Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Джерела української культури: загальна характеристика.

Особливості української міфології та головні її персонажі.

Українськи міфи характерні тим, що вони надзвичайно природні, пов'язані з хліборобським або пастушим побутом наших предків. Іхні персонажі переважно батько-господар, мати-господиня, їхні сини і дочки, їхня худоба та лани. У найархаїчніших колядках і щедрівках можна зустріти звеличення не якоїсь конкретної родини людей, але швидше - відгомін прославлення сім'ї небесних світил та природних явищ: Сонця, Місяця, зірок, дрібного дощу і т.п. Люди жили в повній гармонії з природою і тому й Боги та міфічні істоти були для них природними та рідними. Візантійські міфи на початок християнської доби були чужі і незрозумілі стародавнім українцям, тому вони і намагалися зберегти свою таємну віру, часто ховаючись по глухіх лісах та хащах, недоступніх для місіонерів нової віри. На жаль, мало писемних творів про народні вірування у нас збереглося. Слов'яни вірили у багатьох богів. Першоджерелами Всесвіту вважали вогонь та воду. Більшість язичницьких богів слов'ян відомі з народної творчості: пісень, колядок.

Головні східнослов'янські божества:

Род — вважався Творцем Всесвіту, Богом над Богами.

Дажбог , Бог або Буг - даритель достатку, також вважався уособленням Сонця, покровитель Руської землі, предок русів. (від Бага, Бха́га (санскр. भग, bhaga) - «наділитель», а також «доля», «щастя», «майно» - (Ріґведа II, 38), пізніше - Бгаґаван).

Перун — згадується у текстах договорів з Візантією, де йде мова про клятву воїнів Русі іменами Перуна і Волоса. В перекладі означає «блискавка, грім», був богом князівської дружини, всі міфи про Перуна, що збереглися в Україні, змальовують його стрільцем.

Мокоша , або Макож — богиня-мати, богиня землі, родючості і ткацтва.

Хорс — назва бога Сонця (чи небесного світила загалом) на Русі, походження повязують із богом-соколом Гором (англ. "Horus") або Ра та подібним до них «Xurset», як давні іранці називали божество сяючого сонця[Джерело?].

Велес — бог волхвів, торгівлі, музики, мистецтва, поезії та підземного світу. Він є опікуном худоби та асоціюється із багатством та магічними силами світу духів.



Интернет реклама УБС

Стрибог — бог вітру.

Лада — одна з найстародавніших богинь, богиня гармонії в природі, любові в шлюбі, мати-годувальниця Миру. Лада — мати близнят Лелі — втіленої води, і Полеля — втіленого світла.

Важливим джерелом із міфології словян є «Велесова книга» — . Вона проливає світло на певні сторони вірувань і життя східних слов'ян. В ній приводяться назви багатьох богів (частина з них не згадана в жодних інших джерелах), а також повідомляється як велика таємниця, що насправді всі ці боги — це одне ціле («бог єден і множествен»), що на погляди деяких дослідників є ідеєю єдинобожжя в досить незвичному вигляді. Також збереглась "Голубина книга", у Болгарії - "Веда словена".

Важливими проблемами в дослідженні будь-якої культури є з´ясування її джерел та складових. Джерелами кожної національної культури є:

а) природне оточення, у т. ч. фізичні, біологічні особливості її носіїв;

б) етнокультурні успадкування від давніх історичних періодів;

в) особливості історії;

г) взаємини із сусідами, зовнішні культурні впливи;

ґ) професійна культурна творчість, у т. ч. інтелектуальна культура, зокрема філософія.

До найважливіших джерел української культури зараховують природне оточення (земля), українські давні вірування й етнокультуру загалом, християнство, зовнішні впливи (східні та західні), професійну культуру.

З огляду на українську професійну художню творчість і філософію до джерел української культури слід зарахувати також античну культуру: античні впливи через Південь, а пізніші через Захід постійно сприяли розвитку української культури, засвоювалися нею. Від часів Київської Русі, а потім у литовський період важливим було також засвоєння деяких європейських політичних і правових ідей та установ. Це дає підстави віднести українську культуру до сім´ї середземноєвропейської культурної спільності.

Характеристика джерел

Етнокультура є результатом колективної творчості. Вона охоплює міфи, звичаї, фольклор, народне ремесло, мову. Етнокультура є найконсервативнішим елементом культури.

Щоб утвердитись, християнство в Україні ввібрало в себе на обрядовому рівні елементи давніших (язичницьких) звичаїв. Таким чином, були створені обряди, що містили елементи язичництва, а також україномовні народні релігійні пісні та оповіді.

До професійної культури належать мистецтво, а також наука, філософія, яка увінчує органічний і вільний розвиток національної культури. Ті нації, що у Новий і новітній часи зробили найбільший внесок у розвиток філософії (французи, англійці, німці), мали для цього дві найважливіші передумови: відсутність національного гноблення і відносно високий рівень вільнодумства. Важливою негативною обставиною для розвитку української інтелектуальної культури, зокрема філософії, були дуже звужені контакти української культури з культурами інших європейських народів після включення України до складу Російської імперії.

 


Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
  3. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
  4. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
  5. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
  6. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  7. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  8. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
  9. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
  10. АНАЛІЗ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ЇХ ФОРМУВАННЯ
  11. Аналіз співвідношення активів із джерелами їх фінансування
  12. Антропогенне забруднення природного середовища. Джерела забруднень

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Дохристиянські вірування слов’янських народів. | Скіфський період проукраїнської історії, його пам’ятки.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.