Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Поняття про етикет

Етике́т (від фр. étiquette — етикетка, напис) — норми й правила, які відображають уявлення про гідну поведінку людей у суспільстві.

Етикет — сукупність правил поведінки, які регулюють зовнішні прояви людських стосунків(поводження з оточенням, форми спілкування та привітань, поведінка у громадських місцях, манери, одяг тощо).

Слово вперше було вжито на початку XVІІ ст. при дворі короля Франції Людовіка XIV — гостям роздали картки (етикетки) з викладенням того, як вони мають поводитись; хоч певні зводи норм і правил поведінки існували вже з найдавніших часів.

Спосіб життя і стиль французького двору поширилися як зразок для наслідування в усіх європейських державах.

Етикет різнитися в різних народів і національностей.

Знання етикету дозволяє будь-якій людині зробити приємне враження на навколишніх його людей. Так, наприклад, існують правила поведінки в громадських місцях; службовий етикет; етикет знайомства, привітання, прощання; етикет різних видів спілкування; правила прийому, відвідування гостей, поведінки за столом; етикет стосунків між людьми різного віку, статі, соціального статусу, сімейний етикет. У кожній ситуації необхідно застосовувати певні норми і правила.

До числа провідних вимог етикету належать ввічливість, коректність, тактовність, делікатність, скромність, точність і обов'язковість.

Ввічливість полягає у доброзичливості, привітності.

Коректність — вміння тримати себе у межах загальноприйнятих норм порядності в будь-яких ситуаціях.

Тактовність — це почуття міри, якої необхідно дотримуватися у розмові, це вміння відчути що, в який час, в якому місці можна сказати, зробити.

Увага до людини, вміння ставити себе на місце іншого.

Важливою вимогою є скромність, природність поведінки.

Точність і обов'язковість як вимоги етикету вказують на пунктуальність.

В міру змін умов життя людства одні правила поведінки змінюються іншими. Вимоги етикету не є абсолютними: дотримання їх залежить від місця, часу й обставин. Поводження, неприпустиме в одному місці і за одних обставин, може бути доречним в іншім місці і за інших обставин.

Уміння правильно поводитися в суспільстві має дуже велике значення: воно полегшує встановлення контактів, сприяє досягненню взаєморозуміння, створює гарні, стійкі взаємини.

У питаннях загальногромадянського етикету не мале місце займає етикет ділового спілкування, а зокрема – етика прийому відвідувачів і підлеглих і бесіда з ними. Ділова етика складає не тільки репутацію самого керівника, але і репутацію фірми в очах ділових партнерів і потенційних клієнтів.

Розрізняють кілька видів етикету, основними з яких є:

· придворний етикет - строго регламентований порядок і форми обходження, установлені при дворах монархів;

· дипломатичний етикет - правила поведінки дипломатів і інших офіційних осіб при контактах один з одним на різних дипломатичних прийомах, візитах, переговорах;

· військовий етикет- звід загальноприйнятих в армії правил, норм і манер поводження військовослужбовців у всіх сферах їхньої діяльності;

· загальногромадянський етикет - сукупність правил, традицій і умовностей, дотримуваних громадянами при спілкуванні один з одним.

Сучасний етикет регламентує поводження людей у побуті, на службі, у громадських місцях і на вулиці, у гостях і на різного роду офіційних заходах - прийомах, церемоніях, переговорах.

Сучасний вітчизняний службовий етикет має інтернаціональні ознаки - його основи були закладені в 1720 році "Генеральним регламентом" Петра I, у якому були запозичені зарубіжні ідеї.

Необхідно знання правил міжнародного етикету, тому що господарі вправі очікувати від гостя уваги, інтересу до своєї країни, поваги до своїх звичаїв.

Отже, етикет - дуже велика і важлива частина загальнолюдської культури, моральності, виробленої протягом багатьох століть життя всіма народами відповідно до їхніх представлень про добро, справедливість, людяність, красу, порядок, благоустрій, побут.

2. Взаємозв'язки етикету з іншими науками

Етикет схожий з етикою — науки, що вивчаємораль (моральність).
Етикет тісно пов'язаний з філософією (взаємозв'язок суспільного буття людей і їх моральної свідомості, проблеми сенсу життя, відносин людини і світу, тощо не можуть бути вирішені без філософських знань).

-соціологією (наукаою про умови та процеси у суспільстві, а також про спостереження над ними);

-психологією (коли мова йде про аналіз моральних почуттів і їхню роль у духовних пошуках людей, механізмів моральної оцінки і моральної регуляції);

-антропологією (вивчення тілесної природу людини, її походження і подальший розвиток);

-педагогікою (сукупність форм, методів, способів, прийомів навчальних та виховних засобів);

-історією (походження етикету, закономірності історичного розвитку етикету);

-етнографією (об'єктом дослідження якої є народи, їхня культура і побут, походження);

-літературознавством(наукового знання про мистецтво слова, художній образ);

-правознавством (правові норми);

- богослов'ям (релігійний ідеал)

та іншими науками, що вивчають людину.

Проте координувати дослідження моралі може тільки етика.

3. Службовий етикет працівника індустрії гостинності

Службовий етикет є системою законодавчо закріплених, історично складених та природно встановлених правил поведінки і спілкування у різних сферах службової та позаслужбової діяльності, які відповідають моральним вимогам суспільства і принципам української моралі.

Його специфіка полягає в тому, що правила мають не тільки моральне значення, але правове закріплення, бо вони віднесені до обов’язкових інструкцій, що регламентуються статутами, наказами, правилами, нормативними актами та інш.
Знання службового етикету – один з важливих показників професіоналізму працівника.
Службовий етикет має внутрішній і зовнішній аспекти.

До внутрішнього належить структура етикету працівника індустрії гостинності, до зовнішнього – правила службової поведінки. До зовнішнього аспекту належить: обов’язковість вітання один з одним незалежно від особистих відносин, уміння поважати і цінувати свій та чужий час, недопустимість пліток та нетовариських відносин, прислуховування до порад старших та повага до них.
У професійному етикеті досить важливим є відповідність манер, зовнішнього вигляду, мови, жестів, одягу характерові тієї соціальної ролі, у якій виступає та чи інша людина. Ввічливо вітатися, дякувати, уважно вислуховувати співрозмовника, з повагою ставитись до жінок і до старших за віком, вибачитись якщо виникла незручність – все це не вимагає особливих зусиль і напруження, але є обов’язковим у взаємовідносинах з людьми.

Службовий етикет — це сукупність найдоцільнішіх правил поведінки людей у трудових колективах. Ці правила зумовлені найважливішими принципами загальнолюдської моралі й моральності.

Дотримання правил і вимог службового етикету є обов'язковим для всіх: і керівників, і підлеглих. Так, на службі люди зазвичай звертаються один до одного на "Ви", поводяться чемно, намагаються бути чемними і коректними.

На світських раундах, за правилами етикету, розмовляють про приємні і цікаві речі, не обговорюють особисте життя, зовнішність присутніх, ділові проблеми, намагаються усміхатися.

Етикет — це мова символів. Людина повинна використовувати його з метою краще взаємодіяти з іншими (колегами, партнерами).

Правила і вимоги службового етикету мають сприяти створенню здорового морально-психічного клімату і піднесенню настрою, підвищенню продуктивності праці. Учені радять:

керівникові:

• намагатися робити зауваження підлеглим віч-на-віч;

• навчитися заохочувати підлеглих;

• визнавати свої помилки;

• уміти карати;

• не сперечатися через дрібниці;

• бути доброзичливим, делікатним;

усім співробітникам:

— володіти загальною культурою;

— порядно ставитися до інших;

— поважати людську гідність колег;

— не лицемірити, не брехати;

— бути ввічливими;

— свої негаразди, прикрощі залишати за межами установи;

— бути доброзичливими, сумлінними, шанобливими, тактовними, делікатними;

— уміти висловлювати співчуття.

Службовий етикет передбачає і правила поведінки з клієнтами та партнерами по бізнесу.

Етикет службових взаємин зобов'язує:

• бути ввічливим до всіх клієнтів (думка кожного клієнта впливає на імідж фірми, установи);

• зустрічі починати вчасно;

• на всі дзвінки і листи клієнтів вчасно давати відповіді;

• прийняті рішення виконувати у зазначені терміни;

• працівників бути в гарному і охайному одязі.

Усе це сприятиме надійним і довготривалим взаєминам із клієнтами, зростанню прибутків фірми.

Службовий етикет передбачає стосунки з іноземцями. Для ділового спілкування з ними потрібно добре знати звичаї, традиції країни, представником якої є ваш партнер, а також прийняті там правила етикету.

Але слід пам'ятати, що одним із найважливіших принципів закордонного ділового етикету є підтримка чесних і шанобливих відносин із партнером .

4. Етикет стародавнього світу: Греція, Рим, Єгипет

Філософи Давньої Греції навчали людей шляхетності, здорового глузду, помірності та поміркованості як найліпших чеснот.

Демокріт

Видатний матеріаліст давнини Демокрітузаконив моральні канони та правила поведінки, в яких простежується бажання прищепити людині найкращі духовні якості, оспівував розум, мудрість і розважливість. Безсмертними афоризмами стали його поради: "Тілесна краса людини - це щось твариноподібне, якщо під нею не приховується розум"; "дурням краще коритися, ніж повелівати"; "краще думати перш ніж діяти, а не після". Демокріт вимагав, щоб слово не розходилося з ділом, щоб воно було тінню справи, засуджував лицемірне роздвоєння особистості для себе й для інших, наполегливо радив: "Не кажи й не чини нічого поганого, навіть якщо ти наодинці з собою», у відгуках про людей теж варто дотримуватися міри й тактовності. Треба зважено ставитися до похвали інших і себе. Не можна не погодитися з Демокрітом, що "дуже зашкоджують дурням ті, хто їх вихваляє", "краще, — продовжував він, — щоб хвалив нас хтось інший, ніж хвалити самого себе", "якщо не можеш визнати похвалу заслуженою, вважай її лестощами".

Епікур

Інший видатний мислитель давнього світу, славетний грецький філософ-матеріаліст Епікур вважав, що кожна людина прагне задоволення й уникає імовірних страждань. Свобода від тілесних страждань, душевних мук і тривог досягається розважливістю, адже, казав Епікур, не можна жити приємно, якщо не живеш розумно.Усьому є свій край, і його має знати кожна людина. "Добробут і щастя — не у надлишку грошей, не у височіні становища, не в посадах якихось або силі — а в свободі від суму, в поміркованості почуттів і налаштуванні душі, що всьому знає межі".

Арістотель

На розвиток етичної думки стародавнього світу величезний вплив справив найславетніший філософ того часу Арістотель. На його переконання, етика, поведінка і вчинки людей зумовлені політикою й економікою, моральність надана людям у вигляді можливості й перетворюється на дійсність лише громадським життям.

Арістотель нагадував, що крім насолоди є ще й страждання. В усякій насолоді й стражданні можливі надлишок або брак, причому й те, й те погано. "Надлишок і брак, — відзначав Арістотель, — належності пороку, середина — належність доброчесності".

Арістотель дає відповідь на питання, за що ми (люди) любимо один одного. "Любити означає бажати комусь того, що вважаєш благом; заради нього, а не заради самого себе, і намагатися мірою сил давати йому ці блага... Другом буде той, хто разом із нами радіє нашим радощам і шкодує через нашу тугу заради нас самих...

Любимо ми тих:

-з ким приємно жити і проводити час;

-хто вміє пожартувати і сприйняти жарт;

-хто звеличує ті добрі якості, якими наділені ми;

-людей охайних у своїй зовнішності, одязі й у всьому своєму житті;

-людей незлопам´ятливих;

-хто надто прихильний до своїх друзів і не залишає їх".

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Функціонування системи планування на підприємстві.	\|	Ману-закони (Ману)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.