Поліетилен

ПОЛІМЕРИ У ПОЛІГРАФІЇ

СПИСОК НАВЧАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основної:

1. Патологічна фізіологія. За ред. Проф. М.Н. Зайка і проф.Ю.В. Биця. -К.: Вища школа, 1995.- С.525 - 545.

2. Бондар Я.Я., Файфура В.В. Патологічна анатомія і патологічна фізіологія людини. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - С.402 - 417.

3. Шлопов В.Г. Патологічна анатомія.- Вінниця: Нова книга, 2004.- 768 с.

Додаткової:

1. Анатомія та фізіологія з патологією. За ред. проф.Я.І.Федонюка.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.- 680 с.

2. Атаман О.В. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях.-Вінниця:Нова книга, 2007.-512 с.

3. Патологічна фізіологія. За. ред. А.Д. Адо. - М.:ТріадаХ, 2000. - С. 54 -60; 228 -261; 417 -418.

4. Рекомендації по клінічній і лабораторній діагносгтиці.Т.З. За.ред. проф. М.А.БазарновоІ. - К.: Вища школа,1986.-С. 44-88.

У поліграфії застосовуються різноманітні синтетичні полімерні матеріали: пластомери (синтетичні смоли і пластичні маси); еластомери (синтетичний каучук і гума); фарби та клеї; синтетичні волокна і тканини; «вільні» плівки; фотополімери.

Синтетичні полімери отримують методами полімеризації, сополімеризації і поліконденсації. Властивості синтетичних полімерів залежать від їх будови і молекулярної маси. Полімерні матеріали з більшою молекулярною масою характеризуються більш високою механічною міцністю (на розрив, вигин, скручування та ін.) і гіршої розчинністю.

Характерною особливістю синтетичних полімерів є полідисперсність — молекули одного і того ж полімеру можуть мати різну величину, включаючи різне число структурних ланок. Тому молекулярна маса полімеру позначає не справжню масу кожної молекули, а лише деяке середнє її значення.

При нагріванні синтетичні полімери плавляться, а при охолодженні зазвичай набувають аморфну структуру через дуже велику в'язкість розплаву перед його затвердінням. Однак синтетичні полімери можуть набувати і кристалічну структуру. У цьому стані у них більш висока температура плавлення і вони стають значно міцнішими.

Синтетичні полімери діляться на термопластичні, здатні багаторазово переплавлятися без помітної зміни властивостей, і термореактивні, незворотно стають твердими при більш-менш тривалому нагріванні в результаті протікання термохімічних реакцій.

Синтетичні полімерні матеріали по багатьом властивостям істотно перевершують чорні і кольорові метали, деревину, скло, вимагають менших капітальних витрат на організацію їх виробництва і обходяться значно дешевше.

Поліетилен — напівпрозорий безбарвний дуже міцний термопластичний полімер з хорошими діелектричними і антикорозійними властивостями. Висока міцність поліетилену обумовлена його кристалічною будовою.

Поліетилен виготовляється полімеризацією етилену при високому або низькому тиску. У першому випадку полімеризація етилену відбувається при тиску 2000 атмосфер і температурі 500 °C, у другому — при тиску і температурі, близьким до нормальних (за рахунок застосування спеціального каталізатора).

Будова і властивості поліетиленів високого і низького тиску різні. Поліетилен низького тиску має лінійну будову і більш високу температуру плавлення. Він міцніший поліетилену високого тиску, для якого характерна розгалужена будова молекули.

Поліетиленові плівки застосовуються як пакувальний матеріал. Низькомолекулярний поліетилен являє собою воскоподібну речовину і використовується як добавка до фарб. Сополімер етилену з вінілацетатом — прекрасний матеріал для виготовлення термопластичних палітурних клеїв.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
План лекції	\|	Полівінілацетат

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.