) історизми, 5) лексика фразеологізмів та афоризмів, 6) фольклорна лексика, 7) слова неросійського походження (Верещагин, Костомаров, 1990, 45-51). Приблизно таку ж класифікацію безеквівалентної та фонової лексики російської мови подано А.А.Брагіною. Виходячи з положення, що конкретні слова дуже часто важко перекладаються з однієї мови на іншу через їхній тісний зв'язок з позалінгвістичною дійсністю певного соціуму, дослідниця об'єднує такі слова у спільну групу безеквівалентної та фонової лексики і розподіляє їх на чотири тематичні групи: 1) радянізми, 2) традиційно-національні слова старого і нового побуту, 3) слова з фольклору, 4) деякі інші (Брагина, 1986, 7). М.Д.Зінов'єва запропонувала інший підхід до класифікації мовних одиниць з національно-культурним компонентом у семантиці, а саме: за ступенем насиченості слів національним колоритом та належністю таких слів до власних чи загальних назв сучасної російської мови: 1) безеквівалентні слова, 2) фонові слова, 3) антропоніми, 4) топоніми, 5) фразеологізми, 6) конотативна лексика, 7) афоризми (Зиновьева, 1990, 23). В.М.Манакін класифікував безеквівалентну лексику (українсько-російські паралелі) за предметно-тематичним принципом, виділивши 11 груп безеквівалентних слів. Ці слова позначають предмети матеріальної і духовної культури: 1) найменування предметів домашнього вжитку, 2) назви одягу, 3) назви кулінарних виробів, напоїв, 4) топоніми, 5) фразеологізми, 6) конотативна лексика, 7) назви будівель і їх частин, 8) назви різних осіб, 9) назви музичних інструментів, 10) найменування історичних реалій (домашнього начиння, одягу, осіб, одиниць виміру, грошей), 11) інші найменування. Як зазначає дослідник, список безеквівалентних слів кожної конкретної мови в синхронічному плані "більш-менш постійний" (Манакин, 1994, 165-176). С.Влахов та С.Флорін класифікували російські реалії за чотирма параметрами: 1) предметним принципом, 2) місцевим принципом, 3) часовим принципом, 4) перекладацьким принципом. Предметний принцип класифікації включає три категорії реалій, а саме: географічні реалії, етнографічні реалії, суспільно-політичні реалії, які налічують 44 тематичні групи лексики (Влахов, Флорин, 1986, 59-64). Читайте також:
|
||||||||
|