Цивільно-правова відповідальність.

Загальні засади цивільного та сімейного права України

Загальна характеристика цивільного права України.
Фізичні та юридичні особи як суб'єкти цивільного права.
Право власності.
Загальне положення про договір..
Спадкування.
Цивільно-правова відповідальність.
Загальні засади сімейного права України.

Література:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України – 1996. - N 30. - ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України - 2003 р. - № 40 - Ст. 356

3. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 року // Голос України – 2002 р. – № 38.

4. Михайленко О.Р. Основи правознавства. – К. – 1997. – 256 с.

5. Основи правознавства: Навч. посібник. За ред. С.В. Ківалова. – 2001. – 364 с.

6. Пилипенко П.Д., Грищук В.К., Кельман М.С. та ін. Основи правознавства. – Львів. – 2006. – 467 с.

Цивільно-правова відповідальність –один із видів юридичної відповідальності, суть якої полягає у покладенні на правопорушника невигідних майнових наслідків. Мета – компенсаційний характер – відновити порушенні майнові права кредитора або відшкодувати заподіяну йому майнову або моральну шкоду. шкоду.

Підстави – невиконання або неналежне виконання зобов’язань, заподіяння шкоди. У цьому випадку боржник зобов’язаний відшкодувати збитки: прямі та упущену вигоду (не отримані доходи, які він одержав би при виконанні зобов’язань) Шкода підлягає відшкодуванню у повному обсязі. Одна із умов відповідальності – це вина. Відсутність вини доводиться особою, що не виконала зобов’язання або завдала шкоди.

7. Загальні засади сімейного права України.

Сімейне право, як галузь права, є сукупністю правових норм, які регулюють особисті немайнові і пов′язані з ними майнові відносини людей, які виникають на основі шлюбу і сім'ї.

Джерела сімейного права:

І Конституція України (ст.21,24,51,52)

ІІ Сімейний кодекс.

ІІІ Закони України

ІV Підзаконні нормативно-правові акти.

Сімейне право є самостійною галуззю права, яка відрізняється від інших галузей права (деякі юристи вважають, що сімейне право є складовою частиною цивільного права).

Об'єктом сімейного права, як і цивільного права, є майнові і особисті немайнові відносини. Проте ці відносини у зв'язку з своїми особливостями відрізняються від майнових і особистих відносин, урегульованих цивільним правом. Ці особливості полягають в наступному:

1) шлюбно-сімейні відносини виникають із спорідненості, шлюбу, усиновлення (тоді як цивільні правовідносини виникають, як правило, з договорів);

2) основу сімейних правовідносин складають особисті немайнові відносини, а майнові відносини є похідними від особистих відносин і витікають з них (в цивільному ж праві головне місце займають майнові відносини);

3) сімейні права і обов'язки є строго особистими, вони невідчужувані, їх не можна передавати іншим особам (а в цивільному праві майже всі майнові права легко передаються);

4) сімейно-шлюбні відносини у багатьох випадках регулюються нормами моралі, а не тільки правовими нормами.

Сімейне право регулює:

- порядок і умови вступу до шлюбу і його припинення;

- особисті і майнові відносини, що виникають в сім'ї між подружжям, між батьками і дітьми, між іншими членами сім'ї;

- відносини, що виникають у зв'язку з усиновленням, опікою і піклуванням, усиновленням дітей;

- порядок реєстрації актів цивільного стану.

Принципами сімейного права є:

1) одношлюбність (моногамія); громадянин може полягати одночасно тільки в одному шлюбі;

2) свобода і добровільність при вступі до шлюбу (ст. 51 Конституції );

3) свобода розірвання шлюбу, проте під контролем держави;

4) повна рівність жінки і чоловіка в особистих і майнових правах (ст. ст. 21, 24, 51 Конституції);

5) моральна і матеріальна підтримка членів сім'ї (п. 2 ст. 51 Конституції);

Відповідно до Конституції сім'я знаходиться під захистом держави, материнство охороняється і заохочується державою.

Шлюб - це добровільний союз чоловіка і жінки з метою створення сім'ї. Закон розглядає союз подружжя як довічний, не припускаючи укладання шлюбу на певний строк. Враховуючи важливе значення реєстрації шлюбу, чинне законодавство велику увагу приділяє порядку його укладання (оформлення).

Укладання і реєстрація шлюбу відбуваються в органах реєстрації актів громадянського стану (РАЦС).

Державою признається тільки такий шлюб. Релігійний обряд шлюбу, як і інші релігійні обряди, не має правового значення і є особистою справою громадян.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Микола Лисенко.	\|	ІІІ. План

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.