У віці 12-13 міс. уже від них одержують приплід.

Породи свиней їх використання та біологічні особливості

Основні нормативи відгодівлі і здавальної маси молодняку.

Типи відгодівлі свиней

Особливості годівлі і утримання маточного поголів’я та вирощування молодняка

Племінна робота у свинарстві. Структура та оборот стада.

Породи свиней їх використання та біологічні особливості.

ПЛАН

ТЕМА 14. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ

Література:

1.О. Т. Бусенко Технологія виробництва продукції тваринництва.

2.Карасюк І. М. Технологія виробництва продукції сільського господарства, ст.200 - 202

3. Ярош Ю. М. Технологія виробництва сільськогосподарської продукції, ст.. 440 - 463 4. А. М. Жадан Тваринництво ст. 170 - 187.

5. Р. М. Черненко та ін. Тваринництво ст. 206 - 242.

*1*

Свинарство – одна з найбільш ефективних галузей тваринництва. При інтенсивному виробництві від однієї свиноматки за рік можна одержати 2 – 2,5 т свинини, витрачаючи на виробництво 1 ц продукції 4 – 4,5 корм. од.

Свинарство – найбільш скороспіла і вигідна галузь тваринництва. Ця перевага пояснюється біологічними особливостями свиней.

Свині відрізняються від інших видів тварин високою плодючістю. В хороших умовах утримання при збалансованій біологічно повноцінній годівлі свиноматки дають за один опорос 10-12 повноцінних поросят.

У свиней короткий період супоросності (112-118 днів) і підсосу (26-60 днів), що дає змогу за 2 опороси одержати 25 поросят від свиноматки за рік.

Свиням властива скоростиглість. Тварини сучасних порід, особливо помісні, за повноцінної годівлі і нормальних умов утримання здатні досягати маси 100-120 кг у віці 6-7 міс., щодоби даючи прирости 550-650 г.

Поросята народжуються з живою масою 1-1,3 кг.

Плодючість – це кількість поросят, одержаних від свиноматки за її продуктивне життя;

Багатоплідність – це кількість поросят, одержаних від свиноматки за один опорос;

Великоплідність – жива маса поросяти при народженні.

● Одержання багатоплідних опоросів, добре розвиненого й життєздатного молодняку значною мірою залежить від організації годівлі свиноматок під час підготовки до парування чи осіменіння та протягом усього періоду поросності.

Забійний вихід 75 – 85%.Свині всеїдні і легко пристосовуються до умов життя.

● Ремонтні свинки досягають статевої зрілості у віці 5-5,6 міс.,

- у віці 9-10 міс. вони фізіологічно зрілі і можуть запліднюватись;
Найкраще ростуть поросята, що народилися в грудні – січні, за літо вони виростають, а свиноматки можуть давати ще й літній опорос у липні місяці.

Турові опороси – це дружні опороси, коли група свиноматок має розпороситись за 5-7 днів. Літній туровий опорос може тривати 10-12 днів.

Такі тури взимку і влітку полегшують догляд за матками і поросятами, дають змогу уважніше доглядати за поросятами, формувати групи відгодівлі чи ремонту. Практикують у свинарстві і ущільнені опороси, коли поросят відлучають у більш ранньому віці, посилюють годівлю маток і спаровують так, щоб за 2 роки одержати 5 опоросів.

У свинарстві використовують природне і штучне осіменіння.

Дорослих свиноматок парують у першу охоту після відлучення від них поросят, яка настає через 4 — 6 днів.

У світі існує понад 100 порід, а з урахуванням місцевих, локальних і зникаючих — 400. У розвинених країнах світу використовують тільки 10-15 порід м'ясного напряму продуктивності.

● У США в основному розводять три породи (дюрок, гемпшир, йоркшир), які становлять понад 70 % племінного поголів'я. У багатьох країнах Європи поширені дві-три породи, але основними є велика біла (йоркшир) і ландрас. На них припадає близько 70 % породного складу свиней.

● В Україні найбільш поширеними вітчизняними породами є велика біла, українська степова біла, миргородська, а серед зарубіжних — ландрас і дюрок. Серед перспективних порід для одержання нежирної свинини — полтавська і українська м'ясні.

Породи за напрямом продуктивності залежно від виробничого призначення і племінних цінностей ділять на три групи:

перша — комбінованого напряму продуктивності (велика біла, українська степова біла);

друга — м'ясного напряму продуктивності (полтавська м'ясна, українська м'ясна, ландрас, дюрок, естонська беконна, уельська, гемпшир, п'єтрен, уессекс-седлбек);

третя — сального напряму продуктивності (миргородська, українська степова ряба, велика чорна, північнокавказька).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Концептуальні принципи обліку.	\|	Породи м'ясного напряму продуктивності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.