Сфера діяльності Червоного Хреста.

Допомога при надзвичайних ситуаціях

Товариство Червоного Хреста України завжди надає підтримку при надзвичайних ситуаціях та стихійних лихах.

Охорона здоров’я

Товариство Червоного Хреста України проводить різноманітні гуманітарні програми, основними з яких є медико-соціальна допомога, профілактика ВІЛ/СНІДу та туберкульозу, Міжнародна Чорнобильська програма, заохочення донорського руху.

Служба розшуку

Товариство Червоного Хреста України здійснює практичні заходи щодо з’ясування долі членів роз’єднаних родин, розшуку документів, з’ясування стану могил, забезпечує підтримку через послання Червоного Хреста.

Молодіжний Рух/Волонтерство

Товариство Червоного Хреста України підтримує розвиток молодіжного руху в рамках своєї діяльності. Стаючи волонтерами Товариства Червоного Хреста України молодь отримує необхідні знання та навички а також виховується в світлі ідеалів гуманізму.

Захист прав та гідності

Товариство Червоного Хреста України протидіє торгівлі людьми та виховує ідеали гуманізму та толерантності в суспільстві шляхом популяризації гуманітарних цінностей, основ Міжнародного Гуманітарного права, впровадження кампаній зі зменшення стигми та дискримінації уразливих верств населення.

Товариством з 1997 видається часопис - Вісник Червоного Хреста України. Часопис виходить за сприяння Регіональної делегації Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні, Білорусі та Молдові.

ЮНЕСКО стала міжнародною організацією, структурну основу якої становили три органи: Генеральна конференція, Виконавча рада та Секретаріат, очолюваний генеральним директором, якого обирає Генеральна конференція.

Тепер Генеральна конференція налічує представників 166 держав-членів; скликається раз на два роки з метою визначення загальної політики організації, формування її програми, а також затвердження бюджету. У склад Виконавчої ради входить 51 член, вона збирається двічі на рік і контролює виконання затвердженої програми, а також у проміжках між сесіями Генеральної конференції виконує її функції, але лише в межах своїх повноважень. Постійно діючим керівним органом є тільки Секретаріат, що згідно із Статутом є нижчим ступенем у системі внутрішнього підпорядкування організації, але в компетенцію його входять усе поточне управління як практичною діяльністю ЮНЕСКО, так і процесами планування і теоретичних розробок, а також формування і застосування експертного корпусу.

З метою зміцнення принципу консенсусу, що є одною з найважливіших засад функціонування організації, та запобігання розмежуванню між делегаціями в 1976 р. за пропозицією генерального директора в межах ЮНЕСКО була утворена Проектно-переговорна група.

Штат Секретаріату ЮНЕСКО протягом її існування не зазнавав істотних кількісних змін і стабілізувався у 70-х роках на рівні приблизно 3 тис. чоловік. Крім центрального апарату, ЮНЕСКО має дуже розвинуту мережу організаційних струк-тур, які безпосередньо підпорядковуються їй, як, наприклад, регіональні відділення, або співробітничають на догрвірних чи інших засадах як система асоційованих з нею шкіл. Існують регіональні бюро ЮНЕСКО з питань освіти для Африки (ПРЕДА, штаб квартира в Дакарі), для арабських держав (ЮМЕДБАО, штаб киаргира в Бейруті), Азії та Тихого океану (РОЕПАН, штаб-квартира в Бангкоку), Латинської Америки та Карибського басейну (ОРЕАЛК, штаб-квартира в Сантьяго, Чилі), а також Регіональні центри з питань вищої освіти в Бухаресті та Каракасі. Всесвітня система асоційованих шкіл ЮНЕСКО була утворена в 1953 р. з метою розвитку інформаційного обміну між навчальними закладами світу і сьогодні налічує понад 2000 шкіл у 90 країнах. Але масштаби мережі різноманітних структур ЮНЕСКО цим зовсім не вичерпані.

У безпосередньому контакті із Секретаріатом працюють Міжнародний інститут планування освіти (МІПО), який у Парижі готує спеціалістів-планувальників та адміністраторів у галузі освіти для багатьох країн світу, а також Міжнародне бюро освіти (МБО), розташоване в Женеві. МБО координує діяльність Міжнародної мережі інформації в галузі освіти (ІНЕД), розповсюдженої у всіх головних регіонах світу.

Крім цього, існують Регіональні бюро з питань науки та технології, Регіональне бюро з питань культури для Латинської Америки в Гавані і Регіональне бюро з питань розвитку друкарства в країнах Азії та Тихого океану в Карачі. Діють також 20 регіональних і субрегіональних радників.

Важливу роль відіграє співробітництво ЮНЕСКО з різноманітними міжнародними організаціями та установами, з національними урядами. Механізми взаємодії, що виникають у процесі подібної кооперації, становлять матеріальну базу для універсалізації просвітницького руху в світі. Організаційні структури, що створюються в межах такої "децентралізованої"' діяльності ЮНЕСКО, офіційно не входять в її систему, але користуються її фінансовою, адміністративною та інтелектуальною підтримкою. Наприклад, ЮНЕСКО брала активну участь у розробці та створенні спільних мереж сприяння нот ваціям у галузі освіти в Азії (Азіатська програма новацій у галузі освіти в цілях розвитку — АПЕІД, 1974 р.), в Африці (Мережа новацій в галузі освіти в цілях розвитку в Африці — НЕІДА, 1978 р.), в арабських державах (Програма новацій у галузі освіти в цілях розвитку в арабських державах — ЕІПДАС, 1979 р.), у країнах Карибського басейну (Мережа новацій у галузі освіти в Карибському басейні — КАРНЕІД, 1981 р.) та Швденно-Східної Європи (Програма співробітництва у сфері досліджень та розробки новацій у галузі освіти в Південно-Східній Європі — КОДІЕСЕЕ, 1980 р.). Ці мережі, які діють тепер цілком автономно, сприяють розвитку обміну і співробітництва між національними установами, що відповідає загальній спрямованості регіональної політики ЮНЕСКО.

Програма Організації формується згідно з головними завданнями її діяльності, які включають:

· сприяння постійним дослідженням сучасних проблем світового розвитку;

· підтримку процесів, які б давали змогу кожному індивіду чи об'єднанню брати посильну участь в житті суспільства світового співтовариства;

· допомогу розвитку та демократизації освіти, розквіту науки

· стимулювання всіляких змін, що визнані необхідними сві-товим співтовариством, виходячи з принципу загального кон-сенсусу;

сприяння взаєморозумінню між народами з метою додержування миру та прав людини.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Протопласти рослинних клітин як об’єкт біологічного конструювання	\|	Глосарій

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.